Matthieu 26
1 Et il arriva que quand Jésus eut achevé tous ces discours, il dit à ses Disciples:
Коли Ісус закінчив усе це говорити, Він звернувся до Своїх учнів:
2 Vous savez que la [Fête de] Pâque est dans deux jours; et le Fils de l'homme va être livré pour être crucifié.
«Ви знаєте, що через два дні Пасха і Сина Людського буде видано на розп’яття».
3 Alors les principaux Sacrificateurs, et les Scribes, et les Anciens du peuple s'assemblèrent dans la salle du souverain Sacrificateur, appelé Caïphe;
Тоді зібралися первосвященники та старійшини народу у дворі первосвященника, на ім’я Каяфа.
4 Et tinrent conseil ensemble pour se saisir de Jésus par finesse, afin de le faire mourir.
І змовилися підступом схопити та вбити Ісуса.
5 Mais ils disaient: que ce ne soit point durant la Fête, de peur qu'il ne se fasse quelque émotion parmi le peuple.
Але говорили: «Не у свято, щоб не сталося заворушення в народі».
6 Et comme Jésus était à Béthanie, dans la maison de Simon le lépreux,
Ісус був у Віфанії, у домі Симона прокаженого.
7 Il vint à lui une femme qui avait un vase d'albâtre plein d'un parfum de grand prix, et qui le répandit sur sa tête, lorsqu'il était à table.
Коли Він сидів за столом, до Нього підійшла жінка, яка принесла алебастровий глечик із дуже дорогим миром, і вилила його на голову Ісуса.
8 Mais ses Disciples voyant cela, en furent indignés, et dirent: à quoi sert cette perte?
Побачивши це, учні обурилися й сказали: ―Навіщо така трата?
9 Car ce parfum pouvait être vendu beaucoup, et être donné aux pauvres.
Адже це миро можна було продати дорого та роздати бідним.
10 Mais Jésus connaissant cela, leur dit: pourquoi donnez-vous du déplaisir à cette femme? car elle a fait une bonne action envers moi.
Але Ісус, знаючи це, сказав їм: ―Чому ви докоряєте жінці? Адже вона зробила добре діло для Мене.
11 Parce que vous aurez toujours des pauvres avec vous; mais vous ne m'aurez pas toujours.
Бідних ви завжди маєте з собою, а Мене не завжди матимете.
12 Car ce qu'elle a répandu ce parfum sur mon corps, elle l'a fait pour [l'appareil de] ma sépulture.
Виливши миро на Моє тіло, вона приготувала Мене до поховання.
13 En vérité je vous dis, que dans tous les endroits du monde où cet Evangile sera prêché, ce qu'elle a fait sera aussi récité en mémoire d'elle.
Істинно кажу вам: всюди, де буде проповідуватись ця Добра Звістка у всьому світі, будуть казати й те, що вона зробила, на згадку про неї.
14 Alors l'un des douze, appelé Judas Iscariot, s'en alla vers les principaux Sacrificateurs,
Тоді один із дванадцятьох, якого звали Юда Іскаріот, пішов до первосвященників
15 Et leur dit: que me voulez-vous donner, et je vous le livrerai? Et ils lui comptèrent trente pièces d'argent.
і сказав: «Що ви дасте мені, якщо я віддам вам Ісуса?» Вони ж заплатили йому тридцять срібних монет.
16 Et dès lors il cherchait une occasion pour le livrer.
Відтоді він шукав слушної нагоди, щоб Його видати.
17 Or le premier jour des pains sans levain, les Disciples vinrent à Jésus, en lui disant: où veux-tu que nous t'apprêtions à manger la Pâque?
У перший день свята Опрісноків учні підійшли та запитали Ісуса: ―Де Ти хочеш, щоб ми приготували Тобі спожити Пасху?
18 Et il répondit: allez à la ville vers un tel, et dites-lui: le Maître dit: mon temps est proche; je ferai la Pâque chez toi avec mes Disciples.
