Marc 15
1 Dès le matin, les principaux sacrificateurs tinrent conseil avec les anciens et les scribes, et tout le sanhédrin. Après avoir lié Jésus, ils l’emmenèrent, et le livrèrent à Pilate.
І зараз уранці, порадившись архнєреї з старшими та письменниками, і вся рада, звязавши Ісуса, повели та й видали Пилатові.
2 Pilate l’interrogea: Es-tu le roi des Juifs? Jésus lui répondit: Tu le dis.
І спитав Його Пилат: Чи ти єси цар Жидівський? Він же озвавшись, рече йому: Ти кажеш.
3 Les principaux sacrificateurs portaient contre lui plusieurs accusations.
І винуватили Його архиєреї багато.
4 Pilate l’interrogea de nouveau: Ne réponds-tu rien? Vois de combien de choses ils t’accusent.
Пилат же знов спитав Його, кажучи: Не відказуєш нїчого? Он, скільки на Тебе сьвідкують;
5 Et Jésus ne fit plus aucune réponse, ce qui étonna Pilate.
Ісус же більш нічого не відказав, так що дивував ся Пилат.
6 A chaque fête, il relâchait un prisonnier, celui que demandait la foule.
На сьвято ж відпускав він їм одного вязника, про которого просили.
7 Il y avait en prison un nommé Barabbas avec ses complices, pour un meurtre qu’ils avaient commis dans une sédition.
Був же названий Варава з своїми затязцями увязнений, котрі під бунт убийство зробили.
8 La foule, étant montée, se mit à demander ce qu’il avait coutume de leur accorder.
І гукаючи народ, почав просити, щоб, як щоразу, зробив їм.
9 Pilate leur répondit: Voulez-vous que je vous relâche le roi des Juifs?
Пилат же відказав їм, говорячи: Чи хочете, щоб випустив вам царя Жидівського?
10 Car il savait que c’était par envie que les principaux sacrificateurs l’avaient livré.
Знав бо, що через зависть видали Його архиєреї.
11 Mais les chefs des sacrificateurs excitèrent la foule, afin que Pilate leur relâchât plutôt Barabbas.
Архиєреї ж напустили народ, щоб лучче Вараву відпустив їм.
12 Pilate, reprenant la parole, leur dit: Que voulez-vous donc que je fasse de celui que vous appelez le roi des Juifs?
Пилат же, озвавшись ізнов, сказав їм: Що ж оце хочете, щоб зробив із тим, кого звете царем Жидівським?
13 Ils crièrent de nouveau: Crucifie-le!
Вони ж знов закричали: Розпни Його,
14 Pilate leur dit: Quel mal a-t-il fait? Et ils crièrent encore plus fort: Crucifie-le!
Пилат же каже їм: Яке ж бо зло зробив? Вони ж ще гірш кричали: Розпни Його.
15 Pilate, voulant satisfaire la foule, leur relâcha Barabbas; et, après avoir fait battre de verges Jésus, il le livra pour être crucifié.
Пилат же, хотівши народові догодити, відпустив їм Вараву, й передав Ісуса, побивши, щоб рознято Його.
16 Les soldats conduisirent Jésus dans l’intérieur de la cour, c’est-à-dire, dans le prétoire, et ils assemblèrent toute la cohorte.
Воїни ж повели Його в середину двору, чи то в Претор, і скликали всю роту.
17 Ils le revêtirent de pourpre, et posèrent sur sa tête une couronne d’épines, qu’ils avaient tressée.
І одягли Ного в багряницю, і положили на Него, сплівши з тернини, вінець,
18 Puis ils se mirent à le saluer: Salut, roi des Juifs!
та й почали витати Його: Радуй ся, царю Жидівський!
19 Et ils lui frappaient la tête avec un roseau, crachaient sur lui, et, fléchissant les genoux, ils se prosternaient devant lui.
І били Його по голові тростиною, і плювали на Него, й, кидаючись на колїна, кланялись Йому.
20 Après s’être ainsi moqués de lui, ils lui ôtèrent la pourpre, lui remirent ses vêtements, et l’emmenèrent pour le crucifier.
І, як насьміялись із Него, роздягнули Його з багряниці, і одягнули Його в одежу Його, та й виводять Його, щоб розняти Його.
21 Ils forcèrent à porter la croix de Jésus un passant qui revenait des champs, Simon de Cyrène, père d’Alexandre et de Rufus;
І заставили мимойдучого якогось Симона Киринея, ідучого з поля, батька Александра та Руфа, щоб ніс хрест Його.
22 et ils conduisirent Jésus au lieu nommé Golgotha, ce qui signifie lieu du crâne.
І приводять Його на Голготу місце, що прозване Черепове місце.
23 Ils lui donnèrent à boire du vin mêlé de myrrhe, mais il ne le prit pas.
І дали Йому пити вина з смирною; Він же не прийняв.
24 Ils le crucifièrent, et se partagèrent ses vêtements, en tirant au sort pour savoir ce que chacun aurait.
І розпинателї Його поділили одежу Його, кинувши жереб на неї, що кому впаде.
25 C’était la troisième heure, quand ils le crucifièrent.
Була ж година третя, і розняли Його.
