Psaumes 119
1 Alléluiah! Heureux ceux qui, dans leur voie, conservent l'innocence, et cheminent en la loi du Seigneur.
Блаже́нні непоро́чні в доро́зі, що ходять Зако́ном Господнім!
2 Heureux ceux qui méditent ses témoignages, et qui le cherchent de toute leur âme.
Блаженні, хто держить свідо́цтва Його, хто шукає Його́ всім серцем,
3 Car les ouvriers d'iniquité n'ont point marché dans ses voies.
і хто кривди не робить, хто ходить путя́ми Його!
4 Tu as intimé tes commandements, pour qu'ils soient scrupuleusement gardés.
Ти видав нака́зи Свої, щоб вико́нувати пильно.
5 Puissent mes voies être dirigées vers l'accomplissement de tes ordonnances!
Коли б же доро́ги мої були пе́вні, щоб держа́тиси Твоїх постано́в, —
6 Alors je ne serai point confondu, puisque j'aurai eu mes yeux sur tous tes commandements.
не бу́ду тоді засоро́млений я, як буду дивитись на всі Твої за́повіді!
7 Je te rendrai gloire en la droiture de mon cœur, de ce que j'aurai appris les jugements de ta justice.
Щирим серцем я буду Тебе прославля́ти, як навчу́ся зако́нів Твоїх справедливих.
8 Je garderai tes ordonnances; ne me délaisse pas sans retour.
Я буду держа́тись Твоїх постано́в, — не кидай же зо́всім мене́!
9 Comment le jeune homme maintiendra-t-il droite sa voie? En gardant tes paroles.
Чим доде́ржить юнак у чистоті свою сте́жку? — Як держа́тиметься Твоїх слів!
10 Je t'ai cherché de toute mon âme; ne me repousse pas de tes commandements.
Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, — не дай же мені заблуди́тися від Твоїх заповідей!
11 J'ai renfermé dans le secret de mon cœur toutes tes paroles pour ne point pécher contre toi.
Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не гріши́ти проти Тебе.
12 Tu es béni, Seigneur, enseigne-moi tes préceptes.
Благослове́н єси́, Господи, навчи мене постано́в Своїх!
13 J'ai publié de mes lèvres tous les jugements de ta bouche.
Уста́ми своїми я розповідаю про всі при́суди уст Твоїх.
14 Je me suis complu dans la voie de tes témoignages, autant que dans la possession de toutes les richesses.
З дороги свідо́цтв Твоїх раді́ю я, як маєтком великим.
15 Je méditerai sur tes commandements, et je considèrerai tes voies.
Про нака́зи Твої розмовлятиму я, і на стежки́ Твої буду дивитись.
16 J'étudierai tes préceptes, et je n'oublierai point tes paroles.
Я буду радіти Твоїми постано́вами, сло́ва Твого не забуду!
17 Récompense ton serviteur; et je vivrai, et je garderai tes paroles.
Своє́му рабові пощасти́, щоб я жив, — і я буду держатися сло́ва Твого́!
18 Ote le voile de mes yeux, et je comprendrai les merveilles de ta loi.
Відкрий мої очі, і хай чу́да Зако́ну Твого я побачу!
19 Je suis passager sur la terre, ne me cache pas tes commandements.
На землі я прихо́дько, — Своїх заповідей не ховай Ти від мене!
20 Mon âme a brûlé, en tout temps, du désir de ta loi.
Омліва́є душа моя з ту́ги за Твоїми зако́нами кожного ча́су.
21 Tu as châtié les superbes; maudits soient ceux qui s'écartent de tes commandements.
Насвари́в Ти прокля́тих отих гордуні́в, що вхиля́ються від Твоїх заповідей.
22 Délivre-moi de l'opprobre et du mépris, car j'ai recherché tes témoignages.
Відверни́ Ти від ме́не знева́гу та сором, бо держу́ся свідо́цтв Твоїх я!
