Proverbes 11
1 La balance fausse est en horreur à l’Éternel, Mais le poids juste lui est agréable.
Обма́нливі ша́льки — оги́да для Господа, а повна вага́ — це Його уподо́ба.
2 Quand vient l’orgueil, vient aussi l’ignominie; Mais la sagesse est avec les humbles.
Прийде пишність, та при́йде і га́ньба, а з суми́рними — мудрість.
3 L’intégrité des hommes droits les dirige, Mais les détours des perfides causent leur ruine.
Невинність простосердих веде їх, а лука́вство зрадли́вих — їх вигубить.
4 Au jour de la colère, la richesse ne sert à rien; Mais la justice délivre de la mort.
Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визво́лює.
5 La justice de l’homme intègre aplanit sa voie, Mais le méchant tombe par sa méchanceté.
Справедливість невинного дорогу йому випросто́вує, безбожний же падає через безбожність свою́.
6 La justice des hommes droits les délivre, Mais les méchants sont pris par leur malice.
Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захо́плені будуть своєю захла́нністю.
7 A la mort du méchant, son espoir périt, Et l’attente des hommes iniques est anéantie.
При смерті люди́ни безбожної гине надія, зникає чека́ння люди́ни нікче́мної.
8 Le juste est délivré de la détresse, Et le méchant prend sa place.
Виривається праведний з у́тиску, і замість нього безбожний іде.
9 Par sa bouche l’impie perd son prochain, Mais les justes sont délivrés par la science.
Свого ближнього нищить лукавий уста́ми, а знання́м визволя́ються праведні.
10 Quand les justes sont heureux, la ville est dans la joie; Et quand les méchants périssent, on pousse des cris d’allégresse.
Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні — співає.
11 La ville s’élève par la bénédiction des hommes droits, Mais elle est renversée par la bouche des méchants.
Благословенням че́сних підно́ситься місто, а уста́ми безбожних руйну́ється.
12 Celui qui méprise son prochain est dépourvu de sens, Mais l’homme qui a de l’intelligence se tait.
Хто пого́рджує ближнім своїм, той позба́влений розуму, а розумна люди́на мовчить.
13 Celui qui répand la calomnie dévoile les secrets, Mais celui qui a l’esprit fidèle les garde.
Виявляє обмо́вник таємне, вірнодухий же справу ховає.
14 Quand la prudence fait défaut, le peuple tombe; Et le salut est dans le grand nombre des conseillers.
Народ падає з бра́ку розумного про́воду, при числе́нності ж ра́дників спасі́ння буває.
15 Celui qui cautionne autrui s’en trouve mal, Mais celui qui craint de s’engager est en sécurité.
Зле робить, як хто за чужого пору́чується, хто ж пору́ку ненавидить, той безпечний.
16 Une femme qui a de la grâce obtient la gloire, Et ceux qui ont de la force obtiennent la richesse.
Жінка чесно́тна ося́гує слави, і пильні багатства здобу́дуть.
17 L’homme bon fait du bien à son âme, Mais l’homme cruel trouble sa propre chair.
Люди́на ласка́ва душі своїй чинить добро́, а жорстока замучує тіло своє.
18 Le méchant fait un gain trompeur, Mais celui qui sème la justice a un salaire véritable.
Чинить діло безва́ртне безбожний, хто ж праведність сіє — заплату правдиву оде́ржує.
19 Ainsi la justice conduit à la vie, Mais celui qui poursuit le mal trouve la mort.
Отак праведність є на життя, хто ж жене́ться за злом, той до смерти зближа́ється.
20 Ceux qui ont le cœur pervers sont en abomination à l’Éternel, Mais ceux dont la voie est intègre lui sont agréables.
Серцем лукаві — оги́да для Господа, а хто в неповинності ходить — Його уподо́ба.
21 Certes, le méchant ne restera pas impuni, Mais la postérité des justes sera sauvée.
Ручаюсь: не бу́де невинним лихий, а наща́док правдивих захований буде.
22 Un anneau d’or au nez d’un pourceau, C’est une femme belle et dépourvue de sens.
Золотая сере́жка в свині на ніздрі́ — це жінка гарна, позба́влена розуму.
23 Le désir des justes, c’est seulement le bien; L’attente des méchants, c’est la fureur.
Жада́ння у праведних — тільки добро, надія безбожних — то гнів.
24 Tel, qui donne libéralement, devient plus riche; Et tel, qui épargne à l’excès, ne fait que s’appauvrir.
Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідні́є.
25 L’âme bienfaisante sera rassasiée, Et celui qui arrose sera lui-même arrosé.
Душа, яка благословля́є, наси́чена буде, а хто по́їть інших, — напо́єний буде і він.
26 Celui qui retient le blé est maudit du peuple, Mais la bénédiction est sur la tête de celui qui le vend.
Хто задержує збіжжя, того проклинає наро́д, хто ж поживу випро́дує, тому благослове́ння на голову.
27 Celui qui recherche le bien s’attire de la faveur, Mais celui qui poursuit le mal en est atteint.
Хто прагне добра, той шукає вподо́бання, хто ж лихого жадає, то й при́йде на нього воно.
28 Celui qui se confie dans ses richesses tombera, Mais les justes verdiront comme le feuillage.
Хто надію кладе на багатство своє, той впаде́, а праведники зелені́ють, як листя.
29 Celui qui trouble sa maison héritera du vent, Et l’insensé sera l’esclave de l’homme sage.
Хто не́ряд уносить до дому свого, той вітер пося́де, а дурноголо́вий розумному стане рабом.
30 Le fruit du juste est un arbre de vie, Et le sage s’empare des âmes.
Плід праведного — дерево життя, і мудрий життя набуває.
31 Voici, le juste reçoit sur la terre une rétribution; Combien plus le méchant et le pécheur!
Коли праведний ось надолу́жується на землі, то тим більше безбожний та грішний!
