Psaumes 139
1 Au chef des chantres. De David. Psaume. Éternel! Tu me sondes et tu me connais,
Керівнику хору. Псалом Давидів. Господи, Ти дослідив мене й знаєш.
2 Tu sais quand je m’assieds et quand je me lève, Tu pénètres de loin ma pensée;
Сідаю я чи встаю – Ти знаєш; Ти розумієш думки мої здалека.
3 Tu sais quand je marche et quand je me couche, Et tu pénètres toutes mes voies.
Ти спостерігаєш за мандрівкою моєю й відпочинком, і всі шляхи мої Тобі досконало відомі.
4 Car la parole n’est pas sur ma langue, Que déjà, ô Éternel! Tu la connais entièrement.
Ще немає слова на язиці у мене, а Ти, Господи, уже знаєш його досконало.
5 Tu m’entoures par derrière et par devant, Et tu mets ta main sur moi.
Ти оточив мене ззаду й спереду і поклав долоню Свою на мене.
6 Une science aussi merveilleuse est au-dessus de ma portée, Elle est trop élevée pour que je puisse la saisir.
Дивне для мене знання [Твоє], піднесене, не можу його осягнути.
7 Où irais-je loin de ton esprit, Et où fuirais-je loin de ta face?
Куди піти я можу від Духа Твого? Куди втечу від обличчя Твого?
Якщо зійду на небеса – Ти там; чи в царстві смерті влаштую собі ложе – і там Ти! (Sheol h7585)
9 Si je prends les ailes de l’aurore, Et que j’aille habiter à l’extrémité de la mer,
Чи піднесусь на крилах досвітньої зорі, чи поселюся на краю моря –
10 Là aussi ta main me conduira, Et ta droite me saisira.
навіть там рука Твоя поведе мене, триматиме мене правиця Твоя.
11 Si je dis: Au moins les ténèbres me couvriront, La nuit devient lumière autour de moi;
А якщо скажу: «Напевно, темрява сховає мене і ніччю стане світло навколо мене»,
12 Même les ténèbres ne sont pas obscures pour toi, La nuit brille comme le jour, Et les ténèbres comme la lumière.
то навіть темрява не буде темною для Тебе, і ніч буде сяяти, немов день: темрява як світло [для Тебе].
13 C’est toi qui as formé mes reins, Qui m’as tissé dans le sein de ma mère.
Адже Ти створив нутрощі мої, зіткав мене в утробі моєї матері.
14 Je te loue de ce que je suis une créature si merveilleuse. Tes œuvres sont admirables, Et mon âme le reconnaît bien.
Буду славити Тебе за те, що дивовижно й чудово створений я. Дивні діяння Твої, і душа моя добре це знає!
15 Mon corps n’était point caché devant toi, Lorsque j’ai été fait dans un lieu secret, Tissé dans les profondeurs de la terre.
Не були приховані від Тебе мої кості, коли я був створений у таємниці, витканий у глибинах землі.
16 Quand je n’étais qu’une masse informe, tes yeux me voyaient; Et sur ton livre étaient tous inscrits Les jours qui m’étaient destinés, Avant qu’aucun d’eux existât.
Твої очі бачили мій зародок, і в книзі Твоїй були записані всі дні, призначені для мене, коли жодного з них ще не було.
17 Que tes pensées, ô Dieu, me semblent impénétrables! Que le nombre en est grand!
Які ж дорогі для мене думки Твої, Боже! Яка ж величезна кількість їх!
18 Si je les compte, elles sont plus nombreuses que les grains de sable. Je m’éveille, et je suis encore avec toi.
Почну лічити їх – вони численніші, ніж пісок. Коли прокидаюся, я все ще з Тобою.
19 O Dieu, puisses-tu faire mourir le méchant! Hommes de sang, éloignez-vous de moi!
О Боже, якби Ти знищив нечестивого! Віддаліться від мене, кровожерні!
20 Ils parlent de toi d’une manière criminelle, Ils prennent ton nom pour mentir, eux, tes ennemis!
Вони говорять про Тебе з лукавством, супротивники Твої підносяться марно.
21 Éternel, n’aurais-je pas de la haine pour ceux qui te haïssent, Du dégoût pour ceux qui s’élèvent contre toi?
Як же не зненавидіти мені тих, хто ненавидить Тебе, Господи? Як не обридитися мені тими, хто повстає проти Тебе?
22 Je les hais d’une parfaite haine; Ils sont pour moi des ennemis.
Ненавиджу їх повною ненавистю, вони стали мені ворогами.
23 Sonde-moi, ô Dieu, et connais mon cœur! Éprouve-moi, et connais mes pensées!
Досліди мене, Боже, і пізнай моє серце; випробуй мене і пізнай тривожні думки мої.
24 Regarde si je suis sur une mauvaise voie, Et conduis-moi sur la voie de l’éternité!
І подивися, чи не на хибній я дорозі, і поведи мене шляхом вічності.
