Psaumes 35
1 De David. Éternel! Défends-moi contre mes adversaires, Combats ceux qui me combattent!
Псалом Давидів. Господи, втруться в суперечку з тими, хто зі мною сперечається, почни воювати з тими, хто воює проти мене!
2 Saisis le petit et le grand bouclier, Et lève-toi pour me secourir!
Візьми щит і обладунки й повстань мені на допомогу!
3 Brandis la lance et le javelot contre mes persécuteurs! Dis à mon âme: Je suis ton salut!
Махни списом і загороди дорогу тим, хто переслідує мене. Скажи душі моїй: «Я – порятунок твій!»
4 Qu’ils soient honteux et confus, ceux qui en veulent à ma vie! Qu’ils reculent et rougissent, ceux qui méditent ma perte!
Нехай посоромлені й принижені будуть ті, хто прагне згубити мою душу. Нехай розвернуться назад і вкриються ганьбою, хто зло проти мене задумує.
5 Qu’ils soient comme la balle emportée par le vent, Et que l’ange de l’Éternel les chasse!
Нехай будуть вони як полова перед вітром, коли ангел Господній гнатиме їх.
6 Que leur route soit ténébreuse et glissante, Et que l’ange de l’Éternel les poursuive!
Нехай шлях їхній буде темний і слизький, коли ангел Господній переслідуватиме їх.
7 Car sans cause ils m’ont tendu leur filet sur une fosse, Sans cause ils l’ont creusée pour m’ôter la vie.
За те, що приховали для мене тенета без причини й безпідставно викопали яму для душі моєї.
8 Que la ruine les atteigne à l’improviste, Qu’ils soient pris dans le filet qu’ils ont tendu, Qu’ils y tombent et périssent!
Нехай погибель прийде на нього несподівано, й у тенетах, що він для мене таємно розставив, заплутається сам і впаде в них собі на погибель.
9 Et mon âme aura de la joie en l’Éternel, De l’allégresse en son salut.
А моя душа веселитись буде в Господі, піднесеться від радості через Твоє спасіння.
10 Tous mes os diront: Éternel! Qui peut, comme toi, Délivrer le malheureux d’un plus fort que lui, Le malheureux et le pauvre de celui qui le dépouille?
Усі кістки мої нехай скажуть: «Господи, хто подібний до Тебе? Ти визволяєш приниженого від того, хто сильніший від нього, приниженого й бідного – від того, хто грабує його».
11 De faux témoins se lèvent: Ils m’interrogent sur ce que j’ignore.
Повстали проти мене жорстокі свідки, розпитують мене про те, чого я не знаю.
12 Ils me rendent le mal pour le bien: Mon âme est dans l’abandon.
Віддячують мені злом за добро, [тяжкою] втратою моїй душі.
13 Et moi, quand ils étaient malades, je revêtais un sac, J’humiliais mon âme par le jeûne, Je priais, la tête penchée sur mon sein.
Та коли вони хворіли, я вдягався в лахміття, постом виснажував мою душу, та молитва моя поверталася в нутро моє [без відповіді].
14 Comme pour un ami, pour un frère, je me traînais lentement; Comme pour le deuil d’une mère, je me courbais avec tristesse.
Я ходив, наче за другом чи братом моїм [сумуючи], наче матір оплакуючи, схилившись понуро.
15 Puis, quand je chancelle, ils se réjouissent et s’assemblent, Ils s’assemblent à mon insu pour m’outrager, Ils me déchirent sans relâche;
А коли я спіткнувся, вони зраділи, і збиралися проти мене негідники, котрих я не знав, терзали мене безупинно.
16 Avec les impies, les parasites moqueurs, Ils grincent des dents contre moi.
Безбожними глузуваннями насміхалися, скреготіли на мене своїми зубами.
17 Seigneur! Jusques à quand le verras-tu? Protège mon âme contre leurs embûches, Ma vie contre les lionceaux!
Володарю, доки Ти дивитимешся на це? Відведи мою душу від їхніх згубних вчинків, від цих левів самотню мою!
18 Je te louerai dans la grande assemblée, Je te célébrerai au milieu d’un peuple nombreux.
Я прославлю Тебе в зібранні великому, посеред велелюддя хвалитиму Тебе.
19 Que ceux qui sont à tort mes ennemis ne se réjouissent pas à mon sujet, Que ceux qui me haïssent sans cause ne m’insultent pas du regard!
Нехай же не зловтішаються наді мною вороги мої неправедно, що даремно ненавидять мене. Нехай не підморгують очима [зловтішно] ті, хто ненавидить мене даремно.
20 Car ils tiennent un langage qui n’est point celui de la paix, Ils méditent la tromperie contre les gens tranquilles du pays.
Бо не про мир вони говорять, але на мирних мешканців землі задумують підступне.
21 Ils ouvrent contre moi leur bouche, Ils disent: Ah! Ah! Nos yeux regardent!
Роззявляють на мене свої пащі, кажучи: «Ага! Ага! Побачили цю [біду] наші очі!»
22 Éternel, tu le vois! Ne reste pas en silence! Seigneur, ne t’éloigne pas de moi!
[Але ж і] Ти, Господи, побачив це, не мовчи! Владико, не віддаляйся від мене!
23 Réveille-toi, réveille-toi pour me faire justice! Mon Dieu et mon Seigneur, défends ma cause!
Пробудися і встань на мій суд, [втруться] в мою суперечку, Боже мій, Володарю мій!
24 Juge-moi selon ta justice, Éternel, mon Dieu! Et qu’ils ne se réjouissent pas à mon sujet!
Суди мене за правдою Твоєю, Господи, Боже мій; і нехай не зловтішаються вони наді мною.
25 Qu’ils ne disent pas dans leur cœur: Ah! Voilà ce que nous voulions! Qu’ils ne disent pas: Nous l’avons englouti!
Нехай не говорять вони в серцях своїх: «Ага, сталося, як ми хотіли!» Нехай не промовляють: «Ми проковтнули його!»
26 Que tous ensemble ils soient honteux et confus, Ceux qui se réjouissent de mon malheur! Qu’ils revêtent l’ignominie et l’opprobre, Ceux qui s’élèvent contre moi!
Нехай посоромляться й ганьбою вкриються всі, хто радіє моєму лихові. Нехай одягнуться у сором і безчестя ті, хто величається наді мною.
27 Qu’ils aient de l’allégresse et de la joie, Ceux qui prennent plaisir à mon innocence, Et que sans cesse ils disent: Exalté soit l’Éternel, Qui veut la paix de son serviteur!
Нехай же веселяться й радіють ті, кому до вподоби моя правда; нехай завжди промовляють вони: «Хай звеличиться Господь, Що бажає миру слузі Своєму!»
28 Et ma langue célébrera ta justice, Elle dira tous les jours ta louange.
Тоді язик мій проголошуватиме Твою правду, цілий день хвалитиме Тебе!
