Psaumes 69
1 Au chef des chantres. Sur les lis. De David. Sauve-moi, ô Dieu! Car les eaux menacent ma vie.
Керівнику хору. На мотив «Лілея». Псалом Давидів. Врятуй мене, Боже, бо води дійшли аж до шиї!
2 J’enfonce dans la boue, sans pouvoir me tenir; Je suis tombé dans un gouffre, et les eaux m’inondent.
Я загруз у глибокій трясовині й не маю опори; увійшов у глибокі води, вируючий потік накрив мене.
3 Je m’épuise à crier, mon gosier se dessèche, Mes yeux se consument, tandis que je regarde vers mon Dieu.
Я виснажився від крику, моє горло палає. Очі мої вичерпалися [від сліз], виглядаючи мого Бога.
4 Ils sont plus nombreux que les cheveux de ma tête, Ceux qui me haïssent sans cause; Ils sont puissants, ceux qui veulent me perdre, Qui sont à tort mes ennemis. Ce que je n’ai pas dérobé, il faut que je le restitue.
Ненависників моїх стало більше, ніж волосся на моїй голові. Численними стали вороги мої, що хочуть знищити мене безпідставно: те, чого я не забирав у них, усе ж мушу повернути.
5 O Dieu! Tu connais ma folie, Et mes fautes ne te sont point cachées.
Боже, ти знаєш мою нерозсудливість, і провина моя не прихована від Тебе.
6 Que ceux qui espèrent en toi ne soient pas confus à cause de moi, Seigneur, Éternel des armées! Que ceux qui te cherchent ne soient pas dans la honte à cause de moi, Dieu d’Israël!
Нехай же не будуть через мене засоромлені ті, хто на Тебе, Владико, Господи воїнств, покладає надію. Нехай не будуть принижені через мене ті, хто шукає Тебе, Боже Ізраїля!
7 Car c’est pour toi que je porte l’opprobre, Que la honte couvre mon visage;
Адже заради Тебе я несу ганьбу, і безчестя вкрило моє обличчя.
8 Je suis devenu un étranger pour mes frères, Un inconnu pour les fils de ma mère.
Вигнанцем став я для братів моїх і чужинцем для синів моєї матері;
9 Car le zèle de ta maison me dévore, Et les outrages de ceux qui t’insultent tombent sur moi.
бо ревність до Дому Твого з’їдає мене, і образи тих, хто ганьбить Тебе, впали на мене.
10 Je verse des larmes et je jeûne, Et c’est ce qui m’attire l’opprobre;
Коли душа моя плакала постячись, то на ганьбу мені це обернулося.
11 Je prends un sac pour vêtement, Et je suis l’objet de leurs sarcasmes.
Коли вдягав на себе лахміття, я став для них приказкою [глузливою].
12 Ceux qui sont assis à la porte parlent de moi, Et les buveurs de liqueurs fortes me mettent en chansons.
Пересуджують мене ті, хто сидить біля воріт, і наспівують про мене ті, що п’ють міцний напій.
13 Mais je t’adresse ma prière, ô Éternel! Que ce soit le temps favorable, ô Dieu, par ta grande bonté! Réponds-moi, en m’assurant ton secours!
А я молюся до Тебе, Господи, у сприятливий час. Боже, за великою милістю Своєю дай мені відповідь, заради вірності [обіцяному] Тобою спасінню.
14 Retire-moi de la boue, et que je n’enfonce plus! Que je sois délivré de mes ennemis et du gouffre!
Визволи мене з багнюки – нехай я не загрузну, але врятуюся від ненависників моїх і від водних глибин!
15 Que les flots ne m’inondent plus, Que l’abîme ne m’engloutisse pas, Et que la fosse ne se ferme pas sur moi!
Нехай не накриє мене бурхливий водний потік, і не поглине мене трясовина, і провалля не зімкне наді мною своєї пащі.
16 Exauce-moi, Éternel! Car ta bonté est immense. Dans tes grandes compassions, tourne vers moi les regards,
Дай мені відповідь, Господи, бо добра милість Твоя; повернися до мене з усією щедрістю милосердя Твого.
