Psaumes 106
1 Louez l'Eternel. Célébrez l'Eternel; car il [est] bon, parce que sa bonté demeure à toujours.
Алілу́я!
2 Qui pourrait réciter les exploits de l'Eternel? Qui pourrait faire retentir toute sa louange?
Хто розка́же про ве́лич Господню, розповість усю славу Його́?
3 Ô que bienheureux sont ceux qui observent la justice, [et] qui font en tout temps ce qui est juste!
Блаженні, хто де́ржиться права, хто чинить правду кожного ча́су!
4 Eternel, souviens-toi de moi selon la bienveillance que tu portes à ton peuple, et aie soin de moi selon ta délivrance.
Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́, відві́дай мене спасі́нням Своїм,
5 Afin que je voie le bien de tes élus, que je me réjouisse dans la joie de ta nation, [et] que je me glorifie avec ton héritage.
щоб побачити добре вибра́нців Твоїх, щоб я ті́шився радощами Твого наро́ду, і хвалився зо спа́дком Твоїм!
6 Nous avons péché avec nos pères, nous avons agi iniquement, nous avons mal fait.
Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили.
7 Nos pères n'ont point été attentifs à tes merveilles en Egypte; ils ne se sont point souvenus de la multitude de tes faveurs; mais ils ont été rebelles auprès de la mer, vers la mer Rouge.
Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті, многоти́ Твоїх ласк не прига́дували й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним.
8 Toutefois il les délivra pour l'amour de son Nom, afin de donner à connaître sa puissance.
Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
9 Car il tança la mer Rouge, et elle se sécha, et il les conduisit par les gouffres comme par le désert;
Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло, і Він їх повів через мо́рські глиби́ни, немов по пустині!
10 Et les délivra de la main de ceux qui [les] haïssaient, et les garantit de la main de l'ennemi.
І Він спас їх з руки неприя́теля, визволив їх з руки ворога, —
11 Et les eaux couvrirent leurs oppresseurs, il n'en resta pas un seul.
і закрила вода супроти́вників їхніх, жоден з них не зоста́вся!
12 Alors ils crurent à ses paroles, [et] ils chantèrent sa louange.
Тоді то в слова́ Його вві́рували, виспі́вували Йому славу.
13 [Mais] ils mirent incontinent en oubli ses œuvres, et ne s'attendirent point à son conseil.
Та скоро забули вони Його чин, не чекали пора́ди Його́,
14 Mais ils furent épris de convoitise au désert, et ils tentèrent le [Dieu] Fort au lieu inhabitable.
і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували,
15 Alors il leur donna ce qu'ils avaient demandé, toutefois il leur envoya une phtisie en leur corps.
і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість послав в їхню душу.
16 Ils portèrent envie à Moïse dans le camp, [et] à Aaron le saint de l'Eternel.
Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому.
17 La terre s'ouvrit, et engloutit Dathan, et couvrit la bande d'Abiram.
Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила,
18 Aussi le feu s'alluma en leur assemblée, [et] la flamme brûla les méchants.
і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних.
19 Ils firent un veau en Horeb, et se prosternèrent devant l'image de fonte.
Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, —
20 Ils changèrent leur gloire en la figure d'un bœuf qui mange l'herbe.
і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає,
21 Ils oublièrent le [Dieu] Fort, leur Libérateur, qui avait fait de grandes choses en Egypte;
забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
22 Des choses merveilleuses au pays de Cam, et des choses terribles sur la mer Rouge.
у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним.
23 C'est pourquoi il dit qu'il les détruirait; mais Moïse son élu se tint à la brèche devant lui, pour détourner sa fureur, afin qu'il ne [les] défît point.
І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив!
24 Ils méprisèrent le pays désirable, [et] ne crurent point à sa parole.
Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його,
25 Et ils se mutinèrent dans leurs tentes, et n'obéirent point à la voix de l'Eternel.
і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу.
26 C'est pourquoi il leur jura la main levée, qu'il les renverserait dans le désert,
І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині,
27 Et qu'il accablerait leur postérité parmi les nations, et qu'il les disperserait par les pays.
і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах!
28 Ils se joignirent aux adorateurs de Bahal-Péhor, et mangèrent des sacrifices des morts.
І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих,
29 Et ils dépitèrent [Dieu] par les choses à quoi ils s'adonnèrent, tellement qu'une plaie fit brèche sur eux.
і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них!
30 Mais Phinées se présenta, et fit justice; et la plaie fut arrêtée.
І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась,
31 Et cela lui a été alloué pour justice dans tous les âges à jamais.
і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
32 Ils excitèrent aussi sa colère près des eaux de Mériba, et il en avint du mal à Moïse à cause d'eux.
І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея,
33 Car ils chagrinèrent son esprit, et il parla légèrement de ses lèvres.
бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.
34 Ils n'ont point détruit les peuples que l'Eternel leur avait dit;
Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, —
35 Mais ils se sont mêlés parmi ces nations, et ils ont appris leurs manières de faire;
і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись.
36 Et ont servi à leurs faux dieux, lesquels leur ont été en pièges.
І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них.
37 Car ils ont sacrifié leurs fils et leurs filles aux démons.
І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам,
38 Et ils ont répandu le sang innocent, le sang de leurs fils et de leurs filles, lesquels ils ont sacrifiés aux faux dieux de Canaan; et le pays a été souillé de sang.
— і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась,
39 Et ils ont été souillés par leurs œuvres, et ont paillardé par les choses à quoi ils se sont adonnés.
і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми.
40 C'est pourquoi la colère de l'Eternel s'est embrasée contre son peuple, et il a eu en abomination son héritage.
І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній, і спа́док Його Йому став оги́дним,
41 Et il les a livrés entre les mains des nations, et ceux qui les haïssaient, ont dominé sur eux.
і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними,
42 Et leurs ennemis les ont opprimés, et ils ont été humiliés sous leur main.
і їхні вороги їх гноби́ли, і вони впокори́лися під їхню руку.
43 Il les a souvent délivrés, mais ils l'ont irrité par leur conseil, et ils ont été mis en langueur par leur iniquité.
Багато разі́в Він визво́лював їх, але вони вперті були́ своїм за́думом, — і пригно́блено їх через їхню прови́ну!
44 Toutefois il les a regardés dans leur détresse, quand il entendait leur clameur.
Та поба́чив Він їхню тісно́ту, коли почув їхні блага́ння,
45 Et il s'est souvenu en leur faveur de son alliance, et s'est repenti selon la grandeur de ses compassions.
і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,
46 Et il a fait que ceux qui les avaient emmenés captifs, ont eu pitié d'eux.
і збудив милосердя до них між усі́ма, що їх полони́ли!
47 Eternel notre Dieu, délivre-nous et nous recueille d'entre les nations, afin que nous célébrions le Nom de ta sainteté, et que nous nous glorifiions en ta louange.
Спаси́ нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між наро́дів, щоб дя́кувати Йме́нню святому Твоєму, щоб Твоєю хвали́тися славою!
48 Béni soit l'Eternel, le Dieu d'Israël, depuis un siècle jusqu’à l'autre siècle! et que tout le peuple dise, Amen! Louez l'Eternel.
Благословенний Господь, Бог Ізраїлів звіку й наві́ки! І ввесь наро́д нехай скаже: Амі́нь! Алілу́я!
