Matthieu 22
1 Alors Jésus prenant la parole, leur parla encore par similitudes, disant:
І, озвавшись Ісус, знов промовив до них приповістями, глаголючи:
2 Le Royaume des cieux est semblable à un Roi qui fit les noces de son fils.
Уподобилось царство небесне чоловіку цареві, що нарядив весїллє синові своєму;
3 Et il envoya ses serviteurs pour appeler ceux qui avaient été conviés aux noces; mais ils n'y voulurent point venir.
і післав слуги свої кликати запрошених на весїллє; і не схотїли прийти.
4 Il envoya encore d'autres serviteurs, disant: dites à ceux qui étaient conviés: voici, j'ai apprêté mon dîner; mes taureaux et mes bêtes grasses sont tuées, et tout est prêt; venez aux noces.
Знов післав инші слуги, говорячи: Скажіть запрошеним: Ось я обід мій наготовив; воли мої й годоване побито, і все налагоджене; ідіть на весїллє.
5 Mais eux n'en tenant point de compte, s'en allèrent l'un à sa métairie, et l'autre à son trafic.
Вони ж, занехавши, пійшли собі, один на хутір, другий до свого торгу;
6 Et les autres prirent ses serviteurs, et les outragèrent, et les tuèrent.
а останнї, взявши слуг його, знущались із них, та й повбивали.
7 Quand le Roi l'entendit, il se mit en colère, et y ayant envoyé ses troupes, il fit périr ces meurtriers-là, et brûla leur ville.
Цар же, почувши, прогнівив ся, й піславши військо своє, вигубив тих розбишак, і запалив город їх.
8 Puis il dit à ses serviteurs: Eh bien! les noces sont apprêtées, mais ceux qui y étaient conviés n'en étaient pas dignes.
Рече тодї до слуг своїх: Весїллє налагоджене, запрошені ж не були достойні.
9 Allez donc aux carrefours des chemins, et autant de gens que vous trouverez, conviez-les aux noces.
Ійдїть же на росхідні шляхи, й кого знайдете, запрошуйте на весїллє.
10 Alors ses serviteurs allèrent dans les chemins, et assemblèrent tous ceux qu'ils trouvèrent, tant mauvais que bons, tellement que le lieu des noces fut rempli de gens qui étaient à table.
І вийшовши слуги ті на шляхи, зібрали всїх, кого знайшли, й лихих і добрих; і було весїллє повне гостей.
11 Et le Roi étant entré pour voir ceux qui étaient à table, il y vit un homme qui n'était pas vêtu d'une robe de noces.
Цар же, ввійшовши подивитись на гостї, побачив там чоловіка, не одягненого у весїлню одежу;
12 Et il lui dit: mon ami, comment es-tu entré ici, sans avoir une robe de noces? et il eut la bouche fermée.
і рече до него: Друже, як се увійшов єси сюди, не мавши весїлньої одежі? Він же мовчав,
13 Alors le Roi dit aux serviteurs: liez-le pieds et mains, emportez-le, et le jetez dans les ténèbres de dehors; là il y aura des pleurs et des grincements de dents.
Рече тодї цар до слуг: Звязавши йому ноги й руки, візьміть його й викиньте в темряву надвірню; там буде плач і скреготаннє зубів.
14 Car il y a beaucoup d'appelés, mais peu d'élus.
Багато бо званих, мало ж вибраних.
15 Alors les Pharisiens s'étant retirés, consultèrent ensemble comment ils le surprendraient en paroles;
Тодї пійшли Фарисеї, і радили раду, як би піймати Його на слові.
16 Et ils lui envoyèrent leurs disciples, avec des Hérodiens, en disant: Maître, nous savons que tu es véritable, que tu enseignes la voie de Dieu en vérité, et que tu ne te soucies de personne; car tu ne regardes point à l'apparence des hommes.
І висилають до Него учеників своїх з Іродиянами, говорячи: Учителю, знаємо, що ти правдивий вси, й на путь Божий правдою наставляєш, і нї про кого не дбаєш; бо не дивиш ся на лице людей.
17 Dis-nous donc ce qu'il te semble de ceci: est-il permis de payer le tribut à César, ou non?
Скажи ж тепер нам: Як тобі здаєть ся? годить ся давати данину кесареві, чи нї?
18 Et Jésus connaissant leur malice, dit: Hypocrites, pourquoi me tentez-vous?
Постеріг же Ісус лукавство їх, і рече: Що ви мене спокутуєте, лицеміри?
19 Montrez-moi la monnaie de tribut; et ils lui présentèrent un denier.
Покажіть менї гріш податковий. Вони ж принесли йому денария.
20 Et il leur dit: de qui est cette image, et cette inscription?
І рече до них: Чиє обличче се й надпись?
21 Ils lui répondirent: de César. Alors il leur dit: rendez donc à César les choses qui sont à César, et à Dieu, celles qui sont à Dieu.
