Psaumes 106

1 Louez l’Éternel! Louez l’Éternel, car il est bon, Car sa miséricorde dure à toujours!

Алілуя! Славте Господа, бо Він добрий, бо навіки Його милосердя!

2 Qui dira les hauts faits de l’Éternel? Qui publiera toute sa louange?

Хто може виразити словами могутність Господа й сповістити всю хвалу Його?

3 Heureux ceux qui observent la loi, Qui pratiquent la justice en tout temps!

Блаженні ті, хто стереже правосуддя, хто справедливо діє повсякчасно!

4 Éternel, souviens-toi de moi dans ta bienveillance pour ton peuple! Souviens-toi de moi en lui accordant ton secours,

Згадай мене, Господи, заради прихильності до Свого народу, з’яви Себе мені в порятунку Твоєму,

5 Afin que je voie le bonheur de tes élus, Que je me réjouisse de la joie de ton peuple, Et que je me glorifie avec ton héritage!

щоб [міг я] побачити добробут обраних Тобою, радіти радістю за народ Твій, похвалитися разом зі спадком Твоїм.

6 Nous avons péché comme nos pères, Nous avons commis l’iniquité, nous avons fait le mal.

Згрішили ми, як і предки наші, вчинили беззаконно, діяли нечестиво.

7 Nos pères en Égypte ne furent pas attentifs à tes miracles, Ils ne se rappelèrent pas la multitude de tes grâces, Ils furent rebelles près de la mer, près de la mer Rouge.

Батьки наші в Єгипті не збагнули Його чудес, не пам’ятали величі милості Твоєї, але збунтувалися біля моря, моря Червоного.

8 Mais il les sauva à cause de son nom, Pour manifester sa puissance.

Та Він все ж врятував їх заради Свого імені, щоб виявити Свою могутність.

9 Il menaça la mer Rouge, et elle se dessécha; Et il les fit marcher à travers les abîmes comme dans un désert.

Пригрозив Він морю Червоному, і висохло воно, і провів Він їх через безодні морські, як по пустелі.

10 Il les sauva de la main de celui qui les haïssait, Il les délivra de la main de l’ennemi.

І врятував їх від руки ненависника, визволив від руки ворога.

11 Les eaux couvrirent leurs adversaires: Il n’en resta pas un seul.

Покрили води супротивників їхніх – жоден з них не лишився [живим].

12 Et ils crurent à ses paroles, Ils chantèrent ses louanges.

Тоді повірили вони словам Його й заспівали Йому хвалу.

13 Mais ils oublièrent bientôt ses œuvres, Ils n’attendirent pas l’exécution de ses desseins.

Та швидко забули Його діяння, не чекали на пораду від Нього.

14 Ils furent saisis de convoitise dans le désert, Et ils tentèrent Dieu dans la solitude.

Запалали пристрастю в пустелі й випробовували Бога в дикій землі.

15 Il leur accorda ce qu’ils demandaient; Puis il envoya le dépérissement dans leur corps.

Тоді Він задовольнив прохання їхнє, але послав виснаження їхнім душам.

16 Ils se montrèrent, dans le camp, jaloux contre Moïse, Contre Aaron, le saint de l’Éternel.

Та вони позаздрили Мойсею у стані й Аарону, святому Господа.

17 La terre s’ouvrit et engloutit Dathan, Et elle se referma sur la troupe d’Abiram;

Відкрилася земля, і поглинула Датана, і накрила все зборище Авірама.

18 Le feu embrasa leur troupe, La flamme consuma les méchants.

Запалав вогонь серед їхнього зборища, полум’я пожерло нечестивих.

19 Ils firent un veau en Horeb, Ils se prosternèrent devant une image de fonte,

Вони зробили теля на Хориві й вклонилися істукану, вилитому з металу,

20 Ils échangèrent leur gloire Contre la figure d’un bœuf qui mange l’herbe.

проміняли Славу свою на зображення бика, що їсть траву.

21 Ils oublièrent Dieu, leur sauveur, Qui avait fait de grandes choses en Égypte,

Забули Бога, Рятівника свого, Що звершив великі діяння в Єгипті,

22 Des miracles dans le pays de Cham, Des prodiges sur la mer Rouge.

чудеса в землі Хамовій, дії страшні на морі Червоному.

23 Et il parla de les exterminer; Mais Moïse, son élu, se tint à la brèche devant lui, Pour détourner sa fureur et l’empêcher de les détruire.

Він наказав би знищити їх, якби Мойсей, обранець Його, не став перед Ним у проломі, щоб відвернути гнів Його, аби Він не погубив [їх].

