Psaumes 89
1 Cantique d’Éthan, l’Ezrachite. Je chanterai toujours les bontés de l’Éternel; Ma bouche fera connaître à jamais ta fidélité.
Навчальна пісня Ета́на езрахе́янина. Про милості Господа буду співати пові́ки, я буду звіща́ти уста́ми своїми про вірність Твою з роду в рід!
2 Car je dis: La bonté a des fondements éternels; Tu établis ta fidélité dans les cieux.
Бо я був сказав: „Буде наві́ки збудо́вана милість, а небо — Ти вірність Свою встановля́єш на нім“.
3 J’ai fait alliance avec mon élu; Voici ce que j’ai juré à David, mon serviteur:
„Я склав заповіта з вибра́нцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабо́ві:
4 J’affermirai ta postérité pour toujours, Et j’établirai ton trône à perpétuité. (Pause)
Встановлю́ Я наві́ки насі́ння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки́“! (Се́ла)
5 Les cieux célèbrent tes merveilles, ô Éternel! Et ta fidélité dans l’assemblée des saints.
І небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібра́нні святих,
6 Car qui, dans le ciel, peut se comparer à l’Éternel? Qui est semblable à toi parmi les fils de Dieu?
бо хто в небі поді́бний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?
7 Dieu est terrible dans la grande assemblée des saints, Il est redoutable pour tous ceux qui l’entourent.
Бог дуже страшни́й у зібра́нні святих, і грізни́й Він на ці́ле довкі́лля Своє!
8 Éternel, Dieu des armées! Qui est comme toi puissant, ô Éternel? Ta fidélité t’environne.
Господи, Боже Саваоте, — хто си́льний, як Ти, Господи? А вірність Твоя — на довкі́ллі Твоїм!
9 Tu domptes l’orgueil de la mer; Quand ses flots se soulèvent, tu les apaises.
Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хви́лі, Ти їх втихоми́рюєш.
10 Tu écrasas l’Égypte comme un cadavre, Tu dispersas tes ennemis par la puissance de ton bras.
Ти стиснув Рага́ва, як трупа, і сильним раме́ном Своїм розпоро́шив Своїх ворогів.
11 C’est à toi qu’appartiennent les cieux et la terre, C’est toi qui as fondé le monde et ce qu’il renferme.
Твої небеса́, Твоя теж земля, вселе́нна і все, що на ній, — Ти їх заложив!
12 Tu as créé le nord et le midi; Le Thabor et l’Hermon se réjouissent à ton nom.
Північ та південє — Ти їх створив, Фаво́р та Хермо́н співають про Йме́ння Твоє.
13 Ton bras est puissant, Ta main forte, ta droite élevée.
Могутнє раме́но Твоє, рука Твоя си́льна, висока прави́ця Твоя!
14 La justice et l’équité sont la base de ton trône. La bonté et la fidélité sont devant ta face.
Справедливість та право — підста́ва престо́лу Твого, милість та правда — обличчя Твоє випере́джують!
15 Heureux le peuple qui connaît le son de la trompette; Il marche à la clarté de ta face, ô Éternel!
Блаже́нний наро́д, що знає він поклик святковий, — Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
16 Il se réjouit sans cesse de ton nom, Et il se glorifie de ta justice.
Радіють вони цілий день Твоїм Іменням, і підви́щуються Твоєю справедливістю,
17 Car tu es la gloire de sa puissance; C’est ta faveur qui relève notre force.
бо окра́са їхньої сили — то Ти, а Твоєю зичли́вістю ріг наш підно́ситься,
18 Car l’Éternel est notre bouclier, Le Saint d’Israël est notre roi.
бо щит наш — Господній, а цар наш — від Святого Ізраїлевого!
19 Alors tu parlas dans une vision à ton bien-aimé, Et tu dis: J’ai prêté mon secours à un héros, J’ai élevé du milieu du peuple un jeune homme;
Тоді богобійним Своїм про мовляв Ти в об'я́вленні та говорив: „Я поклав допомогу на сильного, Я вибра́нця підніс із наро́ду:
20 J’ai trouvé David, mon serviteur, Je l’ai oint de mon huile sainte.
знайшов Я Давида, Свого раба, — Я його намасти́в Своєю святою оливою,
21 Ma main le soutiendra, Et mon bras le fortifiera.
щоб із ним була си́льна рука Моя, а раме́но Моє вміцни́ло його́!
22 L’ennemi ne le surprendra pas, Et le méchant ne l’opprimera point;
Ворог на нього не нападе́, а син беззаконня не буде його переслі́дувати,
23 J’écraserai devant lui ses adversaires, Et je frapperai ceux qui le haïssent.
— його ворогів поб'ю́ перед обличчям його, і вда́рю його ненави́сників!
24 Ma fidélité et ma bonté seront avec lui, Et sa force s’élèvera par mon nom.
Із ним Моя вірність та милість Моя, а Йме́нням Моїм його ріг піднесе́ться, —
25 Je mettrai sa main sur la mer, Et sa droite sur les fleuves.
і Я покладу́ його ру́ку на море, і на рі́ки — прави́цю його.
