Psaumes 57
1 Au chef des chantres. “Ne détruis pas.” Hymne de David. Lorsqu’il se réfugia dans la caverne, poursuivi par Saül. Aie pitié de moi, ô Dieu, aie pitié de moi! Car en toi mon âme cherche un refuge; Je cherche un refuge à l’ombre de tes ailes, Jusqu’à ce que les calamités soient passées.
Керівнику хору. На мотив «Не згуби». Міхтам Давидів, коли він втік від Саула в печеру. Помилуй мене, Боже, помилуй мене! Бо в Тобі лише знаходить притулок душа моя і в тіні Твоїх крил сховається, поки лихо мине.
2 Je crie au Dieu Très-Haut, Au Dieu qui agit en ma faveur.
Я кличу до Бога Всевишнього, до Бога, Який віддячує за мене [ворогам моїм].
3 Il m’enverra du ciel le salut, Tandis que mon persécuteur se répand en outrages; (Pause) Dieu enverra sa bonté et sa fidélité.
Він пошле з небес і врятує мене, посоромить того, хто прагне мене схопити; (Села) пошле Бог милість Свою й істину.
4 Mon âme est parmi des lions; Je suis couché au milieu de gens qui vomissent la flamme, Au milieu d’hommes qui ont pour dents la lance et les flèches, Et dont la langue est un glaive tranchant.
Душа моя – посеред левів; лежу я серед тих, що дихають полум’ям, серед синів людських, чиї зуби – списи й стріли, а язики їхні – гострий меч.
5 Élève-toi sur les cieux, ô Dieu! Que ta gloire soit sur toute la terre!
Піднімися понад небесами, Боже; над усією землею – слава Твоя.
6 Ils avaient tendu un filet sous mes pas: Mon âme se courbait; Ils avaient creusé une fosse devant moi: Ils y sont tombés. (Pause)
Вони розкинули тенета стопам моїм; понурилася душа моя. Викопали переді мною яму – самі упали в неї! (Села)
7 Mon cœur est affermi, ô Dieu! Mon cœur est affermi; Je chanterai, je ferai retentir mes instruments.
Серце моє непохитне, Боже, непохитне серце моє! Співати буду й грати!
8 Réveille-toi, mon âme! Réveillez-vous, mon luth et ma harpe! Je réveillerai l’aurore.
Прокинься, славо моя! Прокинься, ліро й арфо! Розбуджу-но я зорю досвітню!
9 Je te louerai parmi les peuples, Seigneur! Je te chanterai parmi les nations.
Прославлю Тебе серед народів, Владико, співатиму Тобі поміж племенами.
10 Car ta bonté atteint jusqu’aux cieux, Et ta fidélité jusqu’aux nues.
Бо велика аж до небес милість Твоя і аж до хмар – істина Твоя.
11 Élève-toi sur les cieux, ô Dieu! Que ta gloire soit sur toute la terre!
Піднімися понад небесами, Боже; над усією землею – слава Твоя.
