Ecclésiaste 10
1 Les mouches mortes infectent et font fermenter l’huile du parfumeur; un peu de folie l’emporte sur la sagesse et sur la gloire.
Мертві мухи псують та зашумовують оливу мирова́рника, — так трохи глупо́ти псує мудрість та славу.
2 Le cœur du sage est à sa droite, et le cœur de l’insensé à sa gauche.
Серце мудрого тягне право́руч, а серце безумного — ліво́руч.
3 Quand l’insensé marche dans un chemin, le sens lui manque, et il dit de chacun: Voilà un fou!
Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.
4 Si l’esprit de celui qui domine s’élève contre toi, ne quitte point ta place; car le calme prévient de grands péchés.
Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, — бо лагі́дність доводить до про́щення навіть великих провин.
5 Il est un mal que j’ai vu sous le soleil, comme une erreur provenant de celui qui gouverne:
Є зло, що я бачив під сонцем, мов по́милка, що повстає від володаря:
6 la folie occupe des postes très élevés, et des riches sont assis dans l’abaissement.
на великих висо́тах глупо́та буває поста́влена, а багаті сидять у низині́!
7 J’ai vu des esclaves sur des chevaux, et des princes marchant sur terre comme des esclaves.
Я бачив на ко́нях рабів, князі́ ж пішки ходили, немов ті раби.
8 Celui qui creuse une fosse y tombera, et celui qui renverse une muraille sera mordu par un serpent.
Хто яму копає, той в неї впаде́, а хто валить мура, того га́дина вкусить.
9 Celui qui remue des pierres en sera blessé, et celui qui fend du bois en éprouvera du danger.
Хто зно́сить камі́ння, пора́ниться ним; хто дро́ва рубає, загро́жений ними.
10 S’il a émoussé le fer, et s’il n’en a pas aiguisé le tranchant, il devra redoubler de force; mais la sagesse a l’avantage du succès.
Як залізо ступіє, й хтось ле́за не ви́гострить, той мусить напру́жити свою силу, — та мудрість зара́дить йому!
11 Si le serpent mord faute d’enchantement, il n’y a point d’avantage pour l’enchanteur.
Коли вкусить гадюка перед закля́ттям, тоді ворожби́т не потрібний.
12 Les paroles de la bouche du sage sont pleines de grâce; mais les lèvres de l’insensé causent sa perte.
Слова́ з уст премудрого — милість, а губи безумного нищать його:
13 Le commencement des paroles de sa bouche est folie, et la fin de son discours est une méchante folie.
поча́ток слів його уст — глупо́та, а кінець його уст — зле шале́нство.
14 L’insensé multiplie les paroles. L’homme ne sait point ce qui arrivera, et qui lui dira ce qui sera après lui?
Нерозумний говорить багато, та не знає люди́на, що́ буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?
15 Le travail de l’insensé le fatigue, parce qu’il ne sait pas aller à la ville.
Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.
16 Malheur à toi, pays dont le roi est un enfant, et dont les princes mangent dès le matin!
Горе, кра́ю, тобі, коли цар твій — хлопчи́на, а влади́ки твої спозара́нку їдять!
17 Heureux toi, pays dont le roi est de race illustre, et dont les princes mangent au temps convenable, pour soutenir leurs forces, et non pour se livrer à la boisson!
Щасливий ти, кра́ю, коли син шляхе́тних у тебе царем, а влади́ки твої своєча́сно їдять, як ті му́жі, а не як п'яни́ці!
18 Quand les mains sont paresseuses, la charpente s’affaisse; et quand les mains sont lâches, la maison a des gouttières.
Від лі́нощів ва́литься стеля, а з опу́щення рук тече дах.
19 On fait des repas pour se divertir, le vin rend la vie joyeuse, et l’argent répond à tout.
Гости́ну справляють для радощів, і вином весели́ться життя, а за срі́бло все це можна мати.
20 Ne maudis pas le roi, même dans ta pensée, et ne maudis pas le riche dans la chambre où tu couches; car l’oiseau du ciel emporterait ta voix, l’animal ailé publierait tes paroles.
Навіть у ду́мці своїй не злосло́в на царя, і в спа́льні своїй не кляни багача́, — небесний бо птах віднесе́ твою мову, а крила́тий розкаже про слово твоє.
