Marc 10
1 Puis étant parti de là, il vint sur les confins de la Judée, au delà du Jourdain, et les troupes s'étant encore assemblées auprès de lui, il les enseignait comme il avait accoutumé.
І, вставши звідтіля, приходить у гряницї Юдейська через той бік Йордану; і знов сходять ся люде до Него, й своїм звичаєм знов навчав їх.
2 Alors des Pharisiens vinrent à lui, et pour l'éprouver ils lui demandèrent: est-il permis à un homme de répudier sa femme?
І приступивши Фарисеї, питали! Його: Чи годить ся чоловікові з жінкою розводитись? спокушуючи Його.
3 Il répondit, et leur dit: qu'est-ce que Moïse vous a commandé?
Він же, озвавшись, рече їм: Що заповідав вам Мойсей?
4 Ils dirent: Moïse a permis d'écrire la Lettre de divorce, et de répudier [ainsi sa femme].
Вони ж сказали: Мойсей дозволив написати розвідний лист, та й відпустити.
5 Et Jésus répondant leur dit: il vous a donné ce commandement à cause de la dureté de votre cœur.
І озвавшись Ісус, рече їм: Ради жорстокости серця вашого написав вам заповідь сю.
6 Mais au commencement de la création, Dieu fit un homme et une femme.
З почину ж творення - чоловіком і жінкою створив їх Бог.
7 C'est pourquoi l'homme laissera son père et sa mère, et s'attachera à sa femme;
Тим покине чоловік батька свого й матір, і пригорнеть ся до жінки своєї,
8 Et les deux seront une seule chair: ainsi ils ne sont plus deux, mais une seule chair.
і будуть у двох тіло одно; то вже їх більш не двоє, а одно тіло.
9 Que l'homme donc ne sépare pas ce que Dieu a joint.
Оце ж, що Бог злучив, чоловік нехай не розлучуе.
10 Puis ses Disciples l'interrogèrent encore sur cela même dans la maison.
А в господї знов ученики Його про се питали Ного.
11 Et il leur dit: quiconque laissera sa femme, et se mariera à une autre, il commet un adultère contre elle.
І рече їм: Хто розведеть ся з жінкою своєю, і оженить ся з иншою, робить перелюб з нею.
12 Pareillement si la femme laisse son mari, et se marie à un autre, elle commet un adultère.
І коли жінка розведеть ся з чоловіком своїм, та вийде за иншого, робить перелюб.
13 Et on lui présenta de petits enfants, afin qu'il les touchât; mais les Disciples reprenaient ceux qui les présentaient;
І приношено Йому дїтей, щоб приторкнувсь до них; ученики ж заказували тим, що приносили.
14 Et Jésus voyant cela, en fut indigné, et il leur dit: laissez venir à moi les petits enfants, et ne les en empêchez point; car le Royaume de Dieu appartient à ceux qui leur ressemblent.
Побачивши ж Ісус, прогнівив ся, і рече їм: Дайте дітям приходити до мене, й не бороніть їм; таких бо царство Боже.
15 En vérité, je vous dis, que quiconque ne recevra pas comme un petit enfant le Royaume de Dieu, il n'y entrera point.
Істино глаголю вам: Хто не прийме царства Божого, як мала дитина, не ввійде в него.
16 Après les avoir donc pris entre ses bras, il les bénit, en posant les mains sur eux.
І, обнявши їх, положив руки на них, і благословив їх.
17 Et comme il sortait pour se mettre en chemin, un homme accourut, et se mit à genoux devant lui, et lui fit cette demande: Maître qui es bon, que ferai-je pour hériter la vie éternelle? (aiōnios g166)
І, як виходив Він у дорогу, прибіг один, і втавши перед Ним на коліна, питав Його: Учителю благий, що робити менї, щоб життє вічне наслїдувати? (aiōnios g166)
18 Et Jésus lui répondit: pourquoi m'appelles-tu bon? il n'y a nul être qui soit bon que Dieu.
Ісус же рече йому: Чого мене звеш благим? Ніхто не благий, тільки один, Бог.
19 Tu sais les Commandements: Ne commets point adultère. Ne tue point. Ne dérobe point. Ne dis point de faux témoignage. Ne fais aucun tort à personne. Honore ton père et ta mère.
Заповідї знаєш: Не роби перелюбу. Не вбивай. Не кради. Не сьвідкуй криво. Не обижай. Поважай батька твого й матір.
20 Il répondit, et lui dit: Maître, j'ai gardé toutes ces choses dès ma jeunesse.
Він же, озвавшись, каже Йому: Учителю, се все я хоронив з малку мого.
