Josué 2

1 Or Josué, fils de Nun, avait envoyé de Sittim deux hommes, pour épier secrètement [le pays, et il leur avait] dit: Allez, considérez le pays, et Jérico. Ils partirent donc, et vinrent dans la maison d'une femme paillarde, nommée Rahab, et couchèrent là.

І послав Ісус, син Нави́нів, із Ситті́му двох таємних виві́дувачів, говорячи: „Ідіть, розгляньте цей край та Єрихо́н“. І вони пішли, і ввійшли до дому однієї блудни́ці, а ім'я́ їй Раха́в. І переночува́ли вони там.

2 Alors on dit au Roi de Jérico: Voilà des hommes qui sont venus ici cette nuit de la part des enfants d'Israël pour reconnaître le pays.

І було донесено єрихо́нському царе́ві, говорячи: „Ось цієї но́чі прийшли сюди якісь люди з Ізраїлевих синів, щоб ви́відати цей край“.

3 Et le Roi de Jérico envoya vers Rahab, en disant: Fais sortir les hommes qui sont venus chez toi, et qui sont entrés dans ta maison; car ils sont venus pour reconnaître tout le pays.

І послав єрихо́нський цар до Раха́ви, говорячи: „Виведи тих людей, що до тебе прийшли, що ввійшли до твого дому, бо вони прийшли, щоб ви́відати ввесь цей край“.

4 Or la femme avait pris ces deux hommes, et les avait cachés; et elle dit: Il est vrai que des hommes sont venus chez moi, mais je ne savais pas d'où ils [étaient];

А та жінка взяла́ двох тих людей, та й сховала їх. І сказала: „Так, прихо́дили були до мене ті люди, та я не знала, звідки вони.

5 Et comme on fermait la porte sur le soir, ces hommes-là sont sortis. Je ne sais point où ces hommes sont allés; poursuivez-les bien vite, car vous les atteindrez.

А коли замика́лася брама зо сме́рком, то ті люди вийшли. Не знаю, куди ті люди пішли. Швидко женіться за ними, то ви дожене́те їх“.

6 Or elle les avait fait monter sur le toit, et les avait cachés dans des chènevottes de lin qu'elle avait arrangées sur le toit.

А вона відвела́ їх на дах, та й сховала їх у жмута́х льо́ну, що були зложені в неї на даху́.

7 Et quelques gens les poursuivirent par le chemin du Jourdain jusqu'aux passages; et on ferma la porte après que ceux qui les poursuivaient furent sortis.

А ті люди погналися за ними йорда́нською дорогою аж до бро́дів; а браму замкнули, як тільки вийшла погоня за ними.

8 Or avant qu'ils se couchassent, elle monta vers eux sur le toit;

І поки вони лягли спати, то вона ввійшла до них на дах,

9 Et leur dit: Je connais que l'Eternel vous a donné le pays; et que la terreur de votre nom nous a saisis, et que tous les habitants du pays sont devenus lâches à cause de vous.

і сказала до тих людей: „Я знаю, що Господь дав вам цей край, і що жах перед вами напав на нас, і що всі ме́шканці цього кра́ю умлівають зо страху перед вами.

10 Car nous avons entendu que l'Eternel a tari les eaux de la mer Rouge de devant vous, quand vous sortiez du pays d'Egypte; et ce que vous ayez fait aux deux Rois des Amorrhéens qui [étaient] au delà du Jourdain, à Sihon et à Hog, que vous avez détruits à la façon de l'interdit.

Бо ми чули те, що Господь висушив воду Червоного моря перед вами, коли ви вихо́дили з Єгипту, і що́ зробили ви обом аморейським царям, що по той бік Йорда́ну, Сигонові та Оґові, яких ви вчинили закля́ттям.

11 Nous l'avons entendu, et notre cœur s'est fondu, et depuis cela aucun homme n'a eu de courage, à cause de vous; car l'Eternel votre Dieu est le Dieu des cieux en haut, et de la terre en bas.

І чули ми це, і зомліло наше серце, і не стало вже духу в люди́ни зо стра́ху перед вами, бо Господь, Бог ваш, — Він Бог на небеса́х угорі́ й на землі долі!

12 Maintenant donc, je vous prie, jurez-moi par l'Eternel, que puisque j'ai usé de gratuité envers vous, vous userez aussi de gratuité envers la maison de mon père, et que vous me donnerez des marques assurées,

А тепер присягніть мені Го́сподом, що як я вчинила з вами ми́лість, так зробите й ви ми́лість з домом батька мого, і дасте мені правдивого знака.

