Job 12
1 Mais Job répondit, et dit:
А Йов відповів та й сказав:
2 Vraiment, êtes-vous tout un peuple; et la sagesse mourra-t-elle avec vous?
„Справді, — то ж ви́ тільки люди, і мудрість із вами помре́!
3 J'ai du bon sens aussi bien que vous, et je ne vous suis point inférieur; et qui [est-ce qui ne sait] de telles choses?
Таж і я маю розум, як ви, — я не нижчий від вас! І в ко́го немає такого, як це?
4 Je suis un homme qui est en risée à son ami, [mais] qui invoquera Dieu, et Dieu lui répondra. On se moque d'un homme qui est juste et droit.
Посміхо́вищем став я для друга свого, я, що кли́кав до Бога, і Він мені відповіда́в, — посміхо́вищем став справедливий, невинний.
5 Celui dont les pieds sont tout prêts à glisser, est selon la pensée de celui qui est à son aise, un flambeau dont on ne tient plus de compte.
Нещасли́вцю погорда, — на думку спокійного, — пригото́влена для спотика́ння ноги́!
6 Ce sont les tentes des voleurs [qui] prospèrent, et ceux-là sont assurés qui irritent le [Dieu] Fort, et ils sont ceux à qui Dieu remet tout entre les mains.
Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гніви́ть, у то́го, хто ніби то Бога прова́дить рукою своєю.
7 Et, en effet, je te prie, interroge les bêtes, et [chacune d'elles] t'enseignera; ou les oiseaux des cieux, et ils te le déclareront;
Але запитай хоч худо́бу — і навчить тебе, і пта́ство небесне — й тобі розповість.
8 Ou parle à la terre, et elle t'enseignera; même les poissons de la mer te le raconteront;
Або говори до землі — й вона ви́вчить тебе, і розкажуть тобі риби мо́рські.
9 Qui est-ce qui ne sait toutes ces choses, [et] que c'est la main de l'Eternel qui a fait cela?
Хто б із цьо́го всього́ не пізнав, що Господня рука це вчинила?
10 [Car c'est lui] en la main duquel est l'âme de tout ce qui vit, et l'esprit de toute chair humaine.
Що в Ньо́го в руці душа всього живого й дух кожного лю́дського тіла?
11 L'oreille ne discerne-t-elle pas les discours, ainsi que le palais savoure les viandes?
Чи ж не ухо слова́ розбирає, піднебі́ння ж смакує для себе пожи́ву?
12 La sagesse est dans les vieillards, et l'intelligence [est le fruit] d'une longue vie.
Мудрість — у ста́рших, бо до́вгість днів — розум.
13 Mais en lui est la sagesse et la force; à lui appartient le conseil et l'intelligence.
Мудрість та сила — у Нього, Його рада та розум.
14 Voilà, il démolira, et on ne rebâtira point; s'il ferme sur quelqu'un, on n'ouvrira point.
Ось Він зруйнує — й не буде воно відбудо́ване, замкне́ чоловіка — й не буде він ви́пущений.
15 Voilà, il retiendra les eaux, et tout deviendra sec; il les lâchera, et elles renverseront la terre.
Ось Він стримає во́ди — і висохнуть, Він їх пустить — то землю вони переве́рнуть.
16 En lui est la force et l'intelligence; à lui est celui qui s'égare, et celui qui le fait égarer.
В Нього сила та за́дум, у Нього заблу́джений і той, хто призво́дить до блу́ду.
17 Il emmène dépouillés les conseillers, et il met hors du sens les juges.
Він уво́дить у по́милку ра́дників, і обезу́млює су́ддів,
18 Il détache la ceinture des Rois, et il serre leurs reins de sangles.
Він розв'язує пу́та царів і припері́зує по́яса на їхні сте́гна.
19 Il emmène nus ceux qui sont en autorité, et il renverse les forts.
Він провадить священиків босо, і потужних повалює,
20 Il ôte la parole à ceux qui sont les plus assurés en leurs discours, et il prive de sens les anciens.
Він надійним уста́ відіймає й забирає від ста́рших розумність.
21 Il répand le mépris sur les principaux; il rend lâche la ceinture des forts.
На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює.
22 Il met en évidence les choses qui étaient cachées dans les ténèbres, et il produit en lumière l'ombre de la mort.
Відкриває Він речі глибокі із те́мряви, а темне прова́дить на світло.
23 Il multiplie les nations, et les fait périr; il répand çà et là les nations, et puis il les ramène.
Він робить наро́ди поту́жними — й знову їх нищить, Він наро́ди поши́рює, й потім виво́дить в неволю.
24 Il ôte le cœur aux Chefs des peuples de la terre, et les fait errer dans les déserts où il n'y a point de chemin.
Відіймає Він розум в наро́дніх голі́в на землі та блука́ти їх змушує по бездоро́жній пусте́лі, —
25 Ils vont à tâtons dans les ténèbres, sans aucune clarté, et il les fait chanceler comme des gens ivres.
вони ходять навпо́мацки в те́мряві темній, і Він упроваджує їх в блукани́ну, мов п'я́ного!
