Psaumes 108
1 Cantique de Psaume de David. Mon cœur est disposé, ô Dieu! ma gloire l'est aussi, je chanterai et je psalmodierai.
Пісня. Псалом Давидів. Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
2 Réveille-toi, ma musette et ma harpe, je me réveillerai à l'aube du jour.
Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
3 Eternel, je te célébrerai parmi les peuples, et je te psalmodierai parmi les nations.
Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
4 Car ta bonté est grande par-dessus les cieux, et ta vérité atteint jusqu’aux nues.
бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
5 Ô Dieu! élève-toi sur les cieux, et que ta gloire soit sur toute la terre.
Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
6 Afin que ceux que tu aimes soient délivrés; sauve-moi par ta droite, et exauce-moi.
Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
7 Dieu a parlé en son Sanctuaire; je me réjouirai; je partagerai Sichem, et mesurerai la vallée de Succoth.
У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
8 Galaad sera à moi, Manassé [sera] à moi, et Ephraïm sera ma principale force, Juda mon Législateur.
Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
9 Moab sera le bassin où je me laverai, je jetterai mon soulier sur Edom, je triompherai de la Palestine.
Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
10 Qui sera-ce qui me conduira en la ville munie? qui sera-ce qui me conduira jusques en Edom?
Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
11 Ne sera-ce pas toi, ô Dieu! qui nous avais rejetés, et qui ne sortais plus, ô Dieu! avec nos armées?
Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
12 Donne-nous secours pour sortir de la détresse; car la délivrance [qu'on attend] de l'homme est vaine.
Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
13 Nous ferons des actions de valeur en Dieu, et il foulera nos ennemis.
Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