21 Et Jésus ayant jeté l'œil sur lui, l'aima, et lui dit: il te manque une chose; va, et vends tout ce que tu as, et le donne aux pauvres, et tu auras un trésor au ciel; puis viens, et me suis, ayant chargé la croix.
Ісус же, поглянувши на него, уподобав його, й рече йому: Одного тобі не достає: ійди, що маєш, продай і дай убогим, і мати меш скарб на небі; і прийди, та й іди слїдом за мною, взявши хрест.
22 Mais il fut fâché de ce mot, et s'en alla tout triste, parce qu'il avait de grands biens.
Він же, зажурившись од слова сього, пійшов сумуючи: мав бо достатки великі.
23 Alors Jésus ayant regardé alentour, dit à ses Disciples: combien difficilement ceux qui ont des richesses entreront-ils dans le Royaume de Dieu.
І позирнувши Ісус округи, рече ученикам своїм: Як тяжко багацтва маючим у царство Боже ввійти!
24 Et ses Disciples s'étonnèrent de ces paroles; mais Jésus prenant encore la parole, leur dit: mes enfants, qu'il est difficile à ceux qui se confient aux richesses d'entrer dans le Royaume de Dieu!
Ученики ж вжахнулись од словес Його. Ісус же, знов озвавшись, рече їм: Діти, як тяжко вповаючим на багацтва в царство Боже ввійти!
25 Il est plus aisé qu'un chameau passe par le trou d'une aiguille, qu'il ne l'est qu'un riche entre dans le Royaume de Dieu.
Легше верблюдові кріз ушко голки пройти, ніж багатому в царство Боже ввійти.
26 Et ils s'en étonnèrent encore davantage, disant entre eux: et qui peut être sauvé?
Вони ж, надто здивувались, говорячи між собою: То хто ж може спастись?
27 Mais Jésus les ayant regardés, leur dit: cela est impossible quant aux hommes, mais non pas quant à Dieu; car toutes choses sont possibles à Dieu.
Споглянувши ж на них Ісус, рече: У людей неможливе, та не в Бога; все бо можливе в Бога.
28 Alors Pierre se mit à lui dire: voici, nous avons tout quitté, et t'avons suivi.
І почав Петр говорити Йому: Ось ми покинули все, та й пійшли слїдом за Тобою.
29 Et Jésus répondant, dit: en vérité je vous dis, qu’il n'y a personne qui ait laissé ou maison, ou frères, ou sœurs, ou père, ou mère, ou femme, ou enfants, ou champs, pour l'amour de moi, et de l’Evangile,
Озвав ся ж Ісус і рече: Істино глаголю вам: Нема чоловіка, що покинув домівку, або братів, або сестер, або батька, або матір, або жінку, або дїтей, або поля ради мене і євангелиї,
31 Mais plusieurs qui sont les premiers, seront les derniers; et les derniers seront les premiers.
Многі ж перві будуть останнї, а останні перві.
32 Or ils étaient en chemin, montant à Jérusalem, et Jésus allait devant eux; et ils étaient épouvantés, et craignaient en le suivant, parce que Jésus ayant encore pris à l'écart les douze, s'était mis à leur déclarer les choses qui lui devaient arriver;
Були ж вони в дорозї, ідучи в Єрусалим, і випередив їх Ісус; й вжахнули ся вони; і, йдучи за ним, лякались. І, взявши знов дванайцятьох, почав їм глаголати, що Йому станеть ся:
33 [Disant]: voici, nous montons à Jérusalem; et le Fils de l'homme sera livré aux principaux Sacrificateurs, et aux Scribes; et ils le condamneront à mort, et le livreront aux Gentils;
Що ось ідемо в Єрусалим, і Син чоловічий буде виданий архиєреям та письменникам, і осудять вони Його на смерть, і видадуть Його поганам;
34 Qui se moqueront de lui, et le fouetteront, et cracheront contre lui, puis ils le feront mourir; mais il ressuscitera le troisième jour.
і насьміхати муть ся з Него, й бити муть Його, й плювати муть на Него, і вбють Його; й третього дня воскресне.
35 Alors Jacques et Jean, fils de Zébédée, vinrent à lui, en lui disant: Maître, nous voudrions que tu fisses pour nous ce que nous te demanderons.
І приступають до Него Яков та Иоан, сини Зеведеєві, кажучи: Учителю, хочемо, щоб, про що просити мем, зробив нам.