23 Les princes se sont assis, et ils ont mal parlé de moi; mais ton serviteur méditait sur tes ordonnances.
Теж вельмо́жі сидять та на мене змовля́ються, та Твій раб про постано́ви Твої розмовля́є,
24 Et tes témoignages sont mon étude, et tes conseils mon conseil.
і свідо́цтва Твої — то потіха моя, то для мене дора́дники!
25 Mon âme est attachée à la terre; vivifie-moi selon ta promesse.
Душа моя гнеться до по́роху, — за словом Своїм оживи Ти мене!
26 Je t'ai fait connaître mes voies, et tu m'as écouté; enseigne-moi tes préceptes.
Про доро́ги свої я каза́в, і почув Ти мене, — навчи Ти мене постано́в Своїх!
27 Apprends-moi la voie de tes préceptes, et je méditerai sur tes merveilles.
Дай мені розуміти доро́гу нака́зів Твоїх, — і про чу́да Твої я звіща́тиму.
28 Mon âme s'est assoupie dans l'abattement; fortifie-moi de tes paroles.
Розплива́є зо сму́тку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!
29 Éloigne de moi la voie de l'iniquité, et fais-moi miséricorde à cause de ta loi.
Дорогу неправди від мене відсу́нь, і дай мені з ласки Своєї Зако́на!
30 J'ai choisi la voie de la vérité, et je n'ai point oublié tes jugements.
Я вибрав путь правди, зако́ни Твої біля себе поставив.
31 Je me suis attaché à tes témoignages, Seigneur; ne m'humilie pas.
До свідо́цтв Твоїх я приєдна́вся, — Господи, не посоро́м же мене!
32 J'ai couru dans la voie de tes commandements, lorsque tu as dilaté mon cœur.
Буду бігти шляхо́м Твоїх заповідей, бо поши́риш Ти серце моє.
33 Fais, Seigneur, que la voie de tes commandements soit ma loi, et je la chercherai toujours.
Путь Своїх постано́в покажи мені, Господи, — і я буду держа́тись її до кінця!
34 Donne-moi l'intelligence, et j'approfondirai ta loi, et je la garderai dans le fond de mon âme.
Дай мені зрозуміти, і нехай я держу́ся Зако́ну Твого́, і всім серцем я буду трима́тись його!
35 Guide-moi dans le sentier de tes commandements; car c'est celui-là que j'ai désiré.
Провадь мене сте́жкою Твоїх за́повідей, бо в ній я знайшов уподо́бу.
36 Incline mon cœur vers tes témoignages, et non vers la convoitise.
Серце моє прихили́ до свідо́цтв Твоїх, а не до ко́ристи.
37 Détourne mes yeux, pour qu'ils ne voient point les vanités; vivifie-moi en ta loi.
Відверни мої очі, щоб марно́ти не бачили, — на дорозі Своїй оживи́ Ти мене!
38 Confirme ta parole en ton serviteur, pour qu'il craigne de te déplaire.
Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.
39 Ôte-moi l'opprobre du péché que j'ai appréhendé; car tes jugements me sont délectables.
Відверни Ти від мене знева́гу, якої боюся, бо добрі зако́ни Твої.
40 Voilà que j'ai désiré tes commandements; vivifie-moi en ta justice.
Ось я прагну нака́зів Твоїх, — оживи́ мене правдою Своєю!
41 Seigneur, que ta miséricorde me vienne, et ton salut, comme tu me l'as promis.
І хай зі́йде на мене, о Господи, милість Твоя, спасі́ння Твоє, згідно з словом Твоїм,
42 Et je pourrai répondre à ceux qui m'outragent, car j'ai espéré en tes paroles.
і нехай відпові́м я тому́, хто словом ганьби́ть мене, бо наді́юсь на слово Твоє!