17 Et ne cache pas ta face à ton serviteur! Puisque je suis dans la détresse, hâte-toi de m’exaucer!
Не ховай обличчя Свого від раба Твого, бо тісно мені. Поспіши відповісти мені!
18 Approche-toi de mon âme, délivre-la! Sauve-moi, à cause de mes ennemis!
Наблизься до душі моєї, визволи її; відкупи її заради ворогів моїх.
19 Tu connais mon opprobre, ma honte, mon ignominie; Tous mes adversaires sont devant toi.
Ти знаєш, наскільки вкритий я ганьбою, соромом і безчестям – перед Тобою всі супротивники мої.
20 L’opprobre me brise le cœur, et je suis malade; J’attends de la pitié, mais en vain, Des consolateurs, et je n’en trouve aucun.
Ганьба розбила моє серце, і я розчавлений. Мав надію уникнути [гніту], та не вдається, сподівався на втіху, та не знайшов її.
21 Ils mettent du fiel dans ma nourriture, Et, pour apaiser ma soif, ils m’abreuvent de vinaigre.
Але дали мені замість втішної їжі жовч; і під час спраги моєї напоїли мене оцтом.
22 Que leur table soit pour eux un piège, Et un filet au sein de leur sécurité!
Нехай трапеза їхня стане для них пасткою, а їхній добробут – тенетами.
23 Que leurs yeux s’obscurcissent et ne voient plus, Et fais continuellement chanceler leurs reins!
Нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, а їхні стегна завжди тремтять.
24 Répands sur eux ta colère, Et que ton ardente fureur les atteigne!
Вилий на них Свій гнів, і лють обличчя Твого нехай впаде на них.
25 Que leur demeure soit dévastée, Qu’il n’y ait plus d’habitants dans leurs tentes!
Нехай будуть спустошені поселення їхні; у шатрах їхніх нехай не буде мешканця.
26 Car ils persécutent celui que tu frappes, Ils racontent les souffrances de ceux que tu blesses.
Адже вони переслідують тих, кого Ти вразив, і про муки поранених Тобою розповідають.
27 Ajoute des iniquités à leurs iniquités, Et qu’ils n’aient point part à ta miséricorde!
Додай же [і цей] гріх до їхніх гріхів, і нехай не увійдуть вони до праведності Твоєї.
28 Qu’ils soient effacés du livre de vie, Et qu’ils ne soient point inscrits avec les justes!
Нехай вони викреслені будуть із книги життя і не будуть записані разом із праведниками.
29 Moi, je suis malheureux et souffrant: O Dieu, que ton secours me relève!
Я ж пригнічений і сповнений болю – нехай Твій порятунок, Боже, підніме мене!
30 Je célébrerai le nom de Dieu par des cantiques, Je l’exalterai par des louanges.
Я прославлю ім’я Бога піснею і величатиму Його подякою.
31 Cela est agréable à l’Éternel, plus qu’un taureau Avec des cornes et des sabots.
Це буде приємніше Господеві, ніж віл, ніж молодий бичок із рогами й роздвоєними копитами.
32 Les malheureux le voient et se réjouissent; Vous qui cherchez Dieu, que votre cœur vive!
Побачать пригнічені й зрадіють – ви, що Бога шукаєте, нехай серця ваші оживуть!
33 Car l’Éternel écoute les pauvres, Et il ne méprise point ses captifs.
Бо прислухається до бідних Господь і в’язнів Своїх не цурається.
34 Que les cieux et la terre le célèbrent, Les mers et tout ce qui s’y meut!
Нехай прославляють Його небеса і земля, моря і все, що роїться в них,
35 Car Dieu sauvera Sion, et bâtira les villes de Juda; On s’y établira, et l’on en prendra possession;
бо врятує Бог Сіон і збудує міста Юди. І поселяться там, і вспадкують їх,
36 La postérité de ses serviteurs en fera son héritage, Et ceux qui aiment son nom y auront leur demeure.
нащадки рабів Його вспадкують їх, і ті, хто любить ім’я Його, мешкатимуть у них.
