Psaumes 119
1 Heureux ceux qui sont intègres dans leur voie, Qui marchent selon la loi de l’Éternel!
Блаже́нні непоро́чні в доро́зі, що ходять Зако́ном Господнім!
2 Heureux ceux qui gardent ses préceptes, Qui le cherchent de tout leur cœur,
Блаженні, хто держить свідо́цтва Його, хто шукає Його́ всім серцем,
3 Qui ne commettent point d’iniquité, Et qui marchent dans ses voies!
і хто кривди не робить, хто ходить путя́ми Його!
4 Tu as prescrit tes ordonnances, Pour qu’on les observe avec soin.
Ти видав нака́зи Свої, щоб вико́нувати пильно.
5 Puissent mes actions être bien réglées, Afin que je garde tes statuts!
Коли б же доро́ги мої були пе́вні, щоб держа́тиси Твоїх постано́в, —
6 Alors je ne rougirai point, A la vue de tous tes commandements.
не бу́ду тоді засоро́млений я, як буду дивитись на всі Твої за́повіді!
7 Je te louerai dans la droiture de mon cœur, En apprenant les lois de ta justice.
Щирим серцем я буду Тебе прославля́ти, як навчу́ся зако́нів Твоїх справедливих.
8 Je veux garder tes statuts: Ne m’abandonne pas entièrement!
Я буду держа́тись Твоїх постано́в, — не кидай же зо́всім мене́!
9 Comment le jeune homme rendra-t-il pur son sentier? En se dirigeant d’après ta parole.
Чим доде́ржить юнак у чистоті свою сте́жку? — Як держа́тиметься Твоїх слів!
10 Je te cherche de tout mon cœur: Ne me laisse pas égarer loin de tes commandements!
Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, — не дай же мені заблуди́тися від Твоїх заповідей!
11 Je serre ta parole dans mon cœur, Afin de ne pas pécher contre toi.
Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не гріши́ти проти Тебе.
12 Béni sois-tu, ô Éternel! Enseigne-moi tes statuts!
Благослове́н єси́, Господи, навчи мене постано́в Своїх!
13 De mes lèvres j’énumère Toutes les sentences de ta bouche.
Уста́ми своїми я розповідаю про всі при́суди уст Твоїх.
14 Je me réjouis en suivant tes préceptes, Comme si je possédais tous les trésors.
З дороги свідо́цтв Твоїх раді́ю я, як маєтком великим.
15 Je médite tes ordonnances, J’ai tes sentiers sous les yeux.
Про нака́зи Твої розмовлятиму я, і на стежки́ Твої буду дивитись.
16 Je fais mes délices de tes statuts, Je n’oublie point ta parole.
Я буду радіти Твоїми постано́вами, сло́ва Твого не забуду!
17 Fais du bien à ton serviteur, pour que je vive Et que j’observe ta parole!
Своє́му рабові пощасти́, щоб я жив, — і я буду держатися сло́ва Твого́!
18 Ouvre mes yeux, pour que je contemple Les merveilles de ta loi!
Відкрий мої очі, і хай чу́да Зако́ну Твого я побачу!
19 Je suis un étranger sur la terre: Ne me cache pas tes commandements!
На землі я прихо́дько, — Своїх заповідей не ховай Ти від мене!
20 Mon âme est brisée par le désir Qui toujours la porte vers tes lois.
Омліва́є душа моя з ту́ги за Твоїми зако́нами кожного ча́су.
21 Tu menaces les orgueilleux, ces maudits, Qui s’égarent loin de tes commandements.
Насвари́в Ти прокля́тих отих гордуні́в, що вхиля́ються від Твоїх заповідей.
22 Décharge-moi de l’opprobre et du mépris! Car j’observe tes préceptes.
Відверни́ Ти від ме́не знева́гу та сором, бо держу́ся свідо́цтв Твоїх я!