Він відповів: ―Ідіть у місто до такого-то чоловіка й скажіть йому: «Учитель каже: „Мій час наблизився, у тебе Я буду споживати Пасху з Моїми учнями“».
19 Et les Disciples firent comme Jésus leur avait ordonné, et préparèrent la Pâque.
Учні зробили, як наказав їм Ісус, та приготували там Пасху.
20 Or quand le soir fut venu, il se mit à table avec les douze.
Коли ж настав вечір, Він сів до столу разом із дванадцятьма.
21 Et comme ils mangeaient, il [leur] dit: en vérité je vous dis, que l'un de vous me trahira.
А як вони їли, [Ісус] сказав їм: ―Істинно кажу вам: один із вас зрадить Мене.
22 Et ils en furent fort attristés, et chacun d'eux commença à lui dire: Seigneur, est-ce moi?
Вони дуже засмутилися й почали запитувати Його, один за одним: ―Це не я, Господи?
23 Mais il leur répondit, et dit: celui qui met sa main au plat pour tremper avec moi, c'est celui qui me trahira.
Він сказав у відповідь: ―Той, хто опустить руку разом зі Мною в миску, той Мене зрадить.
24 Or le Fils de l'homme s'en va, selon qu'il est écrit de lui; mais malheur à cet homme par qui le Fils de l'homme est trahi; il eût été bon à cet homme-là de n'être point né.
Син Людський, безумовно, іде, як про Нього написано, але горе тому чоловікові, через якого зраджено Сина Людського. Було б краще тому чоловікові не народжуватись.
25 Et Judas qui le trahissait, répondant dit: Maître, est-ce moi? [Jésus] lui dit: tu l'as dit.
Юда, який зрадив Його, спитав: ―Це не я, Равві? [Ісус] відповів йому: ―Ти сказав!
26 Et comme ils mangeaient, Jésus prit le pain, et après qu'il eut béni Dieu, il le rompit et le donna à ses Disciples, et leur dit: prenez, mangez; ceci est mon corps.
Коли вони їли, Ісус узяв хліб, благословив його, розламав та дав учням, кажучи: «Візьміть та їжте, це є тіло Моє».
27 Puis ayant pris la coupe, et béni Dieu, il la leur donna, en leur disant: buvez-en tous.
Потім узяв чашу, подякував і дав її учням, кажучи: «Пийте з неї всі,
28 Car ceci est mon sang, le [sang] du Nouveau Testament, qui est répandu pour plusieurs en rémission des péchés.
бо це кров Моя, [кров] Нового Завіту, яка проливається за багатьох для прощення гріхів.
29 Or je vous dis: que depuis cette heure je ne boirai point de ce fruit de vigne, jusqu'au jour que je le boirai nouveau avec vous, dans le Royaume de mon Père.
Кажу вам: не питиму більше з цього виноградного плоду до дня, коли питиму з вами нове вино в Царстві Мого Отця».
30 Et quand ils eurent chanté le Cantique, ils s'en allèrent à la montagne des oliviers.
І, проспівавши пісні, вони пішли на Оливну гору.
31 Alors Jésus leur dit: vous serez tous cette nuit scandalisés à cause de moi; car il est écrit: je frapperai le Berger, et les brebis du troupeau seront dispersées.
Тоді Ісус сказав [учням]: ―Усі ви відмовитесь від Мене цієї ночі, бо написано: «Уражу пастиря – і вівці отари розсіються».
32 Mais après que je serai ressuscité, j'irai devant vous en Galilée.
Але після Мого воскресіння Я піду до Галілеї, і там ми зустрінемось.
33 Et Pierre prenant la parole, lui dit: quand même tous seraient scandalisés à cause de toi, je ne le serai jamais.
Тоді Петро відповів Йому: ―Навіть якщо всі зречуться Тебе, я ніколи не зречусь.
