Job 37
1 Mon cœur même à cause de cela est en émotion, et sort [comme] de sa place.
Отож, і від цього тремтить моє серце і зру́шилось з місця свого́.
2 Ecoutez attentivement et en tremblant le bruit qu'il fait, et le son éclatant qui sort de sa bouche.
Ува́жливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його, —
3 Il le fait aller sous tous les cieux, et son feu étincelant jusqu'aux extrémités de la terre.
його Він пускає попід усім небом, а світло Своє — аж на кі́нці землі.
4 Après lui s'élève un grand bruit; il tonne de sa voix magnifique, et il ne tarde point après que sa voix a été ouïe.
За Ним грім ричить левом, гримить гу́ком своєї вели́чности, і його Він не стримує, почується голос Його.
5 Le [Dieu] Fort tonne prodigieusement par sa voix, [et] il fait des choses grandes, que nous ne saurions comprendre.
Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла́, яких не розуміємо ми.
6 Car il dit à la neige: Sois sur la terre; et [il le dit aussi] à l'ondée de la pluie, à l'ondée, dis-je, des pluies de sa force.
До снігу говорить Він: „Падай на землю!“а доще́ві та зливі: „Будьте сильні́!“
7 Alors il fait que chacun se renferme chez soi pour reconnaître tous les gens qu'il a à son ouvrage.
Він руку печа́тає ко́жній люди́ні, щоб пізнали всі люди про ді́ло Його.
8 Les bêtes se retirent dans les tanières, et se tiennent dans leurs repaires.
І звір входить у схо́вище, і живе в своїх лі́гвищах.
9 Le vent orageux vient du fond du Midi; et le froid vient des vents du Septentrion.
Із кімна́ти південної буря прихо́дить, а з вітру півні́чного — хо́лод.
10 Le [Dieu] Fort par son souffle donne la glace, et les eaux qui se répandaient au large, sont mises à l'étroit.
Від Божого по́диху лід повстає, і во́дна широкість тужа́віє.
11 Il lasse aussi la nuée à force d'arroser; et il écarte les nuées par sa lumière.
Тако́ж Він обтя́жує ві́льгістю ту́чу, і світло своє розпоро́шує хмара,
12 Et elles font plusieurs tours selon ses desseins pour faire tout ce qu'il leur a commandé, sur la face de la terre habitable.
і вона по околицях ходить та блукає за Його про́водом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселе́нної, —
13 Il les fait venir, soit pour s'en servir de verge, soit pour la terre, soit pour répandre ses bienfaits.
він наво́дить її чи на кару для кра́ю Свого, чи на милість.
14 Fais attention à ceci, Job; arrête-toi; considère les merveilles du [Dieu] Fort.
Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чу́да!
15 Sais-tu comment Dieu les arrange, et comment il fait briller la lumière de sa nuée?
Чи ти знаєш, що́ Бог накладає на них, і зая́снює світло із хмари Своєї?
16 Connais-tu le balancement des nuées, et les merveilles de celui qui est parfait en science?
Чи ти знаєш, як но́ситься хмара в повітрі, про чу́да Того, Який має безва́дне знання́,
17 Pourquoi tes vêtements sont chauds, quand il donne du relâche à la terre par le vent du Midi?
ти, що ша́ти твої стають теплі, як сти́шується земля з по́лудня?
18 As-tu étendu avec lui les cieux, qui sont fermes comme un miroir de fonte?
Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну́, немов дзе́ркало лите?
19 Montre-nous ce que nous lui dirons; car nous ne saurions rien dire par ordre à cause de nos ténèbres.
Навчи нас, що скажем Йому́? Через темність ми не впорядку́ємо слова́.
20 Lui racontera-t-on quand j'aurai parlé? S'il y a un homme qui en parle, certainement il en sera englouti.
Чи Йому оповісться, що́ буду казати? Чи зміг хто сказа́ти, що Він знищений буде?
21 Et maintenant, on ne voit point la lumière, quand elle resplendit dans les cieux; après que le vent y a passé, et qu'il les a nettoyés.
І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер пере́йде — і ви́чистить їх.
22 [Et que le temps qui reluit comme] l'or, est venu du Septentrion. Il y a en Dieu une majesté redoutable.
Із півно́чі прихо́дить воно, немов золото те, та над Богом вели́чність страшна́.
23 C'est le Tout-puissant; on ne le saurait comprendre; il est grand en puissance, en jugement, et en abondance de justice; il n'opprime personne.
Всемогутній, — Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить ніко́го судом та великою правдою.
24 C'est pourquoi les hommes le craignent; mais il ne les voit pas tous sages de cœur.
Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросе́рдих не дивиться Він“.