43 Ne retire point à jamais de ma bouche la parole de vérité, car j'ai surabondamment espéré en tes jugements.
І не відійма́й з моїх уст слова правди ніко́ли, бо я жду Твоїх при́судів!
44 Et je garderai ta loi toujours, dans tous les siècles des siècles.
А я бу́ду держа́тися за́вжди Зако́ну Твого́, на вічні віки́!
45 Et je marchais au large, parce que j'avais recherché tes commandements.
І бу́ду ходити в широ́кості, бо нака́зів Твоїх я шукаю.
46 Et devant les rois je parlais de tes témoignages, et je n'avais aucune honte.
І бу́ду я перед царя́ми звіща́ти про свідо́цтва Твої, — й не зазнаю я со́рому!
47 Et je méditais tes commandements, que j'ai toujours tant aimés.
І буду я розкошува́ти Твоїми заповідями, бо їх полюбив,
48 Et j'ai levé les mains vers tes commandements, que j'aime, et j'ai médité sur tes préceptes.
і я руки свої простягну́ до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду розду́мувати про Твої постано́ви!
49 Souviens-toi de tes paroles à ton serviteur; en elles tu m'as donné d'espérer.
Пам'ятай про те слово Своє́му рабові, що його наказав Ти чекати мені.
50 Elles m'ont consolé dans mon abaissement, et ta parole m'a vivifié.
Це розра́да моя в моїм горі, як слово Твоє оживля́є мене.
51 Les superbes ont agi envers moi avec une extrême injustice; mais je n'ai point dévié de ta loi.
Гордуни́ насміхалися з мене зана́дто, та я не відступив від Зако́ну Твого́!
52 Je me suis souvenu, Seigneur, de tes jugements éternels, et j'ai été consolé.
Твої при́суди я пам'ята́ю відвіку, о Господи, — і раді́ю!
53 Le découragement m'a pris, à la vue des pécheurs qui abandonnaient ta loi.
Буря мене обгорну́ла через нечестивих, що Зако́на Твого опускають!
54 Mais, dans le lieu de mon pèlerinage, je chantais encore tes préceptes.
Спі́ви для мене — Твої постано́ви у домі моєї мандрі́вки.
55 Je me souvenais de ton nom, Seigneur, pendant la nuit, et je gardais ta loi.
Я вночі пам'ятаю Ім'я́ Твоє, Господи, і держу́ся Зако́ну Твого́!
56 Et cette grâce m'a été faite, parce que j'avais recherché tes préceptes.
Оце сталось мені, бо нака́зів Твоїх я держу́ся.
57 Tu es mon partage, Seigneur; j'ai dit que je garderais ta loi.
Я сказав: „Моя доля, о Господи, щоб держа́тись мені Твоїх слів“.
58 J'ai demandé de toute mon âme à voir ton visage; fais-moi miséricorde selon ta parole.
Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!
59 J'ai pensé à tes voies, et j'ai tourné mes pas vers tes témoignages.
Я розва́жив доро́ги свої, й до свідо́цтв Твоїх но́ги свої зверну́в.
60 Je me suis préparé sans trouble à garder tes commandements.
Я спішу́ й не барю́ся вико́нувати Твої заповіді.
61 Les liens des pécheurs m'ont enlacé; mais je n'ai point oublié ta loi.
Тене́та безбожних мене оточи́ли, та я не забув про Зако́на Твого.
62 Au milieu de la nuit, je me levais pour te rendre grâce de tes jugements et de tes ordonnances.
Опівно́чі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за при́суди правди Твоєї.
63 Je suis partisan de tous ceux qui te craignent et qui gardent tes commandements.
Я при́ятель всім, хто боїться Тебе́, й хто нака́зи Твої береже́!
64 La terre, Seigneur, est pleine de tes miséricordes; enseigne-moi tous tes préceptes.
Милосердя Твого, о Го́споди, повна земля, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
65 Seigneur, tu as usé de bonté avec ton serviteur, selon ta parole.
Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.
