Psaumes 105
1 Louez l’Éternel, invoquez son nom! Faites connaître parmi les peuples ses hauts faits!
Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!
2 Chantez, chantez en son honneur! Parlez de toutes ses merveilles!
Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!
3 Glorifiez-vous de son saint nom! Que le cœur de ceux qui cherchent l’Éternel se réjouisse!
Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!
4 Ayez recours à l’Éternel et à son appui, Cherchez continuellement sa face!
Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!
5 Souvenez-vous des prodiges qu’il a faits, De ses miracles et des jugements de sa bouche,
Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,
6 Postérité d’Abraham, son serviteur, Enfants de Jacob, ses élus!
ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
7 L’Éternel est notre Dieu; Ses jugements s’exercent sur toute la terre.
Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
8 Il se rappelle à toujours son alliance, Ses promesses pour mille générations,
Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
9 L’alliance qu’il a traitée avec Abraham, Et le serment qu’il a fait à Isaac;
що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.
10 Il l’a érigée pour Jacob en loi, Pour Israël en alliance éternelle,
Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
11 Disant: Je te donnerai le pays de Canaan Comme héritage qui vous est échu.
говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!
12 Ils étaient alors peu nombreux, Très peu nombreux, et étrangers dans le pays,
Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,
13 Et ils allaient d’une nation à l’autre Et d’un royaume vers un autre peuple;
і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.
14 Mais il ne permit à personne de les opprimer, Et il châtia des rois à cause d’eux:
Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
15 Ne touchez pas à mes oints, Et ne faites pas de mal à mes prophètes!
„Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“
16 Il appela sur le pays la famine, Il coupa tout moyen de subsistance.
І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.
17 Il envoya devant eux un homme: Joseph fut vendu comme esclave.
Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.
18 On serra ses pieds dans des liens, On le mit aux fers,
Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,
19 Jusqu’au temps où arriva ce qu’il avait annoncé, Et où la parole de l’Éternel l’éprouva.
аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.
20 Le roi fit ôter ses liens, Le dominateur des peuples le délivra.
Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.
21 Il l’établit seigneur sur sa maison, Et gouverneur de tous ses biens,
Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,
22 Afin qu’il pût à son gré enchaîner ses princes, Et qu’il enseignât la sagesse à ses anciens.
щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.
23 Alors Israël vint en Égypte, Et Jacob séjourna dans le pays de Cham.
І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.
24 Il rendit son peuple très fécond, Et plus puissant que ses adversaires.
А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.
25 Il changea leur cœur, au point qu’ils haïrent son peuple Et qu’ils traitèrent ses serviteurs avec perfidie.
Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.
26 Il envoya Moïse, son serviteur, Et Aaron, qu’il avait choisi.
Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
27 Ils accomplirent par son pouvoir des prodiges au milieu d’eux, Ils firent des miracles dans le pays de Cham.
— вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.
28 Il envoya des ténèbres et amena l’obscurité, Et ils ne furent pas rebelles à sa parole.
Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.
29 Il changea leurs eaux en sang, Et fit périr leurs poissons.
Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.
30 Le pays fourmilla de grenouilles, Jusque dans les chambres de leurs rois.
Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.
31 Il dit, et parurent les mouches venimeuses, Les poux sur tout leur territoire.
Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.
32 Il leur donna pour pluie de la grêle, Des flammes de feu dans leur pays.
Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.
33 Il frappa leurs vignes et leurs figuiers, Et brisa les arbres de leur contrée.
І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.
34 Il dit, et parurent les sauterelles, Des sauterelles sans nombre,
Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —
35 Qui dévorèrent toute l’herbe du pays, Qui dévorèrent les fruits de leurs champs.
усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.
36 Il frappa tous les premiers-nés dans leur pays, Toutes les prémices de leur force.
I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.
37 Il fit sortir son peuple avec de l’argent et de l’or, Et nul ne chancela parmi ses tribus.
І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.
38 Les Égyptiens se réjouirent de leur départ, Car la terreur qu’ils avaient d’eux les saisissait.
Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.
39 Il étendit la nuée pour les couvrir, Et le feu pour éclairer la nuit.
Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.
40 A leur demande, il fit venir des cailles, Et il les rassasia du pain du ciel.
Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.
41 Il ouvrit le rocher, et des eaux coulèrent; Elles se répandirent comme un fleuve dans les lieux arides.
Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,
42 Car il se souvint de sa parole sainte, Et d’Abraham, son serviteur.
бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
43 Il fit sortir son peuple dans l’allégresse, Ses élus au milieu des cris de joie.
І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,
44 Il leur donna les terres des nations, Et ils possédèrent le fruit du travail des peuples,
І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,
45 Afin qu’ils gardassent ses ordonnances, Et qu’ils observassent ses lois. Louez l’Éternel!
щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!
