Proverbes 12
1 Celui qui aime l'instruction, aime la science; mais celui qui hait d'être repris, est un stupide.
Хто любить навча́ння, той любить пізна́ння, а хто до́кір нена́видить, той нерозумний.
2 L'homme de bien attire la faveur de l'Eternel; mais [l'Eternel] condamnera l'homme qui machine du mal.
Добрий від Господа має вподо́бання, а люди́ну злих замірів осудить Господь.
3 L'homme ne sera point affermi par la méchanceté; mais la racine des justes ne sera point ébranlée.
Не зміцни́ться люди́на безбожністю, корінь же праведних не захита́ється.
4 La femme vaillante est la couronne de son mari; mais celle qui fait honte, est comme de la vermoulure à ses os.
Жінка чесно́тна — корона для чолові́ка свого́, а засоро́млююча — мов та гниль в його ко́стях.
5 Les pensées des justes ne sont que jugement; mais les conseils des méchants ne sont que fraude.
Думки пра́ведних — право, підступні заміри безбожних — омана.
6 Les paroles des méchants ne tendent qu'à dresser des embûches pour répandre le sang; mais la bouche des hommes droits les délivrera.
Безбожних слова — чатува́ння на кров, а уста невинних урятовують їх.
7 Les méchants sont renversés, et ils ne sont plus; mais la maison des justes se maintiendra.
Переверну́ти безбожних — і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.
8 L'homme est loué selon sa prudence; mais le cœur dépravé sera en mépris.
Хвалять люди́ну за розум її, а кривосердий стає на пого́рду.
9 Mieux vaut l'homme qui ne fait point cas de soi-même, bien qu'il ait des serviteurs, que celui qui se glorifie, et qui a faute de pain.
Ліпше про́стий, але роботя́щий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позба́влений.
10 Le juste a égard à la vie de sa bête; mais les compassions des méchants sont cruelles.
Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.
11 Celui qui laboure sa terre, sera rassasié de pain; mais celui qui suit les fainéants, est dépourvu de sens.
Хто оброблює землю свою, той хлібом наси́чується, хто ж за марни́цею го́ниться, той позба́влений розуму.
12 Ce que le méchant désire, est un rets de maux; mais la racine des justes donnera [son fruit.]
Безбожний жадає ловити у сі́тку лихи́х, а в праведних корень прино́сить плоди́.
13 Il y a un lacet de mal dans le forfait des lèvres; mais le juste sortira de la détresse.
Пастка злого — в гріху́ його уст, а праведний з у́тиску ви́йде.
14 L'homme sera rassasié de biens par le fruit de sa bouche; et on rendra à l'homme la rétribution de ses mains.
Люди́на насичується добром з плоду уст, і зро́блене рук чоловіка до нього впаде́.
15 La voie du fou est droite à son opinion; mais celui qui écoute le conseil, est sage.
Дорога безу́мця пряма́ в його о́чах, а мудрий послухає ради.
16 Quant au fou, son dépit se connaît le même jour; mais l'homme bien avisé couvre son ignominie.
Нерозумного гнів пізнається відра́зу, розумний же мо́вчки ховає знева́гу.
17 Celui qui prononce des choses véritables, fait rapport de ce qui est juste; mais le faux témoin fait des rapports trompeurs.
Хто правду говорить, той вия́влює праведність, а сві́док брехливий — оману.
18 Il y a tel qui profère comme des pointes d'épée; mais la langue des sages est santé.
Дехто говорить, мов коле мече́м, язик же премудрих — то ліки.
19 La parole véritable est ferme à perpétuité; mais la fausse langue n'est que pour un moment.
Уста правдиві стоя́тимуть вічно, а брехливий язик — лиш на хвилю.
20 Il y aura tromperie dans le cœur de ceux qui machinent du mal; mais il y aura de la joie pour ceux qui conseillent la paix.
В серці тих, хто зло о́ре, — омана, а радість у тих, хто дора́джує мир.
21 On ne fera point qu'aucun outrage rencontre le juste; mais les méchants seront remplis de mal.
Жодна кривда не тра́питься праведному, а безбожні напо́вняться лихом.
22 Les fausses lèvres sont une abomination à l'Eternel; mais ceux qui agissent fidèlement, lui sont agréables.
Уста брехливі — оги́да у Господа, а чи́нячі правду — Його уподо́ба.
23 L'homme bien avisé cèle la science; mais le cœur des fous publie la folie.
Прихо́вує мудра люди́на знання́, а серце безумних глупо́ту викликує.
24 La main des diligents dominera; mais la main paresseuse sera tributaire.
Роботя́ща рука панува́тиме, а лінива дани́ною стане.
25 Le chagrin qui est au cœur de l'homme, l'accable; mais la bonne parole le réjouit.
Ту́га на серці люди́ни чавить її, добре ж слово її весели́ть.
26 Le juste a plus de reste que son voisin; mais la voie des méchants les fera fourvoyer.
Праведний ви́відає свою путь, а дорога безбожних зведе́ їх сами́х.
27 Le paresseux ne rôtit point sa chasse; mais les biens précieux de l'homme sont au diligent.
Не буде леда́чий пекти свого по́лову, а люди́на трудя́ща набуде має́ток цінни́й.
28 La vie est dans le chemin de la justice, et la voie de son sentier ne tend point à la mort.
В путі пра́ведности є життя, і на стежці її нема смерти.
