Job 18
1 Bildad de Schuach prit la parole et dit:
І заговорив шух'янин Білда́д та й сказав:
2 Quand mettrez-vous un terme à ces discours? Ayez de l’intelligence, puis nous parlerons.
„Як довго ви бу́дете па́стками класти слова́? Розміркуйте, а по́тім собі погово́римо!
3 Pourquoi sommes-nous regardés comme des bêtes? Pourquoi ne sommes-nous à vos yeux que des brutes?
Чому́ порахо́вані ми, як худоба? Чому в ваших оча́х ми безумні?
4 O toi qui te déchires dans ta fureur, Faut-il, à cause de toi, que la terre devienne déserte? Faut-il que les rochers disparaissent de leur place?
О ти, що розша́рпуєш душу свою в своїм гніві, — чи для те́бе земля опусті́є, а скеля осу́неться з місця свого́?
5 La lumière du méchant s’éteindra, Et la flamme qui en jaillit cessera de briller.
Таж світи́льник безбожних пога́сне, і не буде світи́тися і́скра огню́ його:
6 La lumière s’obscurcira sous sa tente, Et sa lampe au-dessus de lui s’éteindra.
його світло стемні́є в наме́ті, і згасне на ньому світильник його,
7 Ses pas assurés seront à l’étroit; Malgré ses efforts, il tombera.
стануть тісні́ кроки сили його́, і вдарить його власна рада!
8 Car il met les pieds sur un filet, Il marche dans les mailles,
Бо він ки́нений в па́стку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:
9 Il est saisi au piège par le talon, Et le filet s’empare de lui;
пастка схо́пить за сто́пу його́, змі́цниться сітка на ньому, —
10 Le cordeau est caché dans la terre, Et la trappe est sur son sentier.
на нього захо́ваний шнур на землі, а па́стка на нього — на сте́жці.
11 Des terreurs l’assiègent, l’entourent, Le poursuivent par derrière.
Страхіття жаха́ють його звідусі́ль, і женуться за ним по сліда́х.
12 La faim consume ses forces, La misère est à ses côtés.
Його сила голодною буде, а нещастя при боці його пригото́влене.
13 Les parties de sa peau sont l’une après l’autre dévorées, Ses membres sont dévorés par le premier-né de la mort.
Його шкіра пої́джена буде хворобою, поїсть члени його перворо́джений смерти.
14 Il est arraché de sa tente où il se croyait en sûreté, Il se traîne vers le roi des épouvantements.
Віді́рвана буде безпе́ка його від наме́ту його, а Ти до царя жахів його приведе́ш...
15 Nul des siens n’habite sa tente, Le soufre est répandu sur sa demeure.
Він перебуває в наметі своє́му, який не його, на мешка́ння його буде ки́нена сірка.
16 En bas, ses racines se dessèchent; En haut, ses branches sont coupées.
Здо́лу посо́хнуть коріння його, а згори́ — його ві́ття зів'я́не.
17 Sa mémoire disparaît de la terre, Son nom n’est plus sur la face des champs.
Його пам'ять загине з землі, а на вулиці йме́ння не буде йому.
18 Il est poussé de la lumière dans les ténèbres, Il est chassé du monde.
Зажену́ть його з світла до те́мряви, і ввесь світ проганяє його.
19 Il ne laisse ni descendants ni postérité parmi son peuple, Ni survivant dans les lieux qu’il habitait.
У нього немає в наро́ді наща́дка, ні внука, і немає оста́нку в місцях його ме́шкання.
20 Les générations à venir seront étonnées de sa ruine, Et la génération présente sera saisie d’effroi.
На згадку про день його остовпіва́ли останні, за воло́сся ж хапа́лись давні́ші...
21 Point d’autre destinée pour le méchant, Point d’autre sort pour qui ne connaît pas Dieu!
Ось такі то мешка́ння неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!“