13 Que vous sauverez la vie à mon père et à ma mère, à mes frères et à mes sœurs, et à tous ceux qui leur appartiennent, et que vous garantirez nos personnes de la mort.

І зоставите при житті ба́тька мото, і матір мою, і братів моїх, і сесте́р моїх, і все, що їхнє, і врятуєте наше життя від смерти“.

14 Et ces hommes lui répondirent: Nos personnes répondront pour vous jusques à la mort, pourvu que vous ne nous déceliez point en cette affaire; et quand l'Eternel nous aura donné le pays nous userons envers toi de gratuité et de vérité.

І сказали їй ті люди: „Душа наша за вас нехай віддана буде на смерть, якщо ви не відкриєте цієї нашої справи. І буде, коли Господь передава́тиме нам оцей край, то ми вчинимо тобі милість та правду“.

15 Elle les fit donc descendre avec une corde par la fenêtre; car sa maison était sur la muraille [de la ville], et elle habitait sur la muraille [de la ville].

І вона спустила їх шну́ром через вікно, бо дім її був у стіні́ місько́го му́ру, і в мурі вона жила́.

16 Et elle leur dit: Allez à la montagne, de peur que ceux qui [vous] poursuivent ne vous rencontrent, et cachez-vous là trois jours jusqu'à ce que ceux qui vous poursuivent soient de retour; et après cela vous irez votre chemin.

І сказала вона їм: „Ідіть на го́ру, щоб не спіткала вас погоня. І ховайтеся там три дні, аж поки не ве́рнеться пого́ня, а пото́му пі́дете своєю дорогою“.

17 Or ces hommes lui avaient dit: Nous [serons] quittes [en cette manière]-ci de ce serment que tu nous as fait faire;

І сказали до неї ті люди: „Ми будемо чисті від цієї прися́ги тобі, що ти заприсягла́ нас, якщо ти не вчиниш так.

18 Voici, quand nous entrerons au pays, tu lieras ce cordon de fil d'écarlate à la fenêtre par laquelle tu nous auras fait descendre, et tu retireras chez toi, dans cette maison ton père et ta mère, tes frères, et toute la famille de ton père.

Оце, як ми будемо вхо́дити до краю, то ти прив'яжеш шнурка́ з цієї нитки че́рвені в вікні, що ти ним нас спустила. А батька свого, і матір свою, і братів своїх, і ввесь дім свого батька збереш до себе до до́му.

19 Et quiconque sortira hors de la porte de ta maison, son sang sera sur sa tête, et nous en serons quittes; mais quiconque sera avec toi, dans la maison, son sang sera sur notre tête si quelqu'un met la main sur lui.

І буде, — усі, хто вийде а дверей твого дому назо́вні, кров його на голові його, а ми чисті. А всі, хто буде в домі з тобою, кров його на голові нашій, якщо наша рука буде на ньому.

20 Que si tu nous décèles en cette affaire, nous serons quittes du serment que tu nous as fait faire.

А коли ти відкриєш цю нашу справу, то ми будемо чисті від прися́ги тобі, якою ти заприсягла нас“.

21 Et elle répondit: Que cela soit ainsi que vous l'avez dit. Alors elle les laissa aller, et ils s'en allèrent; et elle lia le cordon de fil d'écarlate à la fenêtre.

А вона сказала: „Як ви сказали, нехай буде воно так“. І відпустила їх, а вони пішли. І вона прив'язала в вікні червоного су́каного шнурка́.

22 Et eux marchant arrivèrent à la montagne, et demeurèrent là trois jours, jusqu'à ce que ceux qui les poursuivaient fussent revenus, et ceux qui les poursuivaient cherchèrent dans tout le chemin, mais ils ne les trouvèrent point.

І вони пішли, і вийшли на го́ру, та й сиділи там три дні, аж поки вернулася пого́ня. І шукала погоня по всій дорозі, та не знайшла їх.

23 Ainsi ces deux hommes s'en retournèrent, et descendirent de la montagne, et passèrent, et vinrent à Josué, fils de Nun, et lui récitèrent toutes les choses qui leur étaient arrivées.

І повернулися ті два му́жі, і зійшли з гори, і перейшли Йорда́н, і прийшли до Ісуса, сина Нави́нового, та й розповіли́ йому все, що їх спітка́ло.

24 Et ils dirent à Josué: Certainement l'Eternel a livré tout le pays entre nos mains; et même tous les habitants du pays ont perdu courage à notre vue.

І сказали вони до Ісуса: „Справді Госпо́дь дав у нашу руку всю цю землю, а всі ме́шканці цього кра́ю омліли зо стра́ху перед нами“.