Psaumes 83
1 Cantique. Psaume d’Asaph. O Dieu, ne reste pas dans le silence! Ne te tais pas, et ne te repose pas, ô Dieu!
Пісня. Псалом Аса́фів. Боже, не будь мовчазни́м, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —
2 Car voici, tes ennemis s’agitent, Ceux qui te haïssent lèvent la tête.
бо ось зашуміли Твої вороги́, а Твої ненави́сники го́лови попідійма́ли!
3 Ils forment contre ton peuple des projets pleins de ruse, Et ils délibèrent contre ceux que tu protèges.
Вони проти народу Твого хитрий за́дум видумують, і нара́джуються проти тих, кого Ти береже́ш!
4 Venez, disent-ils, exterminons-les du milieu des nations, Et qu’on ne se souvienne plus du nom d’Israël!
Вони кажуть: „Ходіть но, та знищимо їх з-між наро́дів, - і згадуватись більш не буде іме́ння Ізраїля!“
5 Ils se concertent tous d’un même cœur, Ils font une alliance contre toi;
Бо вони одноду́шно нара́дилися, проти Тебе умови склада́ють, —
6 Les tentes d’Édom et les Ismaélites, Moab et les Hagaréniens,
намети Едо́ма й ізмаїльтя́н, Моа́в та агаря́ни,
7 Guebal, Ammon, Amalek, Les Philistins avec les habitants de Tyr;
Ґева́л і Аммо́н, і Амали́к, Филисте́я з мешка́нцями Ти́ру.
8 L’Assyrie aussi se joint à eux, Elle prête son bras aux enfants de Lot. (Pause)
І Ашшу́р поєднався був з ними, — вони синам Ло́товим стали раме́ном. (Се́ла)
9 Traite-les comme Madian, Comme Sisera, comme Jabin au torrent de Kison!
Зроби їм, як Мідія́нові, як Сісе́рі, як Явінові в долині Кішо́н, —
10 Ils ont été détruits à En-Dor, Ils sont devenus du fumier pour la terre.
при Ен-До́рі вони були зни́щені, стали погно́єм землі!
11 Traite leurs chefs comme Oreb et Zeeb, Et tous leurs princes comme Zébach et Tsalmunna!
Поклади їх та їхніх вельмож, як Оре́ва, й як Зе́ева, й як Зе́ваха, й як Цалму́нну, усіх їхніх князі́в,
12 Car ils disent: Emparons-nous Des demeures de Dieu!
що казали були́: „Візьмі́мо на спа́док для себе поме́шкання Боже“!
13 Mon Dieu! Rends-les semblables au tourbillon, Au chaume qu’emporte le vent,
Боже мій, — бодай стали вони, немов по́рох у вихрі, як солома на вітрі!
14 Au feu qui brûle la forêt, A la flamme qui embrase les montagnes!
Як огонь па́лить ліс, й як запалює полу́м'я го́ри,
15 Poursuis-les ainsi de ta tempête, Et fais-les trembler par ton ouragan!
так Ти їх пожени Своїм ви́хром, і настра́ш Своєю бурею!
16 Couvre leur face d’ignominie, Afin qu’ils cherchent ton nom, ô Éternel!
Напо́вни обличчя їхнє со́ромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
17 Qu’ils soient confus et épouvantés pour toujours, Qu’ils soient honteux et qu’ils périssent!
Нехай будуть вони засоро́млені, й за́вжди хай будуть настра́шені, і хай застида́ються, й хай вони зги́нуть!
18 Qu’ils sachent que toi seul, dont le nom est l’Éternel, Tu es le Très-Haut sur toute la terre!
І нехай вони знають, що Ти, — Твоє Ймення Госпо́дь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!
