Psaumes 22
1 Au chef des chantres. Sur “Biche de l’aurore”. Psaume de David. Mon Dieu! Mon Dieu! Pourquoi m’as-tu abandonné, Et t’éloignes-tu sans me secourir, sans écouter mes plaintes?
Керівнику хору. На мотив «Лань на світанку». Псалом Давидів. Боже мій, Боже мій, чому Ти покинув мене? [Чому] Ти стоїш осторонь, коли я волаю про порятунок?
2 Mon Dieu! Je crie le jour, et tu ne réponds pas; La nuit, et je n’ai point de repos.
Боже мій, я кличу вдень – Ти не відповідаєш, вночі – і немає мені спокою.
3 Pourtant tu es le Saint, Tu sièges au milieu des louanges d’Israël.
Але ж Ти – Святий; Ти, [оточений] хваліннями Ізраїлю, сидиш [на престолі].
4 En toi se confiaient nos pères; Ils se confiaient, et tu les délivrais.
На Тебе покладалися батьки наші, надію покладали, і Ти рятував їх.
5 Ils criaient à toi, et ils étaient sauvés; Ils se confiaient en toi, et ils n’étaient point confus.
До Тебе волали й були визволені, на Тебе надію покладали й не зганьбилися.
6 Et moi, je suis un ver et non un homme, L’opprobre des hommes et le méprisé du peuple.
Я ж – черв’як, а не людина, ганьба серед людей, засоромлений серед народу.
7 Tous ceux qui me voient se moquent de moi, Ils ouvrent la bouche, secouent la tête:
Усі, хто бачить мене, глузують з мене: кепкують вустами, похитують головою.
8 Recommande-toi à l’Éternel! L’Éternel le sauvera, Il le délivrera, puisqu’il l’aime!
«Він покладався на Господа, [тож] нехай визволить його, нехай врятує його, якщо Він його уподобав».
9 Oui, tu m’as fait sortir du sein maternel, Tu m’as mis en sûreté sur les mamelles de ma mère;
Ти ж, Господи, вивів мене з утроби, навчив мене довіряти [Тобі] ще біля грудей моєї матері.
10 Dès le sein maternel j’ai été sous ta garde, Dès le ventre de ma mère tu as été mon Dieu.
На Тебе я покинутий від самого народження, від лона матері моєї Ти – мій Бог.
11 Ne t’éloigne pas de moi quand la détresse est proche, Quand personne ne vient à mon secours!
Не віддаляйся від мене, адже скорбота близько, а помічника немає.
12 De nombreux taureaux sont autour de moi, Des taureaux de Basan m’environnent.
Оточили мене численні бугаї, міцні бугаї з Башану обступили мене.
13 Ils ouvrent contre moi leur gueule, Semblables au lion qui déchire et rugit.
Пащі свої роззявили на мене, немов лев, що терзає здобич і реве.
14 Je suis comme de l’eau qui s’écoule, Et tous mes os se séparent; Mon cœur est comme de la cire, Il se fond dans mes entrailles.
Я розлився, як вода, і всі кістки мої роз’єдналися, серце моє перетворилося на віск, розтануло серед моїх нутрощів.
15 Ma force se dessèche comme l’argile, Et ma langue s’attache à mon palais; Tu me réduis à la poussière de la mort.
Моя [життєва] сила висохла, немов череп’я, і язик мій прилип до піднебіння. Ти поклав мене до смертного пороху.
16 Car des chiens m’environnent, Une bande de scélérats rôdent autour de moi, Ils ont percé mes mains et mes pieds.
Пси обступили мене, збіговисько злодіїв оточило мене, прокололи руки мої та ноги мої.
17 Je pourrais compter tous mes os. Eux, ils observent, ils me regardent;
Усі кістки свої я можу перелічити, а вони вирячилися й глузливо дивляться на мене.
18 Ils se partagent mes vêtements, Ils tirent au sort ma tunique.
Вони ділять між собою мої шати й за одяг мій кидають жереб.
19 Et toi, Éternel, ne t’éloigne pas! Toi qui es ma force, viens en hâte à mon secours!
А Ти, Господи, не віддаляйся! Сило моя, поспіши мені на допомогу.
20 Protège mon âme contre le glaive, Ma vie contre le pouvoir des chiens!
Визволи мою душу від меча, мою єдину – від псів.
21 Sauve-moi de la gueule du lion, Délivre-moi des cornes du buffle!
Врятуй мене від пащі лева, і від рогів диких биків – смиренну [душу] мою.
22 Je publierai ton nom parmi mes frères, Je te célébrerai au milieu de l’assemblée.
Я звіщатиму ім’я Твоє братам моїм, посеред зібрання хвалитиму Тебе.
23 Vous qui craignez l’Éternel, louez-le! Vous tous, postérité de Jacob, glorifiez-le! Tremblez devant lui, vous tous, postérité d’Israël!
Ті, хто Господа боїться, хваліть Його! Усі нащадки Якова славте Його! Тремтіть перед Ним, усі нащадки Ізраїля!
24 Car il n’a ni mépris ni dédain pour les peines du misérable, Et il ne lui cache point sa face; Mais il l’écoute quand il crie à lui.
Бо не знехтував Він і не відцурався приниження убогого, і не відвернув обличчя Свого від нього, але почув, коли той волав до Нього.
25 Tu seras dans la grande assemblée l’objet de mes louanges; J’accomplirai mes vœux en présence de ceux qui te craignent.
Тобі моя хвала у зібранні великому. Я виконаю обітниці мої перед тими, хто Його боїться.
26 Les malheureux mangeront et se rassasieront, Ceux qui cherchent l’Éternel le célébreront. Que votre cœur vive à toujours!
Бідняки їстимуть і наситяться, хвалитимуть Господа ті, хто Його шукає. Нехай живуть повіки серця ваші!
27 Toutes les extrémités de la terre penseront à l’Éternel et se tourneront vers lui; Toutes les familles des nations se prosterneront devant ta face.
Згадають Господа й навернуться до Нього всі краї землі, і поклоняться перед Тобою усі сім’ї народів.
28 Car à l’Éternel appartient le règne: Il domine sur les nations.
Бо Господеві належить царство, Він править народами.
29 Tous les puissants de la terre mangeront et se prosterneront aussi; Devant lui s’inclineront tous ceux qui descendent dans la poussière, Ceux qui ne peuvent conserver leur vie.
Усі багатії землі будуть їсти й поклоняться Йому; схиляться на коліна всі, що сходять до [смертного] пороху й не можуть душу свою зберегти живою.
30 La postérité le servira; On parlera du Seigneur à la génération future.
Нащадки служитимуть Йому, розповідатимуть наступному поколінню про Володаря.
31 Quand elle viendra, elle annoncera sa justice, Elle annoncera son œuvre au peuple nouveau-né.
Прийдуть і звіщатимуть Його правду народові, що має народитися, про те, що зробив Він.