23 Des princes ont beau s’asseoir et parler contre moi, Ton serviteur médite tes statuts.
Теж вельмо́жі сидять та на мене змовля́ються, та Твій раб про постано́ви Твої розмовля́є,
24 Tes préceptes font mes délices, Ce sont mes conseillers.
і свідо́цтва Твої — то потіха моя, то для мене дора́дники!
25 Mon âme est attachée à la poussière: Rends-moi la vie selon ta parole!
Душа моя гнеться до по́роху, — за словом Своїм оживи Ти мене!
26 Je raconte mes voies, et tu m’exauces: Enseigne-moi tes statuts!
Про доро́ги свої я каза́в, і почув Ти мене, — навчи Ти мене постано́в Своїх!
27 Fais-moi comprendre la voie de tes ordonnances, Et je méditerai sur tes merveilles!
Дай мені розуміти доро́гу нака́зів Твоїх, — і про чу́да Твої я звіща́тиму.
28 Mon âme pleure de chagrin: Relève-moi selon ta parole!
Розплива́є зо сму́тку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!
29 Éloigne de moi la voie du mensonge, Et accorde-moi la grâce de suivre ta loi!
Дорогу неправди від мене відсу́нь, і дай мені з ласки Своєї Зако́на!
30 Je choisis la voie de la vérité, Je place tes lois sous mes yeux.
Я вибрав путь правди, зако́ни Твої біля себе поставив.
31 Je m’attache à tes préceptes: Éternel, ne me rends point confus!
До свідо́цтв Твоїх я приєдна́вся, — Господи, не посоро́м же мене!
32 Je cours dans la voie de tes commandements, Car tu élargis mon cœur.
Буду бігти шляхо́м Твоїх заповідей, бо поши́риш Ти серце моє.
33 Enseigne-moi, Éternel, la voie de tes statuts, Pour que je la retienne jusqu’à la fin!
Путь Своїх постано́в покажи мені, Господи, — і я буду держа́тись її до кінця!
34 Donne-moi l’intelligence, pour que je garde ta loi Et que je l’observe de tout mon cœur!
Дай мені зрозуміти, і нехай я держу́ся Зако́ну Твого́, і всім серцем я буду трима́тись його!
35 Conduis-moi dans le sentier de tes commandements! Car je l’aime.
Провадь мене сте́жкою Твоїх за́повідей, бо в ній я знайшов уподо́бу.
36 Incline mon cœur vers tes préceptes, Et non vers le gain!
Серце моє прихили́ до свідо́цтв Твоїх, а не до ко́ристи.
37 Détourne mes yeux de la vue des choses vaines, Fais-moi vivre dans ta voie!
Відверни мої очі, щоб марно́ти не бачили, — на дорозі Своїй оживи́ Ти мене!
38 Accomplis envers ton serviteur ta promesse, Qui est pour ceux qui te craignent!
Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.
39 Éloigne de moi l’opprobre que je redoute! Car tes jugements sont pleins de bonté.
Відверни Ти від мене знева́гу, якої боюся, бо добрі зако́ни Твої.
40 Voici, je désire pratiquer tes ordonnances: Fais-moi vivre dans ta justice!
Ось я прагну нака́зів Твоїх, — оживи́ мене правдою Своєю!
41 Éternel, que ta miséricorde vienne sur moi, Ton salut selon ta promesse!
І хай зі́йде на мене, о Господи, милість Твоя, спасі́ння Твоє, згідно з словом Твоїм,
42 Et je pourrai répondre à celui qui m’outrage, Car je me confie en ta parole.
і нехай відпові́м я тому́, хто словом ганьби́ть мене, бо наді́юсь на слово Твоє!
43 N’ôte pas entièrement de ma bouche la parole de la vérité! Car j’espère en tes jugements.
І не відійма́й з моїх уст слова правди ніко́ли, бо я жду Твоїх при́судів!
44 Je garderai ta loi constamment, A toujours et à perpétuité.
А я бу́ду держа́тися за́вжди Зако́ну Твого́, на вічні віки́!