26 Lui, il m’invoquera: Tu es mon père, Mon Dieu et le rocher de mon salut!
Він Мене буде звати: „Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасі́ння мого́!“
27 Et moi, je ferai de lui le premier-né, Le plus élevé des rois de la terre.
Я вчиню́ його теж перворі́дним, найвищим над зе́мних царів.
28 Je lui conserverai toujours ma bonté, Et mon alliance lui sera fidèle;
Свою милість для нього наві́ки схова́ю, і Мій заповіт йому вірний,
29 Je rendrai sa postérité éternelle, Et son trône comme les jours des cieux.
і насіння його покладу́ Я наві́ки, а трона його — як дні неба!
30 Si ses fils abandonnent ma loi Et ne marchent pas selon ses ordonnances,
Коли ж його діти покинуть Зако́на Мого, і не будуть держа́тись нака́зів Моїх,
31 S’ils violent mes préceptes Et n’observent pas mes commandements,
коли ізнева́жать Мої постано́ви, і не бу́дуть держатись нака́зів Моїх,
32 Je punirai de la verge leurs transgressions, Et par des coups leurs iniquités;
тоді па́лицею навіщу́ їхню прови́ну, та пора́зами — їхнє беззако́ння!
33 Mais je ne lui retirerai point ma bonté Et je ne trahirai pas ma fidélité,
А ласки Своєї від ньо́го Я не заберу́, і не зра́джу його в Своїй вірності,
34 Je ne violerai point mon alliance Et je ne changerai pas ce qui est sorti de mes lèvres.
не збезче́щу Свого заповіту, а що́ було з уст Моїх вийшло, того не зміню́!
35 J’ai juré une fois par ma sainteté: Mentirai-je à David?
Одне в Своїй святості Я присягнув, — не пові́м Я неправди Давидові:
36 Sa postérité subsistera toujours; Son trône sera devant moi comme le soleil,
повік буде насі́ння його, а престол його передо Мною — як сонце,
37 Comme la lune il aura une éternelle durée. Le témoin qui est dans le ciel est fidèle. (Pause)
як місяць, він буде стояти пові́ки, і Сві́док на хмарі — правди́вий“. (Се́ла)
38 Et pourtant, tu as rejeté, tu as repoussé! Tu t’es irrité contre ton oint!
А Ти опустив та обри́див, розгнівався Ти на Свого пома́занця, —
39 Tu as dédaigné l’alliance avec ton serviteur; Tu as abattu, profané sa couronne.
Ти неважливим зробив запові́та Свого раба, Ти скинув на землю корону його́,
40 Tu as détruit toutes ses murailles, Tu as mis en ruines ses forteresses.
всю горо́жу його полама́в, тверди́ні його оберну́в на руїну!
41 Tous les passants le dépouillent; Il est un objet d’opprobre pour ses voisins.
Всі грабують його, хто прохо́дить дорогою, — він став для сусідів своїх посміхо́вищем.
42 Tu as élevé la droite de ses adversaires, Tu as réjoui tous ses ennemis;
Підніс Ти правицю його переслі́дувачів, усіх його ворогів Ти поті́шив,
43 Tu as fait reculer le tranchant de son glaive, Et tu ne l’as pas soutenu dans le combat.
і Ти відвернув вістря ша́блі його, у війні ж не підтри́мав його.
44 Tu as mis un terme à sa splendeur, Et tu as jeté son trône à terre;
Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
45 Tu as abrégé les jours de sa jeunesse, Tu l’as couvert de honte. (Pause)
скоротив Ти був дні його мо́лодости, розтягнув над ним сором! (Се́ла)
46 Jusques à quand, Éternel! Te cacheras-tu sans cesse, Et ta fureur s’embrasera-t-elle comme le feu?
Доки, Господи, бу́деш хова́тись наза́вжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
47 Rappelle-toi ce qu’est la durée de ma vie, Et pour quel néant tu as créé tous les fils de l’homme.
Пам'ятай же про мене, — яка довгота́ життя лю́дського? Для чого створив Ти всіх лю́дських синів на ніщо́?
48 Y a-t-il un homme qui puisse vivre et ne pas voir la mort, Qui puisse sauver son âme du séjour des morts? (Pause) (Sheol h7585)
Котри́й чоловік буде жити, а смерти не ба́читиме, збереже свою душу від сили шео́лу? (Се́ла) (Sheol h7585)
49 Où sont, Seigneur! Tes bontés premières, Que tu juras à David dans ta fidélité?
Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?
50 Souviens-toi, Seigneur! De l’opprobre de tes serviteurs, Souviens-toi que je porte en mon sein tous les peuples nombreux;
Згадай, Господи, про га́ньбу рабів Своїх, яку я ношу́ в своїм лоні від усіх великих наро́дів,
51 Souviens-toi des outrages de tes ennemis, ô Éternel! De leurs outrages contre les pas de ton oint.
якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого́ помазанця безславлять!
52 Béni soit à jamais l’Éternel! Amen! Amen!
Благослове́нний навіки Господь! Амі́нь і амі́нь!