34 Jésus lui dit: en vérité je te dis, qu'en cette même nuit, avant que le coq ait chanté, tu me renieras trois fois.
Ісус сказав йому: ―Істинно кажу тобі: цієї ночі, перед тим, як півень заспіває, ти тричі зречешся Мене.
35 Pierre lui dit: quand même il me faudrait mourir avec toi, je ne te renierai point; et tous les Disciples dirent la même chose.
Петро ж наполягав: ―Навіть якщо треба буде померти разом із Тобою, усе одно я не зречуся. І всі учні сказали так само.
36 Alors Jésus s'en vint avec eux en un lieu appelé Gethsémané; et il dit à ses Disciples: asseyez-vous ici, jusques à ce que j'aie prié dans le lieu où je vais.
Тоді Ісус разом із ними прийшов до місця, яке називається Гефсиманія, і сказав учням: ―Посидьте тут, поки Я піду й помолюся там.
37 Et il prit avec lui Pierre et les deux fils de Zébédée, et il commença à être attristé et fort angoissé.
І, узявши з Собою Петра та обох синів Зеведеєвих, почав сумувати та тривожитись.
38 Alors il leur dit: mon âme est de toutes parts saisie de tristesse jusques à la mort; demeurez ici, et veillez avec moi.
Тоді сказав їм: ―Моя душа страждає смертельно! Залишайтеся тут та пильнуйте зі Мною.
39 Puis s'en allant un peu plus avant, il se prosterna le visage contre terre, priant, et disant: mon Père, s'il est possible, fais que cette coupe passe loin de moi; toutefois non point comme je le veux, mais comme tu le veux.
І, відійшовши трохи далі, Він упав долілиць та молився кажучи: «Отче Мій, якщо можливо, нехай ця чаша обмине Мене. Однак нехай буде не як Я хочу, а як Ти».
40 Puis il vint à ses Disciples, et les trouva dormants, et il dit à Pierre: est-il possible que vous n'ayez pu veiller une heure avec moi?
Повернувшись до учнів, знайшов, що вони заснули, та сказав Петрові: ―Ви не могли навіть однієї години пильнувати зі Мною?
41 Veillez, et priez que vous n'entriez point en tentation: car l'esprit est prompt, mais la chair est faible.
Пильнуйте та моліться, щоб вам не впасти в спокусу. Бо дух бадьорий, а тіло немічне.
42 Il s'en alla encore pour la seconde fois, et il pria, disant: mon Père, s'il n'est pas possible que cette coupe passe loin de moi, sans que je la boive; que ta volonté soit faite.
І вдруге Він відійшов та молився кажучи: «Отче Мій, якщо неможливо, щоб ця чаша Мене обминула і щоб Я не пив її, то нехай станеться Твоя воля!»
43 Il revint ensuite, et les trouva encore dormants; car leurs yeux étaient appesantis.
Коли Він повернувся до учнів, знову знайшов, що вони сплять, бо їхні очі були обтяжені.
44 Et les ayant laissés, il s'en alla encore, et pria pour la troisième fois, disant les mêmes paroles.
Залишивши їх утретє, Він ще раз пішов молитися, промовляючи ті ж слова.
45 Alors il vint à ses Disciples, et leur dit: Dormez dorénavant, et vous reposez; voici, l'heure est proche, et le Fils de l'homme va être livré entre les mains des méchants.
Потім прийшов до учнів і сказав їм: ―Ви все ще спите та відпочиваєте? Ось наблизилась година, і Син Людський віддається в руки грішників.
46 Levez-vous, allons, voici, celui qui me trahit s'approche.
Вставайте, ходімо! Ось наближається Мій зрадник.
47 Et comme il parlait encore, voici, Judas, l'un des douze, vint, et avec lui une grande troupe, avec des épées et des bâtons, envoyés de la part des principaux Sacrificateurs, et des Anciens du peuple.
Коли Він ще говорив, ось підійшов Юда, один із дванадцятьох, і з ним великий натовп із мечами та киями – від первосвященників та старійшин народу.