45 Je marcherai au large, Car je recherche tes ordonnances.
І бу́ду ходити в широ́кості, бо нака́зів Твоїх я шукаю.
46 Je parlerai de tes préceptes devant les rois, Et je ne rougirai point.
І бу́ду я перед царя́ми звіща́ти про свідо́цтва Твої, — й не зазнаю я со́рому!
47 Je fais mes délices de tes commandements. Je les aime.
І буду я розкошува́ти Твоїми заповідями, бо їх полюбив,
48 Je lève mes mains vers tes commandements que j’aime, Et je veux méditer tes statuts.
і я руки свої простягну́ до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду розду́мувати про Твої постано́ви!
49 Souviens-toi de ta promesse à ton serviteur, Puisque tu m’as donné l’espérance!
Пам'ятай про те слово Своє́му рабові, що його наказав Ти чекати мені.
50 C’est ma consolation dans ma misère, Car ta promesse me rend la vie.
Це розра́да моя в моїм горі, як слово Твоє оживля́є мене.
51 Des orgueilleux me chargent de railleries; Je ne m’écarte point de ta loi.
Гордуни́ насміхалися з мене зана́дто, та я не відступив від Зако́ну Твого́!
52 Je pense à tes jugements d’autrefois, ô Éternel! Et je me console.
Твої при́суди я пам'ята́ю відвіку, о Господи, — і раді́ю!
53 Une colère ardente me saisit à la vue des méchants Qui abandonnent ta loi.
Буря мене обгорну́ла через нечестивих, що Зако́на Твого опускають!
54 Tes statuts sont le sujet de mes cantiques, Dans la maison où je suis étranger.
Спі́ви для мене — Твої постано́ви у домі моєї мандрі́вки.
55 La nuit je me rappelle ton nom, ô Éternel! Et je garde ta loi.
Я вночі пам'ятаю Ім'я́ Твоє, Господи, і держу́ся Зако́ну Твого́!
56 C’est là ce qui m’est propre, Car j’observe tes ordonnances.
Оце сталось мені, бо нака́зів Твоїх я держу́ся.
57 Ma part, ô Éternel! Je le dis, C’est de garder tes paroles.
Я сказав: „Моя доля, о Господи, щоб держа́тись мені Твоїх слів“.
58 Je t’implore de tout mon cœur: Aie pitié de moi, selon ta promesse!
Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!
59 Je réfléchis à mes voies, Et je dirige mes pieds vers tes préceptes.
Я розва́жив доро́ги свої, й до свідо́цтв Твоїх но́ги свої зверну́в.
60 Je me hâte, je ne diffère point D’observer tes commandements.
Я спішу́ й не барю́ся вико́нувати Твої заповіді.
61 Les pièges des méchants m’environnent; Je n’oublie point ta loi.
Тене́та безбожних мене оточи́ли, та я не забув про Зако́на Твого.
62 Au milieu de la nuit je me lève pour te louer, A cause des jugements de ta justice.
Опівно́чі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за при́суди правди Твоєї.
63 Je suis l’ami de tous ceux qui te craignent, Et de ceux qui gardent tes ordonnances.
Я при́ятель всім, хто боїться Тебе́, й хто нака́зи Твої береже́!
64 La terre, ô Éternel! Est pleine de ta bonté; Enseigne-moi tes statuts!
Милосердя Твого, о Го́споди, повна земля, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
65 Tu fais du bien à ton serviteur, O Éternel! Selon ta promesse.
Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.
66 Enseigne-moi le bon sens et l’intelligence! Car je crois à tes commandements.
Навчи мене доброго розуму та пізнава́ння, бо в заповіді Твої ві́рую я!
67 Avant d’avoir été humilié, je m’égarais; Maintenant j’observe ta parole.
Доки я не стражда́в, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.