36 Et il leur dit: que voulez-vous que je fasse pour vous?
Він же рече їм: Що хочете, щоб зробив вам?
37 Et ils lui dirent: accorde-nous que dans ta gloire nous soyons assis l'un à ta droite, et l'autre à ta gauche.
Вони ж кажуть Йому: Дай нам, щоб один по правицї в Тебе, а один по лївицї в Тебе сидїли ми в славі Твоїй.
38 Et Jésus leur dit: vous ne savez ce que vous demandez; pouvez-vous boire la coupe que je dois boire; et être baptisés du Baptême dont je dois être baptisé?
Ісус же рече їм: Не знаєте, чого просите. Чи зможете пити чашу, яку я пю, і хрещеннєм, яким я хрещу ся, хрестити ся?
39 Ils lui répondirent: nous le pouvons. Et Jésus leur dit: il est vrai que vous boirez la coupe que je dois boire, et que vous serez baptisés du Baptême dont je dois être baptisé;
Вони ж кажуть Йому: Можемо. Ісус же рече їм: Ви-то чашу, яку я пю, пити мете, й хрещеннєм, яким я хрещусь, хрестити метесь;
40 Mais d'être assis à ma droite et à ma gauche, ce n'est pas à moi de le donner; mais [il sera donné] à ceux à qui il est préparé.
тільки ж, щоб сидїти вам по правицї в мене й по лївицї в мене, се не єсть моє дати, а кому приготовлено.
41 Ce que les dix [autres] ayant ouï, ils conçurent de l'indignation contre Jacques et Jean.
І почувши десять, почали ремствувати на Якова та Иоана.
42 Et Jésus les ayant appelés, leur dit: vous savez que ceux qui dominent sur les nations les maîtrisent, et que les Grands d'entre eux usent d'autorité sur elles.
Ісус же, покликавши їх, рече їм: Ви знаєте, що котрі, здаєть ся, князюють над поганами, панують над ними, й великі їх управляють ними.
43 Mais il n'en sera pas ainsi entre vous; mais quiconque voudra être le plus grand entre vous, sera votre serviteur.
Не так же буде в вас; нї, хто хоче стати ся великим між вами, нехай буде слугою вам;
44 Et quiconque d'entre vous voudra être le premier, sera le serviteur de tous.
і хто хоче між вами стати ся першим, нехай буде усїм рабом.
45 Car aussi le Fils de l'homme n'est pas venu pour être servi, mais pour servir, et pour donner sa vie en rançon pour plusieurs.
Бо й Син чоловічий не прийшов, щоб служено Йому, а служити й дати душу свою викуп за многих.
46 Puis ils arrivèrent à Jéricho; et comme il partait de Jéricho avec ses Disciples et une grande troupe, un aveugle, [appelé] Bartimée, [c'est-à-dire], fils de Timée, était assis sur le chemin, et mendiait.
І приходять у Єрихон; і як виходив Він із Єрихону, й ученики Його, й багато народу, син Тимеїв, Вартимей слїпий, сидїв над шляхом, просячи.
47 Et ayant entendu que c'était Jésus le Nazarien, il se mit à crier, et à dire: Jésus, Fils de David, aie pitié de moi.
І, почувши, що се Ісус Назарянин, почав кричати й казати: Сину Давидів Ісусе, помилуй мене.
48 Et plusieurs le censuraient fortement, afin qu'il se tût; mais il criait encore plus fort: Fils de David, aie pitié de moi!
І сварили на него многі, щоб мовчав; він же ще більше кричав: Сину Давидів, помилуй мене.
49 Et Jésus s'étant arrêté, dit qu'on l'appelât. On l'appela donc, en lui disant: prends courage, lève-toi, il t'appelle.
І, зупинившись Ісус, звелїв його покликати. І покликали сліпого, говорячи йому: Бодрись, устань; кличе тебе.
50 Et jetant bas son manteau, il se leva, et s'en vint à Jésus.
Він же, скинувши одежу свою, встав і приступив до Ісуса.
51 Et Jésus prenant la parole, lui dit: que veux-tu que je te fasse? Et l'aveugle lui dit: Maître, que je recouvre la vue.
І, озвавшись, рече йому Ісус: Що хочеш, щоб зробив тобі? Слїпий же каже Йому: Учителю, щоб прозрів.
52 Et Jésus lui dit: Va, ta foi t'a sauvé. Et sur-le-champ il recouvra la vue, et il suivit Jésus par le chemin.
Ісусже рече йому: Іди, віра твоя спасла тебе. І зараз прозрів він, й пійшов слідом за Ісусом дорогою.