48 Or celui qui le trahissait leur avait donné un signal, disant: celui que je baiserai, c'est lui, saisissez-le.
Зрадник дав їм такий знак, кажучи: «Той, Кого я поцілую, це Він, арештовуйте Його!»
49 Et aussitôt s'approchant de Jésus, il lui dit: Maître, je te salue; et il le baisa.
Він одразу підійшов до Ісуса й промовив: ―Вітаю, Равві! – і поцілував Його.
50 Et Jésus lui dit: mon ami, pour quel sujet es-tu ici? Alors s'étant approchés, ils mirent les mains sur Jésus, et le saisirent.
Ісус сказав йому: ―Друже, [роби те, ] для чого ти прийшов! Тоді вони підійшли, наклали на Ісуса руки та заарештували Його.
51 Et voici, l'un de ceux qui étaient avec Jésus, portant la main sur son épée, la tira, et en frappa le serviteur du souverain Sacrificateur, et lui emporta l'oreille.
І ось один із тих, що були з Ісусом, простягнув руку, вихопив свій меч, ударив раба первосвященника й відрубав йому вухо.
52 Alors Jésus lui dit: Remets ton épée en son lieu; car tous ceux qui auront pris l'épée, périront par l'épée.
Тоді Ісус сказав: «Поверни свого меча на його місце! Бо всі, хто береться за меч, від меча загинуть.
53 Crois-tu que je ne puisse pas maintenant prier mon Père, qui me donnerait présentement plus de douze Légions d'Anges?
Чи ти думаєш, що Я не можу просити Отця Мого надіслати зараз більше дванадцяти легіонівангелів?
54 Mais comment seraient accomplies les Ecritures qui disent qu'il faut que cela arrive ainsi.
Але як тоді сповниться Писання, яке каже, що так має статися?»
55 En ce même instant Jésus dit aux troupes: vous êtes sortis avec des épées et des bâtons, comme après un brigand, pour me prendre; j'étais tous les jours assis parmi vous, enseignant dans le Temple, et vous ne m'avez point saisi.
У той час Ісус звернувся до натовпу: «Ви вийшли проти Мене, як проти розбійника, з мечами та киями, щоб заарештувати Мене. Щодня Я сидів та навчав у Храмі, і ви не заарештовували Мене.
56 Mais tout ceci est arrivé afin que les Ecritures des Prophètes soient accomplies. Alors tous les Disciples l'abandonnèrent, et s'enfuirent.
Але все це сталося, щоб збулося Писання пророків». Тоді всі учні, залишивши Його, втекли.
57 Et ceux qui avaient pris Jésus l'amenèrent chez Caïphe, souverain Sacrificateur, chez qui les Scribes et les Anciens étaient assemblés.
Ті, що схопили Ісуса, привели Його до первосвященника Каяфи, де зібралися книжники та старійшини.
58 Et Pierre le suivait de loin, jusques à la cour du souverain Sacrificateur, et étant entré dedans, il s'assit avec les officiers pour voir quelle en serait la fin.
Петро ж ішов за Ісусом на відстані до двору первосвященника й, зайшовши всередину, сів разом зі слугами, щоб побачити, [чим усе] скінчиться.
59 Or les principaux Sacrificateurs, et les Anciens, et tout le Conseil cherchaient de faux témoignages contre Jésus, pour le faire mourir.
Первосвященники й весь Синедріон шукали неправдивого свідчення проти Ісуса, щоб засудити Його на смерть,
60 Mais ils n'en trouvaient point; et bien que plusieurs faux témoins fussent venus, ils n'en trouvèrent point [de propres]; mais à la fin deux faux témoins s'approchèrent,
але не знаходили, хоча прийшло багато лжесвідків. Наостанок прийшли двоє,
61 Qui dirent: celui-ci a dit: je puis détruire le Temple de Dieu, et le rebâtir en trois jours.
які сказали: ―Він говорив: «Я можу зруйнувати Храм Божий і за три дні відбудувати його».