66 Enseigne-moi la bonté, la discipline et la science, parce que j'ai eu foi en tes commandements.
Навчи мене доброго розуму та пізнава́ння, бо в заповіді Твої ві́рую я!
67 Avant d'être humilié, j'ai failli; aussi ai-je gardé ta parole.
Доки я не стражда́в, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.
68 Tu es bon, Seigneur, et en ta bonté enseigne-moi tes ordonnances.
Ти добрий, і чиниш добро́, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
69 L'iniquité des superbes s'est multipliée contre moi; pour moi, j'approfondirai tes commandements au fond de mon cœur.
Гордуни́ вимишляють на мене неправду, — а я цілим серцем держуся нака́зів Твоїх.
70 Leur cœur s'est coagulé comme du laitage, et moi j'ai médité ta loi.
Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, — а я розкошу́ю з Зако́ну Твого.
71 Il est heureux pour moi que tu m'aies humilié, pour que j'apprisse tes ordonnances.
Добре мені, що я зму́чений був, — щоб навчитися Твоїх постано́в!
72 La loi qui sort de ta bouche est meilleure pour moi que des millions d'or et d'argent.
Ліпший для мене Зако́н Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.
73 Ce sont tes mains qui m'ont formé et pétri; donne-moi l'intelligence, et je m'instruirai de tes commandements.
Руки Твої створи́ли мене й збудува́ли мене́, — подай мені розуму, й хай я навчу́сь Твоїх за́повідей!
74 Ceux qui te craignent me verront, et ils seront réjouis, parce que j'ai surabondamment espéré en tes promesses.
Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого сло́ва чекаю!
75 Seigneur, je sais que tes jugements sont la justice même, et que tu m'as humilié selon ta vérité.
Знаю я, Господи, що справедли́ві були́ Твої при́суди, і справедли́во мене понижа́в Ти.
76 Et maintenant, que ta miséricorde me vienne et me console, comme tu l'as promis à ton serviteur.
Нехай буде милість Твоя на розра́ду мені, — за словом Твоїм до Свого раба.
77 Que tes miséricordes me viennent, et je vivrai, parce que ta loi est l'objet de ma méditation.
Нехай зі́йде на мене Твоє милосердя, — й я жи́тиму, бо Зако́н Твій — розра́да моя.
78 Qu'ils soient confondus, les superbes, parce qu'ils ont été injustes envers moi; pour moi, je méditerai sur tes commandements.
Нехай гордуни́ посоро́млені будуть, бо робили нечесно, а я буду розду́мувати про нака́зи Твої.
79 Que ceux qui te craignent viennent à moi, et ceux qui connaissent tes témoignages.
До ме́не пове́рнуться ті, хто боїться Тебе, — і пізна́ють свідо́цтва Твої.
80 Qu'en tes préceptes mon cœur soit trouvé sans tache, pour que je ne sois point confondu.
Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постано́вах, щоб я не посоро́мився!
81 Mon âme s'est épuisée à réclamer ton secours, tant j'avais espéré en tes paroles!
Душа моя слабне від ту́ги за спасі́нням Твоїм, — чекаю я слова Твого!
82 Mes yeux se sont éteints dans l'attente de ta parole, disant: Quand me consoleras-tu?
За словом Твоїм га́снуть очі мої та питають: „Коли Ти потішиш мене?“
83 Me voici comme une outre pendant la gelée; et pourtant je n'ai point oublié tes préceptes.
Хоч я став, як той міх у диму́, та Твоїх постано́в не забув.
84 Combien ton serviteur comptera-t-il encore de jours? Quand jugeras-tu ceux qui me persécutent?
Скільки днів для Твого раба? Коли при́суда зробиш моїм переслі́дникам?
85 Les méchants m'ont raconté des choses vaines; mais ce n'était point comme ta loi, Seigneur.
Гордуни́ покопа́ли були мені я́ми, що не за Зако́ном Твоїм.