68 Tu es bon et bienfaisant; Enseigne-moi tes statuts!
Ти добрий, і чиниш добро́, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
69 Des orgueilleux imaginent contre moi des faussetés; Moi, je garde de tout mon cœur tes ordonnances.
Гордуни́ вимишляють на мене неправду, — а я цілим серцем держуся нака́зів Твоїх.
70 Leur cœur est insensible comme la graisse; Moi, je fais mes délices de ta loi.
Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, — а я розкошу́ю з Зако́ну Твого.
71 Il m’est bon d’être humilié, Afin que j’apprenne tes statuts.
Добре мені, що я зму́чений був, — щоб навчитися Твоїх постано́в!
72 Mieux vaut pour moi la loi de ta bouche Que mille objets d’or et d’argent.
Ліпший для мене Зако́н Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.
73 Tes mains m’ont créé, elles m’ont formé; Donne-moi l’intelligence, pour que j’apprenne tes commandements!
Руки Твої створи́ли мене й збудува́ли мене́, — подай мені розуму, й хай я навчу́сь Твоїх за́повідей!
74 Ceux qui te craignent me voient et se réjouissent, Car j’espère en tes promesses.
Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого сло́ва чекаю!
75 Je sais, ô Éternel! Que tes jugements sont justes; C’est par fidélité que tu m’as humilié.
Знаю я, Господи, що справедли́ві були́ Твої при́суди, і справедли́во мене понижа́в Ти.
76 Que ta bonté soit ma consolation, Comme tu l’as promis à ton serviteur!
Нехай буде милість Твоя на розра́ду мені, — за словом Твоїм до Свого раба.
77 Que tes compassions viennent sur moi, pour que je vive! Car ta loi fait mes délices.
Нехай зі́йде на мене Твоє милосердя, — й я жи́тиму, бо Зако́н Твій — розра́да моя.
78 Qu’ils soient confondus, les orgueilleux qui m’oppriment sans cause! Moi, je médite sur tes ordonnances.
Нехай гордуни́ посоро́млені будуть, бо робили нечесно, а я буду розду́мувати про нака́зи Твої.
79 Qu’ils reviennent à moi, ceux qui te craignent, Et ceux qui connaissent tes préceptes!
До ме́не пове́рнуться ті, хто боїться Тебе, — і пізна́ють свідо́цтва Твої.
80 Que mon cœur soit sincère dans tes statuts, Afin que je ne sois pas couvert de honte!
Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постано́вах, щоб я не посоро́мився!
81 Mon âme languit après ton salut; J’espère en ta promesse.
Душа моя слабне від ту́ги за спасі́нням Твоїм, — чекаю я слова Твого!
82 Mes yeux languissent après ta promesse; Je dis: Quand me consoleras-tu?
За словом Твоїм га́снуть очі мої та питають: „Коли Ти потішиш мене?“
83 Car je suis comme une outre dans la fumée; Je n’oublie point tes statuts.
Хоч я став, як той міх у диму́, та Твоїх постано́в не забув.
84 Quel est le nombre des jours de ton serviteur? Quand feras-tu justice de ceux qui me persécutent?
Скільки днів для Твого раба? Коли при́суда зробиш моїм переслі́дникам?
85 Des orgueilleux creusent des fosses devant moi; Ils n’agissent point selon ta loi.
Гордуни́ покопа́ли були мені я́ми, що не за Зако́ном Твоїм.
86 Tous tes commandements ne sont que fidélité; Ils me persécutent sans cause: secours-moi!
Усі Твої за́повіді справедливі; неправдиво мене переслі́дують, — допоможи́ Ти мені!
87 Ils ont failli me terrasser et m’anéantir; Et moi, je n’abandonne point tes ordonnances.
Ма́лощо не погуби́ли мене на землі, — та я не покинув нака́зів Івоїх!
88 Rends-moi la vie selon ta bonté, Afin que j’observe les préceptes de ta bouche!
Оживи́ Ти мене за Своїм милосердям, — і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
89 A toujours, ô Éternel! Ta parole subsiste dans les cieux.
Навіки, о Господи, слово Твоє в небеса́х пробува́є.