62 Alors le souverain Sacrificateur se leva, et lui dit: ne réponds-tu rien? qu'est-ce que ceux-ci témoignent contre toi?
Первосвященник, піднявшись, запитав Ісуса: ―Нічого не відповідаєш на те, що вони свідчать проти Тебе?
63 Mais Jésus se tut. Et le souverain Sacrificateur prenant la parole, lui dit: je te somme par le Dieu vivant, de nous dire si tu es le Christ, le Fils de Dieu.
Але Ісус мовчав. Первосвященник запитав Його: ―Заклинаю Тебе живим Богом, скажи нам: Ти – Христос, Син Божий?
64 Jésus lui dit: tu l'as dit; de plus, je vous dis, que désormais vous verrez le Fils de l'homme assis à la droite de la Puissance [de Dieu], et venant sur les nuées du ciel.
Ісус відповів йому: ―Ти сказав це! Навіть більше скажу вам: відтепер побачите Сина Людського, Який сидить праворуч від Всемогутнього й приходить на хмарах небесних!
65 Alors le souverain Sacrificateur déchira ses vêtements, en disant: Il a blasphémé; qu'avons-nous plus affaire de témoins? Voici, vous avez ouï maintenant son blasphème; que vous en semble?
Тоді первосвященник розірвав на собі одяг та сказав: ―Він богохульствує! Навіщо нам потрібні свідки? Ось тепер ви чули богохульство!
66 Ils répondirent: il est digne de mort.
Яке ваше рішення? Вони відповіли: ―Він заслуговує на смерть!
67 Alors ils lui crachèrent au visage, et les uns lui donnaient des soufflets, et les autres le frappaient de leurs verges;
Тоді почали плювати Ісусові в обличчя та бити кулаками, а інші били Його по щоках,
68 En lui disant: Christ, prophétise-nous qui est celui qui t'a frappé.
кажучи: «Пророкуй нам, Христе, хто Тебе вдарив?»
69 Or Pierre était assis dehors dans la cour, et une servante s'approcha de lui, et lui dit: tu étais aussi avec Jésus le Galiléen.
Петро ж сидів назовні, у дворі. До нього підійшла одна зі служниць і сказала: ―І ти був з Ісусом із Галілеї.
70 Mais il le nia devant tous, en disant: je ne sais ce que tu dis.
Але Петро заперечив перед усіма, кажучи: ―Не знаю, про що ти говориш.
71 Et comme il était sorti dans le vestibule, une autre servante le vit, et elle dit à ceux qui étaient là: celui-ci aussi était avec Jésus le Nazarien.
Коли він виходив за ворота, його побачила інша [служниця] й сказала тим, що були там: ―Цей [чоловік] теж був з Ісусом із Назарета.
72 Et il le nia encore avec serment, disant: je ne connais point cet homme.
Петро знову заперечив, поклявшись, що не знає Цього Чоловіка.
73 Et un peu après, ceux qui se trouvaient là s'approchèrent, et dirent à Pierre: certainement tu es aussi de ces gens-là, car ton langage te donne à connaître.
Згодом підійшли ті, що стояли там, і сказали Петрові: ―Ти й справді один із них, бо й мова твоя викриває тебе.
74 Alors il commença à faire des imprécations, et à jurer, [en disant]: je ne connais point cet homme; et aussitôt le coq chanta.
Тоді він почав клястися та присягати [кажучи]: ―Не знаю Цього Чоловіка! І одразу заспівав півень.
75 Et Pierre se souvint de la parole de Jésus, qui lui avait dit: avant que le coq ait chanté, tu me renieras trois fois: et étant sorti dehors, il pleura amèrement.
Тоді Петро згадав слова, які сказав Ісус: «Перед тим, як заспіває півень, ти тричі зречешся Мене». І, вийшовши геть, він гірко заплакав.
