Proverbes 24
1 Ne porte pas envie aux hommes méchants, Et ne désire pas être avec eux;
Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,
2 Car leur cœur médite la ruine, Et leurs lèvres parlent d’iniquité.
бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.
3 C’est par la sagesse qu’une maison s’élève, Et par l’intelligence qu’elle s’affermit;
Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.
4 C’est par la science que les chambres se remplissent De tous les biens précieux et agréables.
А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.
5 Un homme sage est plein de force, Et celui qui a de la science affermit sa vigueur;
Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.
6 Car tu feras la guerre avec prudence, Et le salut est dans le grand nombre des conseillers.
Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.
7 La sagesse est trop élevée pour l’insensé; Il n’ouvrira pas la bouche à la porte.
Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.
8 Celui qui médite de faire le mal S’appelle un homme plein de malice.
Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.
9 La pensée de la folie n’est que péché, Et le moqueur est en abomination parmi les hommes.
Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.
10 Si tu faiblis au jour de la détresse, Ta force n’est que détresse.
Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.
11 Délivre ceux qu’on traîne à la mort, Ceux qu’on va égorger, sauve-les!
Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?
12 Si tu dis: Ah! Nous ne savions pas!… Celui qui pèse les cœurs ne le voit-il pas? Celui qui veille sur ton âme ne le connaît-il pas? Et ne rendra-t-il pas à chacun selon ses œuvres?
Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“— чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.
13 Mon fils, mange du miel, car il est bon; Un rayon de miel sera doux à ton palais.
Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —
14 De même, connais la sagesse pour ton âme; Si tu la trouves, il est un avenir, Et ton espérance ne sera pas anéantie.
отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!
15 Ne tends pas méchamment des embûches à la demeure du juste, Et ne dévaste pas le lieu où il repose;
Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,
16 Car sept fois le juste tombe, et il se relève, Mais les méchants sont précipités dans le malheur.
бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!
17 Ne te réjouis pas de la chute de ton ennemi, Et que ton cœur ne soit pas dans l’allégresse quand il chancelle,
Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,
18 De peur que l’Éternel ne le voie, que cela ne lui déplaise, Et qu’il ne détourne de lui sa colère.
щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!
19 Ne t’irrite pas à cause de ceux qui font le mal, Ne porte pas envie aux méchants;
Не пались на злочинців, не заздри безбожним,
20 Car il n’y a point d’avenir pour celui qui fait le mal, La lampe des méchants s’éteint.
бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.
21 Mon fils, crains l’Éternel et le roi; Ne te mêle pas avec les hommes remuants;
Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,
22 Car soudain leur ruine surgira, Et qui connaît les châtiments des uns et des autres?
бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?
23 Voici encore ce qui vient des sages: Il n’est pas bon, dans les jugements, d’avoir égard aux personnes.
І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.
24 Celui qui dit au méchant: Tu es juste! Les peuples le maudissent, les nations le maudissent.
Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.
25 Mais ceux qui le châtient s’en trouvent bien, Et le bonheur vient sur eux comme une bénédiction.
А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!
26 Il baise les lèvres, Celui qui répond des paroles justes.
Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.
27 Soigne tes affaires au-dehors, Mets ton champ en état, Puis tu bâtiras ta maison.
Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.
28 Ne témoigne pas à la légère contre ton prochain; Voudrais-tu tromper par tes lèvres?
Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.
29 Ne dis pas: Je lui ferai comme il m’a fait, Je rendrai à chacun selon ses œuvres.
Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“
30 J’ai passé près du champ d’un paresseux, Et près de la vigne d’un homme dépourvu de sens.
Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —
31 Et voici, les épines y croissaient partout, Les ronces en couvraient la face, Et le mur de pierres était écroulé.
і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.
32 J’ai regardé attentivement, Et j’ai tiré instruction de ce que j’ai vu.
І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:
33 Un peu de sommeil, un peu d’assoupissement, Un peu croiser les mains pour dormir!…
„Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
34 Et la pauvreté te surprendra, comme un rôdeur, Et la disette, comme un homme en armes.
і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“