90 De génération en génération ta fidélité subsiste; Tu as fondé la terre, et elle demeure ferme.
З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив — і стала вона, —
91 C’est d’après tes lois que tout subsiste aujourd’hui, Car toutes choses te sont assujetties.
усі за Твоїми суда́ми сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
92 Si ta loi n’eût fait mes délices, J’eusse alors péri dans ma misère.
Коли б не Зако́н Твій, розра́да моя, то я був би загинув в недолі своїй!
93 Je n’oublierai jamais tes ordonnances, Car c’est par elles que tu me rends la vie.
Я повік не забу́ду нака́зів Твоїх, бо Ти ними мене оживля́єш.
94 Je suis à toi: sauve-moi! Car je recherche tes ordonnances.
Твій я, спаси Ти мене, бо нака́зів Твоїх я шукаю!
95 Des méchants m’attendent pour me faire périr; Je suis attentif à tes préceptes.
Чека́ють безбожні забити мене, а я про свідо́цтва Твої розважаю.
96 Je vois des bornes à tout ce qui est parfait: Tes commandements n’ont point de limite.
Я бачив кінець усього́ доскона́лого, але́ Твоя заповідь ве́льми широка!
97 Combien j’aime ta loi! Elle est tout le jour l’objet de ma méditation.
Як я коха́ю Зако́на Твого́, цілий день він — розмова моя!
98 Tes commandements me rendent plus sage que mes ennemis, Car je les ai toujours avec moi.
Твоя за́повідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, — вона бо навіки моя!
99 Je suis plus instruit que tous mes maîtres, Car tes préceptes sont l’objet de ma méditation.
Я став розумніший за всіх своїх учителі́в, — бо свідо́цтва Твої — то розмова моя!
100 J’ai plus d’intelligence que les vieillards, Car j’observe tes ordonnances.
Став я мудріший за ста́рших, — бо держуся нака́зів Твоїх!
101 Je retiens mon pied loin de tout mauvais chemin, Afin de garder ta parole.
Я від кожної злої дороги повстри́мую но́ги свої, щоб держа́тися сло́ва Твого.
102 Je ne m’écarte pas de tes lois, Car c’est toi qui m’enseignes.
Я не ухиляюся від Твоїх при́судів, Ти бо навчаєш мене.
103 Que tes paroles sont douces à mon palais, Plus que le miel à ma bouche!
Яке то солодке слово Твоє для мого піднебі́ння, солодше від меду воно моїм у́стам!
104 Par tes ordonnances je deviens intelligent, Aussi je hais toute voie de mensonge.
Від нака́зів Твоїх я мудріший стаю, тому́ то нена́виджу всяку дорогу неправди!
105 Ta parole est une lampe à mes pieds, Et une lumière sur mon sentier.
Для моєї ноги Твоє слово світи́льник, то світло для сте́жки моєї.
106 Je jure, et je le tiendrai, D’observer les lois de ta justice.
Я прися́г — і дотримаю, що бу́ду держа́тися при́судів правди Твоєї.
107 Je suis bien humilié: Éternel, rends-moi la vie selon ta parole!
Перему́чений я аж зана́дто, — за словом Своїм оживи́ мене, Господи!
108 Agrée, ô Éternel! Les sentiments que ma bouche exprime, Et enseigne-moi tes lois!
Хай же бу́дуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх при́судів!
109 Ma vie est continuellement exposée, Et je n’oublie point ta loi.
У небезпеці душа моя за́вжди. але́ я Зако́ну Твого́ не забув.
110 Des méchants me tendent des pièges, Et je ne m’égare pas loin de tes ordonnances.
Безбожні поставили па́стку на мене, та я не зблуди́в від нака́зів Твоїх.
111 Tes préceptes sont pour toujours mon héritage, Car ils sont la joie de mon cœur.
Я навіки свідо́цтва Твої вспадкува́в, бо вони — радість серця мого́.
