Psaumes 37
1 De David. Ne t’irrite pas contre les méchants, N’envie pas ceux qui font le mal.
Давидів.
2 Car ils sont fauchés aussi vite que l’herbe, Et ils se flétrissent comme le gazon vert.
бо вони, як трава, будуть скоро поко́шені, і мов та зелена били́на — пов'я́нуть!
3 Confie-toi en l’Éternel, et pratique le bien; Aie le pays pour demeure et la fidélité pour pâture.
Надійся на Господа й добре чини, землю заме́шкуй та правди дотримуй!
4 Fais de l’Éternel tes délices, Et il te donnera ce que ton cœur désire.
Хай Господь буде розкіш твоя, — і Він спо́внить тобі твого серця бажа́ння!
5 Recommande ton sort à l’Éternel, Mets en lui ta confiance, et il agira.
На Господа здай доро́гу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
6 Il fera paraître ta justice comme la lumière, Et ton droit comme le soleil à son midi.
і Він ви́провадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою — немов пі́вдень.
7 Garde le silence devant l’Éternel, et espère en lui; Ne t’irrite pas contre celui qui réussit dans ses voies, Contre l’homme qui vient à bout de ses mauvais desseins.
Жди Господа мо́вчки й на Нього наді́йся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на люди́ну, що виконує за́думи злі.
8 Laisse la colère, abandonne la fureur; Ne t’irrite pas, ce serait mal faire.
Повстри́майсь від гніву й покинь пересе́рдя, не розпа́люйся лютістю, щоб чини́ти лиш зло,
9 Car les méchants seront retranchés, Et ceux qui espèrent en l’Éternel posséderont le pays.
бо ви́тяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа — землю вспадку́ють!
10 Encore un peu de temps, et le méchant n’est plus; Tu regardes le lieu où il était, et il a disparu.
А ще тро́хи — й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його — і не буде його,
11 Les misérables possèdent le pays, Et ils jouissent abondamment de la paix.
а покірні вспадку́ють землю, — і зарозкошу́ють ми́ром великим!
12 Le méchant forme des projets contre le juste, Et il grince des dents contre lui.
Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрего́че на нього своїми зубами,
13 Le Seigneur se rit du méchant, Car il voit que son jour arrive.
та Господь посміється із нього, — бачить бо Він, що набли́жується його день!
14 Les méchants tirent le glaive, Ils bandent leur arc, Pour faire tomber le malheureux et l’indigent, Pour égorger ceux dont la voie est droite.
Безбожні меча добува́ють та лука свого натягають, щоб звали́ти нужде́нного й бідного, щоб порізати людей простої дороги, —
15 Leur glaive entre dans leur propre cœur, Et leurs arcs se brisent.
та вві́йде їхній меч до їхнього власного серця, і пола́мані будуть їхні лу́ки!
16 Mieux vaut le peu du juste Que l’abondance de beaucoup de méchants;
Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,
17 Car les bras des méchants seront brisés, Mais l’Éternel soutient les justes.
бо зла́мані будуть раме́на безбожних, а справедливих Господь підпира́є!
18 L’Éternel connaît les jours des hommes intègres, Et leur héritage dure à jamais.
Знає Господь дні неви́нних, а їхня спадщина пробуде навіки,
19 Ils ne sont pas confondus au temps du malheur, Et ils sont rassasiés aux jours de la famine.
за лихолі́ття не будуть вони посоро́млені, і за днів голоду ситими бу́дуть.
20 Mais les méchants périssent, Et les ennemis de l’Éternel, comme les plus beaux pâturages; Ils s’évanouissent, ils s’évanouissent en fumée.
Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, зани́кнуть, у димі заникнуть вони!
21 Le méchant emprunte, et il ne rend pas; Le juste est compatissant, et il donne.
Позичає безбожний — і не віддає, а праведний милість висві́дчує та роздає,
22 Car ceux que bénit l’Éternel possèdent le pays, Et ceux qu’il maudit sont retranchés.
бо благословенні від Нього вспадку́ють землю, а прокля́ті від Нього — пони́щені будуть!
23 L’Éternel affermit les pas de l’homme, Et il prend plaisir à sa voie;
Від Господа кроки люди́ни побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;
24 S’il tombe, il n’est pas terrassé, Car l’Éternel lui prend la main.
коли ж упаде́, то не буде поки́нена, бо руку її підпирає Госпо́дь.
25 J’ai été jeune, j’ai vieilli; Et je n’ai point vu le juste abandonné, Ni sa postérité mendiant son pain.
Я був молодий і поста́рівся, та не бачив я праведного, щоб опу́щений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
26 Toujours il est compatissant, et il prête; Et sa postérité est bénie.
Кожен день виявляє він милість та позичає, і над пото́мством його благословення.
27 Détourne-toi du mal, fais le bien, Et possède à jamais ta demeure.
Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!
28 Car l’Éternel aime la justice, Et il n’abandonne pas ses fidèles; Ils sont toujours sous sa garde, Mais la postérité des méchants est retranchée.
Бо любить Господь справедливість, і Він богобі́йних Своїх не покине, — вони будуть навіки бере́жені, а насіння безбожних загине!
29 Les justes posséderont le pays, Et ils y demeureront à jamais.
Успадку́ють праведні землю, і повік будуть жити на ній.
30 La bouche du juste annonce la sagesse, Et sa langue proclame la justice.
Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,
31 La loi de son Dieu est dans son cœur; Ses pas ne chancellent point.
Закон Бога його — в його серці, кроки його не спіткну́ться.
32 Le méchant épie le juste, Et il cherche à le faire mourir.
А безбожний чату́є на праведного, і пильнує забити його́,
33 L’Éternel ne le laisse pas entre ses mains, Et il ne le condamne pas quand il est en jugement.
та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчи́нить його, коли буде судити його.
34 Espère en l’Éternel, garde sa voie, Et il t’élèvera pour que tu possèdes le pays; Tu verras les méchants retranchés.
Надійся на Господа, та держися дороги Його, — і піднесе Він тебе, щоб успадкува́ти землю, ти бачитимеш, як пони́жені будуть безбожні.
35 J’ai vu le méchant dans toute sa puissance; Il s’étendait comme un arbre verdoyant.
Я бачив безбожного, що збуджував по́страх, що розкорени́вся, немов саморосле зелене те дерево,
36 Il a passé, et voici, il n’est plus; Je le cherche, et il ne se trouve plus.
та він промину́в, — й ось немає його, і шукав я його, — й не знайшов!
37 Observe celui qui est intègre, et regarde celui qui est droit; Car il y a une postérité pour l’homme de paix.
Бережи непови́нного та дивися на праведного, бо люди́ні споко́ю належить майбу́тність,
38 Mais les rebelles sont tous anéantis, La postérité des méchants est retranchée.
переступники ж ра́зом понищені будуть, — майбутність безбожних загине!
39 Le salut des justes vient de l’Éternel; Il est leur protecteur au temps de la détresse.
А спасі́ння праведних — від Господа, Він їхня тверди́ня за ча́с лихолі́ття,
40 L’Éternel les secourt et les délivre; Il les délivre des méchants et les sauve, Parce qu’ils cherchent en lui leur refuge.
і Господь їм поможе та їх порятує, ви́зволить їх від безбожних і їх збереже, — бо вдавались до Нього вони!
