< Psaumes 94 >
1 Psaume de David pour le quatrième jour de la semaine. Le Seigneur Dieu des vengeances, le Dieu des vengeances a agi librement.
О Боже помсти, Господи, Боже помсти, з’яви Себе!
2 Lève-toi, ô toi qui juge la terre, rétribue les superbes comme ils le méritent.
Піднімися, Судде землі, віддай гордим по заслугам!
3 Jusques à quand, mon Dieu, subsisteront les pécheurs; jusques à quand les pécheurs se glorifieront-ils?
Аж доки нечестиві, Господи, доки нечестиві торжествувати будуть?
4 Ils parleront, et ils diront des choses iniques; ainsi parleront tous les ouvriers d'iniquité.
Вивергають, промовляють вони пиху, нахваляються всі, хто чинить гріх.
5 Seigneur, ils ont humilié ton peuple, et ils ont tourmenté ton héritage.
Народ Твій, Господи, вони вражають ударами й пригнічують Твій спадок.
6 Ils ont tué la veuve et l'orphelin, et ils ont mis à mort l'étranger.
Вдову й приходька вбивають, сироту гублять
7 Et ils ont dit: Le Seigneur ne le verra pas; le Dieu de Jacob ne s'en apercevra point.
кажучи: «Не бачить Господь, і не вникає [в це] Бог Якова».
8 Comprenez maintenant, peuples fous et sans raison; soyez sages enfin.
Схаменіться, невігласи серед народу! Коли ви станете розумнішими, безумці?
9 Celui qui a créé l'oreille n'entendra-t-il pas? Celui qui a créé l'œil ne verra-t-il point?
Той, Хто насадив вухо, хіба не почує? Чи Той, Хто око створив, не побачить?
10 Celui qui châtie les nations ne punira-t-il pas, lui qui apprend la science à l'homme?
Той, Хто народи карає, хіба не докорить? Той, Хто сам людині дає знання?
11 le Seigneur connaît les pensées des hommes, et il sait qu'elles sont vaines.
Господь знає думки людини, що вони – марнота.
12 Seigneur, heureux l'homme que toi-même tu as instruit, et à qui tu enseigneras ta loi,
Блаженний муж, якого Ти наставляєш, Господи, і Законом Твоїм навчаєш його,
13 Pour le traiter avec douceur après les mauvais jours, jusqu'à ce que soit creusée la fosse du pécheur.
щоб заспокоїти його у дні лиха, поки буде викопана яма нечестивому!
14 Car le Seigneur ne répudiera pas son peuple; et il ne délaissera pas son héritage,
Адже не покине Господь народу Свого й спадку Свого не полишить.
15 Jusqu'à ce que sa justice apparaisse dans le jugement, et qu'il en fasse jouir tous ceux qui ont le cœur droit.
Суд знову стане справедливим, і підуть услід за ним усі, праведні серцем.
16 Qui s'élèvera pour moi contre les pécheurs, ou qui m'assistera contre les ouvriers d'iniquité?
Хто стане за мене проти злодіїв? Хто стоятиме за мене проти тих, що чинять гріх?
17 Si le Seigneur ne m'eût aidé, peu s'en est fallu que mon âme n'ait habité l'enfer. ()
Якби Господь не був допомогою моєю, то оселилася б душа моя в [країні] мовчання.
18 Si je disais: Mon pied a été ébranlé, ta miséricorde me secourait, Seigneur.
Коли сказав я: «Хитається нога моя», милість Твоя, Господи, підтримала мене.
19 Seigneur, ton amour a consolé mon âme, selon la multitude de mes douleurs.
Коли тривожні думки множаться в нутрі моєму, Твоя втіха збадьорює мою душу.
20 Le siège de l'iniquité peut-il se dresser près de toi, quand tu attaches la peine à tes préceptes?
Хіба може мати щось спільне з Тобою престол загибелі, що діє всупереч постанові [Закону]?
21 Il tendront des filets pour prendre l'âme des justes, et ils condamneront le sang innocent.
Натовпом тиснуть вони на душу праведника, і кров невинну засуджують [на страту].
22 Mais le Seigneur est devenu pour moi un refuge, et mon Dieu est l'appui de mon espérance.
Але Господь став моєю твердинею, і Бог мій – скеля мого притулку.
23 Et il rétribuera leur injustice et leur méchanceté; le Seigneur notre Dieu les punira.
Він поверне проти них їхні власні гріхи і їхніми ж злодійствами знищить їх; знищить їх Господь, Бог наш.