< Proverbes 8 >
1 La sagesse ne crie-t-elle pas? L’intelligence n’élève-t-elle pas sa voix?
Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?
2 C’est au sommet des hauteurs près de la route, C’est à la croisée des chemins qu’elle se place;
На верхі́в'ях холмі́в, при дорозі та на перехре́стях стоїть он вона!
3 A côté des portes, à l’entrée de la ville, A l’intérieur des portes, elle fait entendre ses cris:
При брамах, при вході до міста, де вхо́диться в двері, там голосно кличе вона:
4 Hommes, c’est à vous que je crie, Et ma voix s’adresse aux fils de l’homme.
„До вас, мужі, я кличу, а мій голос до лю́дських синів:
5 Stupides, apprenez le discernement; Insensés, apprenez l’intelligence.
Зрозумійте но, не́уки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглу́зді!
6 Écoutez, car j’ai de grandes choses à dire, Et mes lèvres s’ouvrent pour enseigner ce qui est droit.
Послухайте, я бо шляхе́тне кажу́, і відкриття́ моїх губ — то просто́та.
7 Car ma bouche proclame la vérité, Et mes lèvres ont en horreur le mensonge;
Бо правду говорять уста́ мої, а лукавство — гидо́та для губ моїх.
8 Toutes les paroles de ma bouche sont justes, Elles n’ont rien de faux ni de détourné;
Всі слова́ моїх уст справедливі, нема в них круті́йства й лука́вства.
9 Toutes sont claires pour celui qui est intelligent, Et droites pour ceux qui ont trouvé la science.
Усі вони про́сті, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знахо́дить знання́.
10 Préférez mes instructions à l’argent, Et la science à l’or le plus précieux;
Візьміть ви карта́ння моє, а не срі́бло, і знання́, добірні́ше від щирого золота:
11 Car la sagesse vaut mieux que les perles, Elle a plus de valeur que tous les objets de prix.
ліпша бо мудрість за пе́рли, і не рівняються їй всі клейно́ди!
12 Moi, la sagesse, j’ai pour demeure le discernement, Et je possède la science de la réflexion.
Я, мудрість, живу разом з розумом, і знахо́джу пізна́ння розва́жне.
13 La crainte de l’Éternel, c’est la haine du mal; L’arrogance et l’orgueil, la voie du mal, Et la bouche perverse, voilà ce que je hais.
Страх Господній — лихе все нена́видіти: я нена́виджу пи́ху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста́!
14 Le conseil et le succès m’appartiennent; Je suis l’intelligence, la force est à moi.
В мене рада й огля́дність, я розум, і сила у мене.
15 Par moi les rois règnent, Et les princes ordonnent ce qui est juste;
Мною царю́ють царі, а законода́вці права́ справедливі встано́влюють.
16 Par moi gouvernent les chefs, Les grands, tous les juges de la terre.
Мною пра́влять владики й вельмо́жні, всі праведні су́дді.
17 J’aime ceux qui m’aiment, Et ceux qui me cherchent me trouvent.
Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене — мене зна́йде!
18 Avec moi sont la richesse et la gloire, Les biens durables et la justice.
Зо мною багатство та слава, трива́лий маєток та правда:
19 Mon fruit est meilleur que l’or, que l’or pur, Et mon produit est préférable à l’argent.
ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срі́бло добі́рне!
20 Je marche dans le chemin de la justice, Au milieu des sentiers de la droiture,
Путтю праведною я ходжу́, поміж правних стежо́к,
21 Pour donner des biens à ceux qui m’aiment, Et pour remplir leurs trésors.
щоб дати багатство в спа́дщину для тих, хто кохає мене, — і я понапо́внюю їхні скарбни́ці!
22 L’Éternel m’a créée la première de ses œuvres, Avant ses œuvres les plus anciennes.
Господь мене мав на поча́тку Своєї дороги, перше чи́нів Своїх, спервові́ку, —
23 J’ai été établie depuis l’éternité, Dès le commencement, avant l’origine de la terre.
відвіку була я встано́влена, від поча́тку, від праві́ку землі.
24 Je fus enfantée quand il n’y avait point d’abîmes, Point de sources chargées d’eaux;
Наро́джена я, як безо́день іще не було́, коли не було ще джере́л, водою обтя́жених.
25 Avant que les montagnes soient affermies, Avant que les collines existent, je fus enfantée;
Наро́джена я, поки го́ри поставлені ще не були́, давніше за па́гірки,
26 Il n’avait encore fait ni la terre, ni les campagnes, Ni le premier atome de la poussière du monde.
коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початко́вого по́роху все́світу.
27 Lorsqu’il disposa les cieux, j’étais là; Lorsqu’il traça un cercle à la surface de l’abîme,
Коли приправля́в небеса́ — я була́ там, коли кру́га вставля́в на пове́рхні безо́дні,
28 Lorsqu’il fixa les nuages en haut, Et que les sources de l’abîme jaillirent avec force,
коли хмари умі́цнював Він нагорі́, як джере́ла безо́дні зміцня́в,
29 Lorsqu’il donna une limite à la mer, Pour que les eaux n’en franchissent pas les bords, Lorsqu’il posa les fondements de la terre,
коли клав Він для моря уста́ва його, щоб його берегі́в вода не перехо́дила, коли ставив осно́ви землі, —
30 J’étais à l’œuvre auprès de lui, Et je faisais tous les jours ses délices, Jouant sans cesse en sa présence,
то я ма́йстром у Нього була́, і була я весе́лощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожноча́сно,
31 Jouant sur le globe de sa terre, Et trouvant mon bonheur parmi les fils de l’homme.
радіючи на земнім кру́зі Його, а заба́ва моя — із синами людськими!
32 Et maintenant, mes fils, écoutez-moi, Et heureux ceux qui observent mes voies!
Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаже́нні, хто буде дороги мої стерегти́!
33 Écoutez l’instruction, pour devenir sages, Ne la rejetez pas.
Навча́ння послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!
34 Heureux l’homme qui m’écoute, Qui veille chaque jour à mes portes, Et qui en garde les poteaux!
Блаже́нна люди́на, яка мене слухає, щоб пильнувати при две́рях моїх день-у-день, щоб одві́рки мої берегти́!
35 Car celui qui me trouve a trouvé la vie, Et il obtient la faveur de l’Éternel.
Хто бо знахо́дить мене, той знахо́дить життя, і оде́ржує милість від Господа.
36 Mais celui qui pèche contre moi nuit à son âme; Tous ceux qui me haïssent aiment la mort.
А хто́ проти мене гріши́ть, ограбо́вує душу свою; всі, хто мене ненави́дить, ті смерть покохали!“