26 L’inscription indiquant le sujet de sa condamnation portait ces mots: Le roi des Juifs.
І була надпись вини Його надписана: Цар Жидівський.
27 Ils crucifièrent avec lui deux brigands, l’un à sa droite, et l’autre à sa gauche.
І розняли з Ним двох розбійників, одного по правицї, а одного по лївицї в Него.
28 Ainsi fut accompli ce que dit l’Écriture: Il a été mis au nombre des malfaiteurs.
І справдилось писаннє, що глаголе: І з беззаконними полічено Його.
29 Les passants l’injuriaient, et secouaient la tête, en disant: Hé! toi qui détruis le temple, et qui le rebâtis en trois jours,
І мимоходячі хулили Його, киваючи головами своїми та говорячи: Овва! Ти, що руйнуєш церкву і в три днї будуєш,
30 sauve-toi toi-même, en descendant de la croix!
спаси себе й зійди з хреста.
31 Les principaux sacrificateurs aussi, avec les scribes, se moquaient entre eux, et disaient: Il a sauvé les autres, et il ne peut se sauver lui-même!
Так само й архиєреї, насьміхаючись один до одного з письменниками, казали: Інших спасав, себе не може спасти.
32 Que le Christ, le roi d’Israël, descende maintenant de la croix, afin que nous voyions et que nous croyions! Ceux qui étaient crucifiés avec lui l’insultaient aussi.
Христос, цар Жидівський, нехай зійде тепер з хреста, щоб побачили ми, й ввіруємо. І розпяті з Ним зневажали Його.
33 La sixième heure étant venue, il y eut des ténèbres sur toute la terre, jusqu’à la neuvième heure.
Як же настала година шоста, темрява стала по всїй землі аж до години девятої.
34 Et à la neuvième heure, Jésus s’écria d’une voix forte: Éloï, Éloï, lama sabachthani? ce qui signifie: Mon Dieu, mon Dieu, pourquoi m’as-tu abandonné?
А години девятої покликнув Ісус голосом великим: Елоі, Елоі, лама саватани? що єсть перекладом: Боже мій, Боже мій, на що мене покинув єси?
35 Quelques-uns de ceux qui étaient là, l’ayant entendu, dirent: Voici, il appelle Élie.
І деякі з тих, що тут стояли, почувши казали: Ось Ілию кличе.
36 Et l’un d’eux courut remplir une éponge de vinaigre, et, l’ayant fixée à un roseau, il lui donna à boire, en disant: Laissez, voyons si Élie viendra le descendre.
Побігши ж один, і сповнивши губку оцтом і настромивши на тростину, поїв Його, кажучи: Стривайте, побачимо, чи прийде Ілия знята Його.
37 Mais Jésus, ayant poussé un grand cri, expira.
Ісус же, пустивши голос великий, зітхнув.
38 Le voile du temple se déchira en deux, depuis le haut jusqu’en bas.
І завіса церковня роздерлась надвоє з верху аж до низу.
39 Le centenier, qui était en face de Jésus, voyant qu’il avait expiré de la sorte, dit: Assurément, cet homme était Fils de Dieu.
Бачивши ж сотник, що там стояв проти Него, що, так закричавши зітхнув, каже: Справді чоловік сей Син був Божий.
40 Il y avait aussi des femmes qui regardaient de loin. Parmi elles étaient Marie de Magdala, Marie, mère de Jacques le mineur et de Joses, et Salomé,
Були ж і жінки, оддалеки дивлячись, між котрими була й Мария Магдалина, й Мария, Якова меншого та Йосиї мати, й Саломия,
41 qui le suivaient et le servaient lorsqu’il était en Galilée, et plusieurs autres qui étaient montées avec lui à Jérusalem.
що, й як був у Галилеї, ходили слїдом за Ним, і послугували Йому, і инших багато, що поприходили з Ним у Єрусалим.
42 Le soir étant venu, comme c’était la préparation, c’est-à-dire, la veille du sabbat,
А як уже настав вечір, бо була пятниця, чи то перед суботою,
43 arriva Joseph d’Arimathée, conseiller de distinction, qui lui-même attendait aussi le royaume de Dieu. Il osa se rendre vers Pilate, pour demander le corps de Jésus.
прийшов Иосиф з Ариматеї, поважний радник, що також сподївавсь царства Божого, й зосьмілившись, увійшов до Пилата й просив тіла Ісусового.
44 Pilate s’étonna qu’il fût mort si tôt; fit venir le centenier et lui demanda s’il était mort depuis longtemps.
Пилат же дивувавсь, що вже вмер би; й покликавши сотника, спитав його, чи давно вмер.
45 S’en étant assuré par le centenier, il donna le corps à Joseph.
А довідавшись од сотника, дав тіло Йосифові,
46 Et Joseph, ayant acheté un linceul, descendit Jésus de la croix, l’enveloppa du linceul, et le déposa dans un sépulcre taillé dans le roc. Puis il roula une pierre à l’entrée du sépulcre.
і, купивши плащеницю і знявши Його, обгорнув Його плащеницею, та й положив Його у гробі, що був висічений із скелї, та й прикотив каменя до дверей гробу.
47 Marie de Magdala, et Marie, mère de Joses, regardaient où on le mettait.
Мария ж Магдалина й Мария Иосиїна дивились, де Його положено.