86 Tous tes commandements sont vérité; ils m'ont poursuivi injustement, protège-moi.
Усі Твої за́повіді справедливі; неправдиво мене переслі́дують, — допоможи́ Ти мені!
87 Peu s'en est fallu qu'ils ne m'aient achevé sur la terre; moi cependant je n'ai point délaissé tes commandements.
Ма́лощо не погуби́ли мене на землі, — та я не покинув нака́зів Івоїх!
88 Vivifie-moi selon ta miséricorde, et je garderai les témoignages de ta bouche.
Оживи́ Ти мене за Своїм милосердям, — і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
89 Seigneur, ta parole demeure dans le ciel éternellement;
Навіки, о Господи, слово Твоє в небеса́х пробува́є.
90 Ta vérité passe de génération en génération; tu as fondé la terre, et elle subsiste.
З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив — і стала вона, —
91 Comme tu l'as réglé, le jour continue de paraître; car tout t'obéit.
усі за Твоїми суда́ми сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
92 Si ta loi n'était point ma continuelle étude, je périrais dans l'humiliation.
Коли б не Зако́н Твій, розра́да моя, то я був би загинув в недолі своїй!
93 Je n'oublierai jamais tes ordonnances, car en elles tu m'as vivifié.
Я повік не забу́ду нака́зів Твоїх, бо Ти ними мене оживля́єш.
94 Je suis à toi, sauve-moi; car j'ai recherché tes préceptes.
Твій я, спаси Ти мене, бо нака́зів Твоїх я шукаю!
95 Les pécheurs m'ont épié pour me perdre; mais j'avais compris tes témoignages.
Чека́ють безбожні забити мене, а я про свідо́цтва Твої розважаю.
96 J'ai vu la fin de toute œuvre, même la plus parfaite; seule ta loi est éternelle.
Я бачив кінець усього́ доскона́лого, але́ Твоя заповідь ве́льми широка!
97 Que j'aime ta loi, Seigneur! elle est tout le jour l'objet de ma méditation.
Як я коха́ю Зако́на Твого́, цілий день він — розмова моя!
98 Plus qu'à mes ennemis tu m'as fait goûter ta loi, car elle est toujours devant moi.
Твоя за́повідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, — вона бо навіки моя!
99 J'ai eu plus d'intelligence que ceux qui m'ont instruit, car tes témoignages sont ma méditation.
Я став розумніший за всіх своїх учителі́в, — бо свідо́цтва Твої — то розмова моя!
100 J'ai eu plus d'intelligence que les anciens, car j'ai cherché tes commandements.
Став я мудріший за ста́рших, — бо держуся нака́зів Твоїх!
101 J'ai détourné mes pieds de toute voie mauvaise, afin de garder tes paroles.
Я від кожної злої дороги повстри́мую но́ги свої, щоб держа́тися сло́ва Твого.
102 Je n'ai point dévié de tes jugements, parce que tu as été mon législateur.
Я не ухиляюся від Твоїх при́судів, Ти бо навчаєш мене.
103 Que tes paroles sont douces à mon palais! elles le sont plus que le miel à ma bouche.
Яке то солодке слово Твоє для мого піднебі́ння, солодше від меду воно моїм у́стам!
104 Je tiens mon intelligence de tes préceptes; aussi ai-je en haine toute voie d'iniquité.
Від нака́зів Твоїх я мудріший стаю, тому́ то нена́виджу всяку дорогу неправди!
105 Ta loi est la lampe de mes pieds et la lumière de mes sentiers.
Для моєї ноги Твоє слово світи́льник, то світло для сте́жки моєї.
106 J'ai juré et résolu de garder les jugements de ta justice.
Я прися́г — і дотримаю, що бу́ду держа́тися при́судів правди Твоєї.
