Psaumes 12

1 Au chef des chantres. Sur la harpe à huit cordes. Psaume de David. Sauve, Éternel! Car les hommes pieux s’en vont, Les fidèles disparaissent parmi les fils de l’homme.

Для дириґента хору. На окта́ву. Псалом Давидів. Спаси мене, Господи, бо нема вже побожного, з-поміж лю́дських синів позника́ли вже вірні!

2 On se dit des faussetés les uns aux autres, On a sur les lèvres des choses flatteuses, On parle avec un cœur double.

Марно́ту говорять один до одно́го, їхні уста обле́сні, і серцем подвійним говорять.

3 Que l’Éternel extermine toutes les lèvres flatteuses, La langue qui discourt avec arrogance,

Нехай підітне́ Господь уста обле́сливі та язика чванькува́того

4 Ceux qui disent: Nous sommes puissants par notre langue, Nous avons nos lèvres avec nous; Qui serait notre maître?

тим, хто говорить: „Своїм язиком будем си́льні, наші уста при нас, — хто ж буде нам пан?“

5 Parce que les malheureux sont opprimés et que les pauvres gémissent, Maintenant, dit l’Éternel, je me lève, J’apporte le salut à ceux contre qui l’on souffle.

Через утиск убогих, ради сто́гону бідних тепер Я повстану, — говорить Господь, — поставлю в безпе́ці того, на ко́го розтя́гують сітку!

6 Les paroles de l’Éternel sont des paroles pures, Un argent éprouvé sur terre au creuset, Et sept fois épuré.

Господні слова — слова чисті, як срі́бло, очищене в глинянім го́рні, сім раз перето́плене!

7 Toi, Éternel! Tu les garderas, Tu les préserveras de cette race à jamais.

Ти, Господи, їх пильнува́тимеш, і будеш навіки нас стерегти́ перед родом оцим!

8 Les méchants se promènent de toutes parts, Quand la bassesse règne parmi les fils de l’homme.

Безбожні кружля́ють навко́ло, бо нікче́мність між лю́дських синів підійма́ється.