Psaumes 18
1 Psaume de David, serviteur de l'Eternel, qui prononça à l'Eternel les paroles de ce Cantique le jour que l'Eternel l'eut délivré de la main de Saül. [Donné] au maître chantre. Il dit donc: Eternel! qui es ma force, je t'aimerai d'une affection cordiale.
Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова́ цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
2 L'Eternel est ma roche, et ma forteresse, et mon libérateur; mon [Dieu] Fort est mon rocher, je me confierai en lui; il est mon bouclier, et la corne de mon salut, ma haute retraite.
Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
3 Je crierai à l'Eternel, lequel on doit louer; et je serai délivré de mes ennemis.
Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
4 Les cordeaux de la mort m'avaient environné, et des torrents des méchants m'avaient épouvanté.
Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили. (Sheol h7585)
6 Quand j'ai été en adversité, j'ai crié à l'Eternel, j'ai, dis-je, crié à mon Dieu; il a ouï ma voix de son palais; le cri que j'ai jeté devant lui, est parvenu à ses oreilles.
В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
7 Alors la terre fut ébranlée, et trembla; et les fondements des montagnes croulèrent, et furent ébranlés, parce qu'il était irrité.
Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
8 Une fumée montait de ses narines, et de sa bouche [sortait] un feu dévorant, des charbons en étaient embrasés.
із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
9 Il abaissa donc les cieux, et descendit, ayant une obscurité sous ses pieds.
Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
10 Il était monté sur un Chérubin, et il volait; il était porté sur les ailes du vent.
Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
11 Il mit les ténèbres pour sa demeure secrète: [et] autour de lui était son Tabernacle, [savoir] les ténèbres d'eaux, qui sont les nuées de l'air.
Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
12 De la lueur qui était au-devant de lui ses nuées furent écartées, et il y avait de la grêle, et des charbons de feu.
Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
13 Et l'Eternel tonna dans les cieux, et le Souverain fit retentir sa voix avec de la grêle et des charbons de feu.
І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
14 Il tira ses flèches, et écarta [mes ennemis]; il lança des éclairs, et les mit en déroute.
Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
15 Alors le fond des eaux parut, et les fondements de la terre habitable furent découverts, à cause que tu les tançais, ô Eternel! par le souffle du vent de tes narines.
Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.
16 Il étendit [la main] d'en haut, il m'enleva, et me tira des grosses eaux.
Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
17 Il me délivra de mon puissant ennemi, et de ceux qui me haïssaient, car ils étaient plus forts que moi.
він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!
18 Ils m'avaient devancé au jour de ma calamité; mais l'Eternel me fut pour appui.
Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —
19 Il m'a fait sortir au large; il m'a délivré, parce qu'il a pris son plaisir en moi.
і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!
20 L'Eternel m'a rendu selon ma justice, il m'a traité selon la pureté de mes mains.
Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,
21 Parce que j'ai tenu le chemin de l'Eternel, et que je ne me suis point détourné de mon Dieu.
бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
22 Car j'ai eu devant moi tous ses commandements, et je n'ai point rejeté loin de moi ses ordonnances.
бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
23 J'ai été intègre envers lui, et je me suis donné garde de mon iniquité.
І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
24 L'Eternel donc m'a rendu selon ma justice, [et] selon la pureté de mes mains, qu'il a connue.
і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
25 Envers celui qui use de gratuité tu uses de gratuité, et envers l'homme entier tu te montres entier.
Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
26 Envers celui qui est pur tu te montres pur: mais envers le pervers tu agis selon sa perversité.
із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
27 Car tu sauves le peuple affligé, et tu abaisses les yeux hautains.
бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
28 Même c'est toi qui fais luire ma lampe; l'Eternel mon Dieu fera reluire mes ténèbres.
бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
29 Même par ton moyen je me jetterai sur [toute] une troupe, et par le moyen de mon Dieu je franchirai la muraille.
Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
30 La voie du [Dieu] Fort est pure; la parole de l'Eternel est affinée: c'est un bouclier à tous ceux qui se confient en lui.
Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
31 Car qui est Dieu sinon l'Eternel? et qui est Rocher sinon notre Dieu?
Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
32 C'est le [Dieu] Fort qui me ceint de force, et qui rend mon chemin uni.
Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
33 Il a rendu mes pieds égaux à ceux des biches, et il m'a fait tenir debout sur mes lieux haut élevés.
Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
34 C'est lui qui a dressé mes mains au combat, tellement qu'un arc d'airain a été rompu avec mes bras.
мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
35 Tu m'as aussi donné le bouclier de ta protection, et ta droite m'a soutenu, et ta débonnaireté m'a fait devenir fort grand.
І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
36 Tu m'as fait marcher au large, et mes talons n'ont point glissé.
Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
37 J'ai poursuivi mes ennemis, je les ai atteints, et je ne m'en suis point retourné jusqu'à ce que je les eusse consumés.
Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
38 Je les ai transpercés, tellement qu'ils n'ont point pu se relever: ils sont tombés à mes pieds.
я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
39 Car tu m'as ceint de force pour le combat; tu as courbé sous moi ceux qui s'élevaient contre moi.
Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
40 Tu as fait aussi que mes ennemis ont tourné le dos devant moi, et j'ai détruit ceux qui me haïssaient.
Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
41 Ils criaient, mais il n'y avait point de libérateur; [ils criaient] vers l'Eternel, mais il ne leur a point répondu.
Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
42 Et je les ai brisés menu comme la poussière qui est dispersée par le vent, [et] je les ai foulés comme la boue des rues.
І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
43 Tu m'as fait échapper aux séditions du peuple; tu m'as établi Chef des nations; le peuple que je ne connaissais point, m'a été asservi.
Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
44 Aussitôt qu'ils ont ouï parler de moi ils se sont rendus obéissants; les étrangers m'ont caché leurs pensées.
На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
45 Les étrangers se sont enfuis, et ils ont tremblé de peur dans leurs retraites cachées.
в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
46 L'Eternel est vivant, et mon rocher est béni; que donc le Dieu de ma délivrance soit exalté!
Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,
47 Le [Dieu] Fort est celui qui me donne les moyens de me venger, et qui a rangé les peuples sous moi.
Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,
48 C'est lui qui m'a délivré de mes ennemis; même tu m'enlèves d'entre ceux qui s'élèvent contre moi, tu me délivres de l'homme violent.
що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!
49 C'est pourquoi, ô Eternel! je te célébrerai parmi les nations, et je chanterai des Psaumes à ton Nom.
Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!
50 C'est lui qui délivre magnifiquement son Roi, et qui use de gratuité envers David son Oint, et envers sa postérité à jamais.
Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.
