Psaumes 104
1 Mon âme, bénis l'Eternel. Ô Eternel mon Dieu, tu es merveilleusement grand, tu es revêtu de majesté et de magnificence.
Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти ве́льми великий, зодягну́вся Ти в ве́лич та в славу!
2 Il s'enveloppe de lumière comme d'un vêtement, il étend les cieux comme un voile.
Зодягає Він світло, як ша́ти, небеса́ простягає, немов би заві́су.
3 Il planchéie ses hautes chambres entre les eaux; il fait des grosses nuées son chariot, il se promène sur les ailes du vent.
Він ставить на во́дах пала́ти Свої, хма́ри кладе за Свої колесни́ці, ходить на кри́лах вітро́вих!
4 Il fait des vents ses Anges, et du feu brûlant ses serviteurs.
Він чинить вітри́ за Своїх посланці́в, палю́чий огонь — за Своїх слуг.
5 Il a fondé la terre sur ses bases, tellement qu'elle ne sera point ébranlée à perpétuité.
Землю Ти вгрунтува́в на осно́вах її, щоб на вічні віки вона не захита́лась,
6 Tu l'avais couverte de l'abîme comme d'un vêtement, les eaux se tenaient sur les montagnes.
безо́днею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над гора́ми, —
7 Elles s'enfuirent à ta menace, [et] se mirent promptement en fuite au son de ton tonnerre.
від погро́зи Твоєї вона втекла́, від гу́ркоту грому Твого побігла вона, —
8 Les montagnes s'élevèrent, et les vallées s'abaissèrent, au même lieu que tu leur avais établi.
виходить на го́ри та схо́дить в доли́ни, на місце, що Ти встанови́в був для неї.
9 Tu leur as mis une borne qu'elles ne passeront point, elles ne retourneront plus à couvrir la terre.
Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла́, щоб вона не верну́лася землю покрити.
10 C'est lui qui conduit les fontaines par les vallées, tellement qu'elles se promènent entre les monts.
Він джере́ла пускає в пото́ки, що пливуть між гора́ми,
11 Elles abreuvent toutes les bêtes des champs, les ânes sauvages en étanchent leur soif.
напува́ють вони всю пільну́ звірину́, ними дикі осли́ гасять спра́гу свою.
12 Les oiseaux des cieux se tiennent auprès d'elles, et font résonner leur voix d'entre la ramée.
Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посе́ред галу́зок.
13 Il abreuve les montagnes de ses chambres hautes; [et] la terre est rassasiée du fruit de tes œuvres.
Він напоює горн з пала́ців Своїх, із плоду чи́нів Твоїх земля си́титься.
14 Il fait germer le foin pour le bétail, et l'herbe pour le service de l'homme, faisant sortir le pain de la terre;
Траву для худоби виро́щує, та зелени́ну для праці люди́ні, щоб хліб добува́ти з землі,
15 Et le vin qui réjouit le cœur de l'homme, qui fait reluire son visage avec l'huile, et qui soutient le cœur de l'homme avec le pain.
і вино, що серце люди́ні воно звеселя́є, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце люди́ні зміцня́є.
16 Les hauts arbres en sont rassasiés, [et] les cèdres du Liban, qu'il a plantés,
Насичуються Господні дере́ва, ті ке́дри лива́нські, що Ти насади́в,
17 Afin que les oiseaux y fassent leurs nids. Quant à la cigogne, les sapins [sont sa demeure].
що там ку́бляться пта́хи, бузько́, — кипари́си мешка́ння його.
18 Les hautes montagnes sont pour les chamois [et] les rochers sont la retraite des lapins.
Го́ри високі — для диких кози́ць, скелі — схо́вище ске́льним звіри́нам.
19 Il a fait la lune pour les saisons, et le soleil connaît son coucher.
і місяця Він учинив для озна́чення ча́су, сонце знає свій за́хід.
20 Tu amènes les ténèbres, et la nuit vient, durant laquelle toutes les bêtes de la forêt trottent.
Темноту́ Ти наво́диш — і ніч настає, в ній пору́шується вся звіри́на лісна́, —
21 Les lionceaux rugissent après la proie, et pour demander au [Dieu] Fort leur pâture.
рича́ть левчуки́ за здоби́чею та шукають від Бога своєї пожи́ви.
22 Le soleil se lève-t-il? ils se retirent et demeurent gisants en leurs tanières.
Сонце ж засвітить — вони повтікають, та й кладуться по но́рах своїх.
23 Alors l'homme sort à son ouvrage et à son travail, jusqu’au soir.
Люди́на виходить на працю свою, й на роботу свою аж до ве́чора.
24 Ô Eternel, que tes œuvres sont en grand nombre! tu les as toutes faites avec sagesse; la terre est pleine de tes richesses.
Які то числе́нні діла Твої, Господи, — Ти мудро вчинив їх усіх, Твого тво́рива повна земля!
25 Cette mer grande et spacieuse, où il y a sans nombre des animaux se mouvant, des petites bêtes avec des grandes!
Ось море велике й розло́го-широ́ке, — там повзю́че, й числа їм немає, звіри́на мала́ та велика!
26 Là se promènent les navires, et ce Léviathan que tu as formé pour s'y ébattre.
Ходять там кораблі, там той левіята́н, якого створив Ти, щоб ба́витися йому в мо́рі.
27 Elles s'attendent toutes à toi, afin que tu leur donnes la pâture en leur temps.
Вони всі чекають Тебе, — щоб Ти ча́су свого поживу їм дав.
28 Quand tu la leur donnes, elles la recueillent, et quand tu ouvres ta main, elles sont rassasiées de biens.
Даєш їм — збирають вони, руку Свою розкрива́єш — добром насича́ються.
29 Caches-tu ta face? elles sont troublées; retires-tu leur souffle, elles défaillent, et retournent en leur poudre.
Ховаєш обличчя Своє — то вони переля́кані, забираєш їм духа — вмирають вони, та й верта́ються до свого по́роху.
30 [Mais si] tu renvoies ton Esprit, elles sont créées, et tu renouvelles la face de la terre.
Посилаєш Ти духа Свого — вони тво́ряться, і Ти відновля́єш обличчя землі.
31 Que la gloire de l'Eternel soit à toujours, que l'Eternel se réjouisse en ses œuvres!
Нехай буде слава Господня навіки, хай діла́ми Своїми радіє Господь!
32 Il jette sa vue sur la terre, et elle en tremble; il touche les montagnes, et elles en fument.
Він погляне на землю — й вона затремти́ть, доторкне́ться до гір — і диму́юти вони!
33 Je chanterai à l'Eternel durant ma vie; je psalmodierai à mon Dieu pendant que j'existerai.
Я буду співати Господе́ві в своє́му житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу́!
34 Ma méditation lui sera agréable; [et] je me réjouirai en l'Eternel.
Буде приємна Йому моя мова, — я Господом буду радіти!
35 Que les pécheurs soient consumés de dessus la terre, et qu'il n'y ait plus de méchants! Mon âme, bénis l'Eternel; louez l'Eternel.
Неха́й згинуть грі́шні з землі, а безбожні — немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілу́я!
