< Job 26 >
1 Mais Job répondit, et dit:
А Йов відповів та й сказав:
2 Ô! que tu as été d'un grand secours à l'homme destitué de vigueur; et que tu as soutenu le bras qui n'avait point de force.
„Як безси́лому ти допоміг, як раме́но підпер ти немо́жному?
3 Ô! que tu as donné de [bons] conseils à l'homme qui manquait de sagesse; et que tu as fait paraître d'intelligence.
Що ти радив немудрому, й яку раду подав багатьом?
4 A qui as-tu tenu ces discours? et l'esprit de qui, est sorti de toi?
Кому́ ти слова́ говорив, і чий дух вийшов з тебе?
5 Les choses inanimées sont formées au dessous des eaux, et les [poissons] aussi qui habitent dans les eaux.
Рефаїми тремтять під водою й всі її ме́шканці.
6 L'abîme est à découvert devant lui, et le gouffre n'[a] point de couverture. (Sheol )
Голий шео́л перед Ним, і нема покриття́ Аваддо́ну. (Sheol )
7 Il étend l'Aquilon sur le vide, et il suspend la terre sur le néant.
Він над порожнечею пі́вніч простяг, на нічо́му Він землю повісив.
8 Il serre les eaux dans ses nuées, sans que la nuée se fende sous elles.
Він зав'я́зує воду в Своїх облака́х, і не розбива́ється хмара під ними.
9 Il maintient le dehors de [son] trône, et il étend sa nuée par dessus.
Він поставив престо́ла Свого, розтягнув над ним хмару Свою.
10 Il a compassé des bornes sur les eaux tout autour, jusqu'à ce qu'il n'y ait plus ni lumière ni ténèbres.
На поверхні води Він зазна́чив межу́ аж до границі між світлом та те́мрявою.
11 Les colonnes des cieux s'ébranlent et s'étonnent à sa menace.
Стовпи неба тремтять та страша́ться від гніву Його.
12 Il fend la mer par sa puissance, et il frappe par son intelligence les flots quand ils s'élèvent.
Він міццю Своєю вспоко́ює море, і Своїм розумом нищить Рага́ва.
13 Il a orné les cieux par son Esprit, et sa main a formé le serpent traversant.
Своїм Духом Він небо прикра́сив, рука Його в ньому створила втікаючого Скорпіо́на.
14 Voilà, tels sont les bords de ses voies; mais combien est petite la portion que nous en connaissons? Et qui est-ce qui pourra comprendre le bruit éclatant de sa puissance?
Таж це все — самі кі́нці дороги Його, — бо ми тільки слабке́ шепоті́ння чува́ли про Нього, грім поту́ги ж Його — хто його зрозуміє?“