107 J'ai été profondément humilié, Seigneur; vivifie-moi selon ta parole.
Перему́чений я аж зана́дто, — за словом Своїм оживи́ мене, Господи!
108 Seigneur, aie pour agréables les offrandes volontaires de ma bouche, et enseigne-moi tes jugements.
Хай же бу́дуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх при́судів!
109 Mon âme est toujours en tes mains, et je n'ai point oublié ta loi.
У небезпеці душа моя за́вжди. але́ я Зако́ну Твого́ не забув.
110 Les pécheurs m'ont tendu des pièges, et je n'ai point dévié de tes commandements.
Безбожні поставили па́стку на мене, та я не зблуди́в від нака́зів Твоїх.
111 J'ai eu pour héritage éternel tes témoignages, et ils sont le tressaillement de mon cœur.
Я навіки свідо́цтва Твої вспадкува́в, бо вони — радість серця мого́.
112 J'ai incliné mon cœur à toujours agir selon tes ordonnances, en vue de ma rétribution.
Я серце своє нахили́в, щоб чинити Твої постано́ви, — повік, до кінця́.
113 Je hais les méchants, et j'aime ta loi.
Сумнівне нена́виджу я, а Зако́на Твого покоха́в.
114 Tu es mon champion et mon appui; j'ai surabondamment espéré en tes promesses.
Ти моя охоро́на та щит мій, — чека́ю я сло́ва Твого́.
115 Éloignez-vous de moi, pervers, et j'approfondirai les commandements de mon Dieu.
Відступі́ться від мене, злочи́нці, і я бу́ду держатися заповідей мого Бога!
116 Soutiens-moi, Seigneur, selon ta parole, et vivifie-moi; et que je ne sois point confondu en mon attente.
За словом Своїм підіпри́ Ти мене, і я жи́тиму, і в надії моїй не завдай мені со́рому!
117 Secours-moi, et je serai sauvé, et je méditerai toujours sur tes préceptes.
Підкріпи Ти мене — і спасуся, і я бу́ду дивитися за́вжди в Твої постано́ви!
118 Tu as réduit à néant tous ceux qui se sont éloignés de tes jugements, parce que leur pensée est inique.
Ти пого́рджуєш усіма́, хто від Твоїх постано́в відступа́є, бо хи́трощі їхні — неправда.
119 J'ai compté comme pécheurs tous les prévaricateurs de la terre; c'est pourquoi j'aime tes témoignages.
Всіх безбожних землі відкидаєш, як жу́жель, тому́ покохав я свідо́цтва Твої.
120 Transperce mes chairs de ta crainte, car j'ai toujours redouté tes jugements.
Зо стра́ху Твого моє тіло тремти́ть, й я боюсь Твоїх при́судів!
121 J'ai été droit dans mes jugements et ma justice; ne me livre pas à ceux qui me nuisent.
Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслі́дникам.
122 Affermis ton serviteur dans le bien; que les superbes ne le calomnient pas.
Поручи́ Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни́ не гноби́ли.
123 Mes yeux ont défailli à force d'attendre mon salut et la parole de ton équité.
Гаснуть очі мої за спасі́нням Твоїм та за словом правди Твоєї.
124 Traite ton serviteur selon ta miséricorde, et enseigne-moi tes préceptes.
Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постано́в!
125 Je suis ton serviteur; donne-moi l'intelligence, et je connaîtrai tes témoignages.
Я раб Твій, і зроби мене мудрим, — і свідо́цтва Твої буду знати!
126 Le temps d'agir est venu pour le Seigneur; car ils ont renversé ta loi.
Це для Господа час, щоб дія́ти: Зако́на Твого унева́жнили.
127 C'est pour cela que j'ai aimé tes commandements plus que l'or et la topaze.
Тому́ я люблю́ Твої заповіді більш від золота й щи́рого золота.
