Psaumes 74
1 Un Psaume de méditation d'Asaph. Pourquoi, mon Dieu, m'as-tu repoussé pour toujours? Pourquoi ta colère est-elle excitée contre les brebis de tes pâturages?
Повчання Асафа. Боже, чому Ти покинув [нас] навіки? Чому гнів Твій палає на овець Твого пасовища?
2 Souviens-toi du troupeau que, dès le commencement, tu as acquis; tu as racheté le rameau de ton héritage, cette montagne de Sion, où tu as dressé ton tabernacle.
Згадай громаду Свою, яку придбав Ти віддавна, викупив як плем’я Свого спадку, гору Сіон, на якій Ти оселився.
3 Lève les mains pour mettre fin à leur orgueil; que de mal a fait l'ennemi en tes lieux saints!
Спрямуй кроки Твої до вікових руїн – усе зруйнував ворог у святилищі!
4 Comme ceux qui te haïssent se sont glorifiés au milieu de tes fêtes! Ils ont posé leurs étendards, comme des signaux,
Супротивники Твої ревли посеред місць зборів Твого [народу], поставили знамена свої як знаки [свого панування].
5 A la porte d'en haut, sans savoir ce qu'ils faisaient. Comme dans une forêt, avec des haches,
Поводилися ніби лісоруб, що замахнувся сокирою на гущавину лісу.
6 Ils ont frappé les battants de cette porte au même endroit; ils l'ont brisée avec la hache et le levier.
Та й тепер стесують разом різьблення [Храму] сокирами й топірцями.
7 Ils ont brûlé par le feu ton sanctuaire sur la terre; ils ont souillé le tabernacle de ton nom.
Вогню віддали святилище Твоє, збезчестили, із землею зрівняли помешкання імені Твого.
8 Ils ont dit en leur cœur, et leur race, réunie au même lieu, a dit: Allons, abolissons en cette terre les fêtes du Seigneur!
Промовили в серцях своїх: «Знищимо їх дотла!» Вони спалили усі місця зборів Божих на землі.
9 Nous ne voyons plus nos signes; il n'est plus de prophètes, et l'on ne nous reconnaîtra pas.
Ми не бачимо ознак Божих, немає більше пророка, і немає з нами того, хто знав би, доки так буде.
10 Jusques à quand, mon Dieu, l'ennemi t'outragera-t-il? L'ennemi provoquera-t-il toujours ton nom?
Доки, Боже, глумитиметься супротивник? Невже вічно глузуватиме ворог з імені Твого?
11 Pourquoi as-tu détourné ta main, ta droite du milieu de ton sein? Est-ce pour toujours?
Чому Ти стримуєш руку Свою, правицю Свою? Витягни її із пахви, вразь [їх]!
12 Cependant Dieu, notre roi avant les siècles, a opéré notre salut au milieu de la terre.
Боже, Царю мій споконвічний, що здійснюєш спасіння посеред землі!
13 Par ta puissance tu as dompté la mer; tu as brisé sur les eaux la tête des dragons.
Ти розділив море міццю Своєю, розтрощив голови морським чудовиськам.
14 Tu as brisé les têtes du dragon; tu l'as donné pour nourriture aux peuples éthiopiens.
Ти розбив голову Левіятана, віддав [його] на поживу народові пустелі.
15 Tu as ouvert les fontaines et les torrents; tu as desséché les fleuves d'Etham.
Ти висікав джерело і потік, Ти висушував ріки, завжди повноводні.
16 Le jour est à toi, la nuit est à toi, tu as préparé la lune et le soleil.
Тобі належить і день, і ніч; Ти встановив світило [небесне] й сонце;
17 Tu as fait toutes les limites de la terre; tu as fait l'été et le printemps.
Ти визначив усі межі землі, Ти створив літо й зиму.
18 Souviens-toi de ta création; l'ennemi a outragé le Seigneur, et un peuple insensé a provoqué son nom.
Згадай, як ганьбив ворог [Тебе], Господи, і народ безумний зневажав Твоє ім’я.
19 Ne livre point aux bêtes fauves l'âme qui te loue, et n'oublie pas pour toujours l'âme de tes pauvres.
Не віддавай звірам душі голубки Своєї, про життя страдників Твоїх не забувай навіки.
20 Considère ton alliance; car les lieux obscurs de la terre sont remplis de maisons d'iniquités.
Поглянь на Завіт [Свій], бо наповнилися темні кутки землі осередками насильства.
21 Que l'affligé, que l'humble ne soient point rejetés; le pauvre et le nécessiteux loueront ton nom.
Нехай пригнічений не повертається посоромленим, пригноблений і бідний нехай прославлять ім’я Твоє.
22 Lève-toi, ô Dieu, rends tes jugements; souviens-toi des outrages que te prodigue l'insensé tout le jour.
Повстань, Боже, втруться в судову суперечку Свою; згадай, як ганьбить Тебе нерозумний цілий день.
23 N'oublie point la voix de tes suppliants, et que l'orgueil de ceux qui te haïssent monte toujours jusqu'à toi.
Не забувай крику супротивників Своїх, лементу, що його здіймають безупинно бунтівники проти Тебе.