24 Ils méprisèrent le pays des délices; Ils ne crurent pas à la parole de l’Éternel,

І знехтували вони Землею Бажаною, не повірили Його слову,

25 Ils murmurèrent dans leurs tentes, Ils n’obéirent point à sa voix.

і ремствували в шатрах своїх, і не слухали голосу Господа.

26 Et il leva la main pour jurer De les faire tomber dans le désert,

Тоді Він простягнув руку Свою на них, щоб повалити їх в пустелі,

27 De faire tomber leur postérité parmi les nations, Et de les disperser au milieu des pays.

і розкидати нащадків їхніх поміж народами, і розсіяти їх по [чужих] землях.

28 Ils s’attachèrent à Baal-Peor, Et mangèrent des victimes sacrifiées aux morts.

Вони пристали до Ваал-Пеора і їли жертви мертвим [богам].

29 Ils irritèrent l’Éternel par leurs actions, Et une plaie fit irruption parmi eux.

І гнівили [Бога] вчинками своїми, тоді спалахнула серед них моровиця.

30 Phinées se leva pour intervenir, Et la plaie s’arrêta;

Постав Пінхас і вчинив суд, і моровиця припинилася.

31 Cela lui fut imputé à justice, De génération en génération pour toujours.

Це зараховано було йому в праведність з роду в рід, навіки.

32 Ils irritèrent l’Éternel près des eaux de Meriba; Et Moïse fut puni à cause d’eux,

І розлютили Його при водах Мериви, і Мойсей зазнав через них лиха,

33 Car ils aigrirent son esprit, Et il s’exprima légèrement des lèvres.

бо засмутили вони його дух, і він говорив нерозсудливо своїми вустами.

34 Ils ne détruisirent point les peuples Que l’Éternel leur avait ordonné de détruire.

Вони не знищили народів, про які сказав їм Господь,

35 Ils se mêlèrent avec les nations, Et ils apprirent leurs œuvres.

але змішалися з народами й навчилися [діяти] за їхніми вчинками;

36 Ils servirent leurs idoles, Qui furent pour eux un piège;

служили ідолам їхнім, які стали для них пасткою.

37 Ils sacrifièrent leurs fils Et leurs filles aux idoles,

Приносили синів своїх і доньок у жертву бісам

38 Ils répandirent le sang innocent, Le sang de leurs fils et de leurs filles, Qu’ils sacrifièrent aux idoles de Canaan, Et le pays fut profané par des meurtres.

і проливали невинну кров, кров своїх синів і доньок, яких вони приносили в жертву ідолам ханаанським, і осквернилася земля кров’ю.

39 Ils se souillèrent par leurs œuvres, Ils se prostituèrent par leurs actions.

Вони стали нечистими через свої діяння, розпусно поводилися у своїх вчинках.

40 La colère de l’Éternel s’enflamma contre son peuple, Et il prit en horreur son héritage.

Тоді спалахнула лють Господа на народ Його, гидким став Йому спадок Його.

41 Il les livra entre les mains des nations; Ceux qui les haïssaient dominèrent sur eux;

І віддав Він їх у руки народів, і ненависники їхні панували над ними.

42 Leurs ennemis les opprimèrent, Et ils furent humiliés sous leur puissance.

Вороги гнобили їх, і вони підкорилися під їхню руку.

43 Plusieurs fois il les délivra; Mais ils se montrèrent rebelles dans leurs desseins, Et ils devinrent malheureux par leur iniquité.

Він багато разів визволяв їх, але вони бунтували у своїх задумах і занурилися у гріхи свої.

44 Il vit leur détresse, Lorsqu’il entendit leurs supplications.

Але Він зглянувся на скорботу їхню, коли почув їхнє волання,

45 Il se souvint en leur faveur de son alliance; Il eut pitié selon sa grande bonté,

і згадав про Завіт Свій з ними, і змилувався через велике Своє милосердя.

46 Et il excita pour eux la compassion De tous ceux qui les retenaient captifs.

І викликав співчуття до них у тих, хто тримав їх у полоні.

47 Sauve-nous, Éternel, notre Dieu! Et rassemble-nous du milieu des nations, Afin que nous célébrions ton saint nom, Et que nous mettions notre gloire à te louer!

Врятуй нас, Господи, Боже наш, і збери нас з-поміж народів, щоб прославити Твоє святе ім’я, піднесено співати Тобі хвалу.

48 Béni soit l’Éternel, le Dieu d’Israël, d’éternité en éternité! Et que tout le peuple dise: Amen! Louez l’Éternel!

Благословенний Господь, Бог Ізраїлю, споконвіку й повіки! І нехай скаже увесь народ: «Амінь!» Алілуя!