Кажуть йому: Кесареве. Тодї рече до них: Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.
22 Et ayant entendu cela ils en furent étonnés, et le laissant, ils s'en allèrent.
І, вислухавши, здивувались, і, лишивши Його, пійшли.
23 Le même jour les Saducéens, qui disent qu'il n'y a point de résurrection, vinrent à lui, et l'interrogèrent,
Того ж дня приступили до Него Садукеї, що кажуть: нема воскресення, і питали Його,
24 En disant: Maître, Moïse a dit: si quelqu'un vient à mourir sans enfants, que son frère prenne sa femme, et il donnera des enfants à son frère.
говорячи: Учителю, Мойсей сказав: Коли хто вмре, не мавши дїтей, то нехай брат його оженить ся з жінкою його, й воскресить насїннє братові своєму.
25 Or il y avait parmi nous sept frères, dont l'aîné, après s'être marié, mourut, et n'ayant point eu d'enfants, laissa sa femme à son frère.
Було ж у нас сім братів; і первий, оженившись, умер, і, не мавши васїння, покинув жінку свою братові своєму;
26 De même le second, puis le troisième, jusques au septième.
так само й другий брат, і третїй аж до семого.
27 Et après eux tous, la femme mourut aussi.
Опісля ж усїх умерла й жінка.
28 En la résurrection donc duquel des sept sera-t-elle femme? car tous l'ont eue.
Оце ж у воскресенню кому з сїмох буде вона жінкою? всї бо мали її.
29 Mais Jésus répondant leur dit: vous errez, ne connaissant point les Ecritures, ni la puissance de Dieu.
Озвав ся ж Ісус і рече до них: Помиляєтесь ви, не знаючи писання анї сили Божої.
30 Car en la résurrection on ne prend ni on ne donne point de femmes en mariage, mais on est comme les Anges de Dieu dans le ciel.
Бо в воскресенню не женять ся нї віддають ся, а будуть як ангели Божі на небі.
31 Et quant à la résurrection des morts, n'avez-vous point lu ce dont Dieu vous a parlé, disant:
Про воскресеннє ж мертвих хиба не читали, що сказано вам од Бога, глаголючого:
32 Je suis le Dieu d'Abraham, et le Dieu d'Isaac, et le Dieu de Jacob; [or] Dieu n'est pas le Dieu des morts, mais des vivants.
Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів? Не єсть Бог Богом мертвих, а живих.
33 Ce que les troupes ayant entendu, elles admirèrent sa doctrine.
І, слухаючи народ, дивував ся наукою Його.
34 Et quand les Pharisiens eurent appris qu'il avait fermé la bouche aux Saducéens, ils s'assemblèrent dans un même lieu.
Фарисеї ж, почувши, що Вів примусив Садукеїв мовчати, зібрались ради того.
35 Et l'un d'eux, qui était Docteur de la Loi, l'interrogea pour l'éprouver, en disant:
І спитав один з них, учитель закону, спокушуючи Його й кажучи:
36 Maître, lequel est le grand commandement de la Loi?
Учителю, котора заповідь велика в законі?
37 Jésus lui dit: tu aimeras le Seigneur ton Dieu de tout ton cœur, et de toute ton âme, et de toute ta pensée.
Ісус же рече йому: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всею душею твоєю, і всею думкою твоєю.
38 Celui-ci est le premier et le grand commandement.
Се перва й велика заповідь.
39 Et le second semblable à celui-là, est: tu aimeras ton prochain comme toi-même.
Друга ж подібна їй: Люби ближнього твого, як себе самого.
40 De ces deux commandements dépendent toute la Loi et les Prophètes.
На сих двох заповідях увесь закон і пророки стоять.
41 Et les Pharisiens étant assemblés, Jésus les interrogea,
Як же зібрались Фарисеї, питав їх Ісус,
42 Disant: que vous semble-t-il du Christ? De qui est-il Fils? Ils lui répondirent: de David.
глаголючи: Що ви думаєте про Христа? чий Він син? Кажуть Йому: Давидів.
43 Et il leur dit: comment donc David, [parlant] par l'Esprit, l'appelle-t-il [son] Seigneur? disant:
Рече Він до них: Як же се Давид зве Його в дусї Господом, говорячи:
44 Le Seigneur a dit à mon Seigneur, assieds-toi à ma droite, jusqu'à ce que j'aie mis tes ennemis pour le marchepied de tes pieds.
Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх?
45 Si donc David l'appelle [son] Seigneur, comment est-il son Fils?
Коли ж Давид зве Його Господом, то як же Він син йому?
46 Et personne ne lui pouvait répondre un seul mot, ni personne n'osa plus l'interroger depuis ce jour-là.
І нїхто не з'умів йому відказати нї слова, й нїхто з того часу не важив ся питати Його ніколи.