112 J’incline mon cœur à pratiquer tes statuts, Toujours, jusqu’à la fin.
Я серце своє нахили́в, щоб чинити Твої постано́ви, — повік, до кінця́.
113 Je hais les hommes indécis, Et j’aime ta loi.
Сумнівне нена́виджу я, а Зако́на Твого покоха́в.
114 Tu es mon asile et mon bouclier; J’espère en ta promesse.
Ти моя охоро́на та щит мій, — чека́ю я сло́ва Твого́.
115 Éloignez-vous de moi, méchants, Afin que j’observe les commandements de mon Dieu!
Відступі́ться від мене, злочи́нці, і я бу́ду держатися заповідей мого Бога!
116 Soutiens-moi selon ta promesse, afin que je vive, Et ne me rends point confus dans mon espérance!
За словом Своїм підіпри́ Ти мене, і я жи́тиму, і в надії моїй не завдай мені со́рому!
117 Sois mon appui, pour que je sois sauvé, Et que je m’occupe sans cesse de tes statuts!
Підкріпи Ти мене — і спасуся, і я бу́ду дивитися за́вжди в Твої постано́ви!
118 Tu méprises tous ceux qui s’écartent de tes statuts, Car leur tromperie est sans effet.
Ти пого́рджуєш усіма́, хто від Твоїх постано́в відступа́є, бо хи́трощі їхні — неправда.
119 Tu enlèves comme de l’écume tous les méchants de la terre; C’est pourquoi j’aime tes préceptes.
Всіх безбожних землі відкидаєш, як жу́жель, тому́ покохав я свідо́цтва Твої.
120 Ma chair frissonne de l’effroi que tu m’inspires, Et je crains tes jugements.
Зо стра́ху Твого моє тіло тремти́ть, й я боюсь Твоїх при́судів!
121 J’observe la loi et la justice: Ne m’abandonne pas à mes oppresseurs!
Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслі́дникам.
122 Prends sous ta garantie le bien de ton serviteur, Ne me laisse pas opprimer par des orgueilleux!
Поручи́ Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни́ не гноби́ли.
123 Mes yeux languissent après ton salut, Et après la promesse de ta justice.
Гаснуть очі мої за спасі́нням Твоїм та за словом правди Твоєї.
124 Agis envers ton serviteur selon ta bonté, Et enseigne-moi tes statuts!
Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постано́в!
125 Je suis ton serviteur: donne-moi l’intelligence, Pour que je connaisse tes préceptes!
Я раб Твій, і зроби мене мудрим, — і свідо́цтва Твої буду знати!
126 Il est temps que l’Éternel agisse: Ils transgressent ta loi.
Це для Господа час, щоб дія́ти: Зако́на Твого унева́жнили.
127 C’est pourquoi j’aime tes commandements, Plus que l’or et que l’or fin;
Тому́ я люблю́ Твої заповіді більш від золота й щи́рого золота.
128 C’est pourquoi je trouve justes toutes tes ordonnances, Je hais toute voie de mensonge.
Тому́ всі нака́зи Твої уважаю за слу́шні, а кожну доро́гу неправди нена́виджу!
129 Tes préceptes sont admirables: Aussi mon âme les observe.
Чудо́ві свідо́цтва Твої, тому́ то душа моя де́ржиться їх.
130 La révélation de tes paroles éclaire, Elle donne de l’intelligence aux simples.
Вхід у слова́ Твої світло дає, недосві́дчених мудрими робить.
131 J’ouvre la bouche et je soupire, Car je suis avide de tes commandements.
Я у́ста свої розкриваю й повітря ковта́ю, бо чую жадо́бу до Твоїх заповідей.
132 Tourne vers moi ta face, et aie pitié de moi, Selon ta coutume à l’égard de ceux qui aiment ton nom!
Оберни́ся до мене та будь милости́вий мені, Як чи́ниш Ти тим, хто кохає Іме́ння Твоє.
