Psaumes 52
1 Au chef des chantres. Cantique de David. A l’occasion du rapport que Doëg, l’Édomite, vint faire à Saül, en lui disant: David s’est rendu dans la maison d’Achimélec. Pourquoi te glorifies-tu de ta méchanceté, tyran? La bonté de Dieu subsiste toujours.
Для дириґента хору. Псалом навча́льний Давидів, як прийшов був ідуме́янин Доеґ та й Саулові був оповів, і до нього сказав: „Давид увійшов до дому Ахіме́леха“. Чого хва́лишся злом, о могу́тній? Цілий де́нь Божа милість зо мною.
2 Ta langue n’invente que malice, Comme un rasoir affilé, fourbe que tu es!
Замишляє лукавство язик твій, як та бритва наго́стрена ти, що чиниш обману!
3 Tu aimes le mal plutôt que le bien, Le mensonge plutôt que la droiture. (Pause)
Ти зло полюбив над добро, а неправду — більш, як правду казати, (Се́ла)
4 Tu aimes toutes les paroles de destruction, Langue trompeuse!
ти любиш усякі шкідливі слова́, ти язи́ку обманний!
5 Aussi Dieu t’abattra pour toujours, Il te saisira et t’enlèvera de ta tente; Il te déracinera de la terre des vivants. (Pause)
Отож, Бог зруйнує наза́вжди тебе, тебе викине й вирве з намету тебе, й тебе викоренить із країни життя. (Се́ла)
6 Les justes le verront, et auront de la crainte, Et ils feront de lui le sujet de leurs moqueries:
І побачать це пра́ведні, й будуть боятись, і будуть сміятися з нього:
7 Voilà l’homme qui ne prenait point Dieu pour protecteur, Mais qui se confiait en ses grandes richesses, Et qui triomphait dans sa malice!
„Ось муж, що Бога не чинить своєю тверди́нею, та на великість багатства свого покладає надію, втікає до злого свого“.
8 Et moi, je suis dans la maison de Dieu comme un olivier verdoyant, Je me confie dans la bonté de Dieu, éternellement et à jamais.
А я — як зелена оли́вка у Божому домі, наді́юсь на Божую милість на вічні віки́!
9 Je te louerai toujours, parce que tu as agi; Et je veux espérer en ton nom, parce qu’il est favorable, En présence de tes fidèles.
Буду сла́вити вічно Тебе, що вчинив Ти оце, і про йме́ння Твоє буду звіщати побожним Твоїм, що добре воно!