133 Affermis mes pas dans ta parole, Et ne laisse aucune iniquité dominer sur moi!
Своїм словом зміцни мої кро́ки, — і не дай панува́ти надо мною нія́кому про́гріхові.
134 Délivre-moi de l’oppression des hommes, Afin que je garde tes ordonnances!
Від лю́дського утиску ви́зволь мене, — і нехай я держу́ся нака́зів Твоїх!
135 Fais luire ta face sur ton serviteur, Et enseigne-moi tes statuts!
Хай зася́є лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уста́вів Своїх!
136 Mes yeux répandent des torrents d’eaux, Parce qu’on n’observe point ta loi.
Пливуть во́дні пото́ки з оче́й моїх, бо Твого Зако́ну не доде́ржують.
137 Tu es juste, ô Éternel! Et tes jugements sont équitables;
Ти праведний, Господи, і прямі́ Твої при́суди,
138 Tu fondes tes préceptes sur la justice Et sur la plus grande fidélité.
бо Ти наказа́в справедливі свідо́цтва Свої й щиру правду!
139 Mon zèle me consume, Parce que mes adversaires oublient tes paroles.
Ни́щить мене моя ре́вність, бо мої вороги́ позабува́ли слова́ Твої.
140 Ta parole est entièrement éprouvée, Et ton serviteur l’aime.
Ве́льми очи́щене слово Твоє, і Твій раб його любить.
141 Je suis petit et méprisé; Je n’oublie point tes ordonnances.
Я мали́й і пого́рджений, та не забуваю нака́зів Твоїх.
142 Ta justice est une justice éternelle, Et ta loi est la vérité.
Праведність Твоя — праведність вічна, а Зако́н Твій — то правда.
143 La détresse et l’angoisse m’atteignent: Tes commandements font mes délices.
Недоля та у́тиск мене обгорну́ли, — але́ Твої заповіді — моя ро́зкіш!
144 Tes préceptes sont éternellement justes: Donne-moi l’intelligence, pour que je vive!
Правда свідо́цтв Твоїх вічна, — подай мені розуму, й бу́ду я жити!
145 Je t’invoque de tout mon cœur: exauce-moi, Éternel, Afin que je garde tes statuts!
Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я бу́ду держа́тись уста́вів Твоїх!
146 Je t’invoque: sauve-moi, Afin que j’observe tes préceptes!
Я кличу до Тебе, — спаси Ти мене, і я бу́ду держа́тись свідо́цтв Твоїх!
147 Je devance l’aurore et je crie; J’espère en tes promesses.
Світа́нок я ви́передив та й вже кличу, Твого сло́ва чека́ю.
148 Je devance les veilles et j’ouvre les yeux, Pour méditer ta parole.
Мої очі сторо́жі нічні́ випере́джують, щоб про слово Твоє розмовляти.
149 Écoute ma voix selon ta bonté! Rends-moi la vie selon ton jugement!
Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене́ з Свого при́суду!
150 Ils s’approchent, ceux qui poursuivent le crime, Ils s’éloignent de la loi.
Набли́жаться ті, що за чином гане́бним ганя́ють, від Зако́ну Твого далекі,
151 Tu es proche, ô Éternel! Et tous tes commandements sont la vérité.
та близьки́й Ти, о Господи, а всі Твої за́повіді — справедливість!
152 Dès longtemps je sais par tes préceptes Que tu les as établis pour toujours.
Відда́вна я знаю свідо́цтва Твої, бо навіки Ти їх закла́в!
153 Vois ma misère, et délivre-moi! Car je n’oublie point ta loi.
Подивись на недолю мою та мене поряту́й, бо я не забуваю Зако́ну Твого́!
154 Défends ma cause, et rachète-moi; Rends-moi la vie selon ta promesse!
Вступи́ся за справу мою й мене ви́зволи, за словом Своїм оживи Ти мене!
155 Le salut est loin des méchants, Car ils ne recherchent pas tes statuts.
Від безбожних спасі́ння дале́ке, бо вони не шукають Твоїх постано́в.
156 Tes compassions sont grandes, ô Éternel! Rends-moi la vie selon tes jugements!
Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи́ Ти мене з Свого при́суду!
157 Mes persécuteurs et mes adversaires sont nombreux; Je ne m’écarte point de tes préceptes,
Багато моїх переслі́дників та ворогів моїх, — але від свідо́цтв Твоїх не відхиля́юсь!
158 Je vois avec dégoût des traîtres Qui n’observent pas ta parole.
Бачив я зрадників й бри́дився ними, бо не де́ржать вони Твого сло́ва.
159 Considère que j’aime tes ordonnances: Éternel, rends-moi la vie selon ta bonté!
Подивися: люблю́ я накази Твої, — за милосердям Своїм оживи́ мене, Господи!
160 Le fondement de ta parole est la vérité, Et toutes les lois de ta justice sont éternelles.
Правда — підва́лина слова Твого, а при́суди правди Твоєї — навіки.
161 Des princes me persécutent sans cause; Mais mon cœur ne tremble qu’à tes paroles.
Безневи́нно вельмо́жі мене переслі́дують, та серце моє Твого слова боїться.
162 Je me réjouis de ta parole, Comme celui qui trouve un grand butin.
Радію я словом Твоїм, ніби здо́бич велику знайшов.
163 Je hais, je déteste le mensonge; J’aime ta loi.
Я неправду нена́виджу й бри́джуся нею, — покохав я Зако́на Твого́!
164 Sept fois le jour je te célèbre, A cause des lois de ta justice.
Сім раз денно я сла́влю Тебе через при́суди правди Твоєї.
165 Il y a beaucoup de paix pour ceux qui aiment ta loi, Et il ne leur arrive aucun malheur.
Мир великий для тих, хто кохає Зако́на Твого, — і не мають вони спотика́ння.
166 J’espère en ton salut, ô Éternel! Et je pratique tes commandements.
На спасі́ння Твоє я наді́юся, Господи, і Твої заповіді вико́ную.
167 Mon âme observe tes préceptes, Et je les aime beaucoup.
Душа моя де́ржить свідо́цтва Твої, і я сильно люблю́ їх.
168 Je garde tes ordonnances et tes préceptes, Car toutes mes voies sont devant toi.
Я держу́ся нака́зів Твоїх та свідо́цтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі доро́ги!
169 Que mon cri parvienne jusqu’à toi, ô Éternel! Donne-moi l’intelligence, selon ta promesse!
Блага́ння моє хай набли́зиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!
170 Que ma supplication arrive jusqu’à toi! Délivre-moi, selon ta promesse!
Нехай при́йде молитва моя перед лице Твоє, — за словом Своїм мене ви́зволь!
171 Que mes lèvres publient ta louange! Car tu m’enseignes tes statuts.
Нехай у́ста мої вимовля́ють хвалу́, бо уста́вів Своїх Ти навчаєш мене.
172 Que ma langue chante ta parole! Car tous tes commandements sont justes.
Хай язик мій звіща́тиме слово Твоє, бо всі Твої за́повіді — справедли́вість.
173 Que ta main me soit en aide! Car j’ai choisi tes ordonnances.
Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав нака́зи Твої.
174 Je soupire après ton salut, ô Éternel! Et ta loi fait mes délices.
Я пра́гну спасі́ння Твого, о Господи, а Зако́н Твій — то ро́зкіш моя!
175 Que mon âme vive et qu’elle te loue! Et que tes jugements me soutiennent!
Хай душа моя буде жива́, і хай сла́вить Тебе, а Твій при́суд нехай допоможе мені!
176 Je suis errant comme une brebis perdue: cherche ton serviteur, Car je n’oublie point tes commandements.
Я блукаю, немов та овечка загу́блена, — пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх за́повідей!