128 Aussi me suis-je dirigé selon tes commandements; j'ai pris en haine la voie de l'iniquité.
Тому́ всі нака́зи Твої уважаю за слу́шні, а кожну доро́гу неправди нена́виджу!
129 Tes témoignages sont merveilleux; aussi mon âme les a recherchés.
Чудо́ві свідо́цтва Твої, тому́ то душа моя де́ржиться їх.
130 La manifestation de tes paroles éclairera et instruira les plus jeunes enfants.
Вхід у слова́ Твої світло дає, недосві́дчених мудрими робить.
131 J'ai ouvert la bouche, et je suis resté haletant du désir de tes commandements.
Я у́ста свої розкриваю й повітря ковта́ю, бо чую жадо́бу до Твоїх заповідей.
132 Regarde-moi, et faites-moi miséricorde, comme il est juste envers ceux qui aiment ton nom.
Оберни́ся до мене та будь милости́вий мені, Як чи́ниш Ти тим, хто кохає Іме́ння Твоє.
133 Dirige mes pas selon ta parole, et que nulle iniquité ne soit maîtresse de moi.
Своїм словом зміцни мої кро́ки, — і не дай панува́ти надо мною нія́кому про́гріхові.
134 Délivre-moi des fausses accusations des hommes, et je garderai tes commandements.
Від лю́дського утиску ви́зволь мене, — і нехай я держу́ся нака́зів Твоїх!
135 Fais que brille ton visage sur ton serviteur, et enseigne-moi tes préceptes.
Хай зася́є лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уста́вів Своїх!
136 Mes yeux se sont fondus en des torrents de larmes, parce que je n'avais point gardé ta loi.
Пливуть во́дні пото́ки з оче́й моїх, бо Твого Зако́ну не доде́ржують.
137 Tu es juste, Seigneur, et tes jugements sont droits.
Ти праведний, Господи, і прямі́ Твої при́суди,
138 Tu nous as recommandé tes témoignages, comme étant la justice et la vérité.
бо Ти наказа́в справедливі свідо́цтва Свої й щиру правду!
139 Ton zèle m'a consumé, parce que mes ennemis avaient oublié tes paroles.
Ни́щить мене моя ре́вність, бо мої вороги́ позабува́ли слова́ Твої.
140 Ta parole est éprouvée comme un feu ardent, et ton serviteur l'aime.
Ве́льми очи́щене слово Твоє, і Твій раб його любить.
141 Et, quoique jeune et méprisé, je n'ai point oublié tes préceptes.
Я мали́й і пого́рджений, та не забуваю нака́зів Твоїх.
142 Ta justice est la justice éternelle, et ta loi, la vérité.
Праведність Твоя — праведність вічна, а Зако́н Твій — то правда.
143 La tribulation et la détresse sont venues me trouver; tes commandements ont été ma méditation.
Недоля та у́тиск мене обгорну́ли, — але́ Твої заповіді — моя ро́зкіш!
144 Tes témoignages sont une justice éternelle; donne-m'en l'intelligence, et je vivrai.
Правда свідо́цтв Твоїх вічна, — подай мені розуму, й бу́ду я жити!
145 J'ai crié au fond de mon âme; exauce-moi, Seigneur, et je rechercherai tes préceptes.
Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я бу́ду держа́тись уста́вів Твоїх!
146 J'ai crié vers toi; sauve-moi, et je garderai tes témoignages.
Я кличу до Тебе, — спаси Ти мене, і я бу́ду держа́тись свідо́цтв Твоїх!
147 Je me suis levé avant le jour, et j'ai crié, tant j'espérais en tes promesses.
Світа́нок я ви́передив та й вже кличу, Твого сло́ва чека́ю.
148 Mes yeux se sont ouverts avant l'aurore, pour méditer tes paroles.
Мої очі сторо́жі нічні́ випере́джують, щоб про слово Твоє розмовляти.
149 Écoute ma voix. Seigneur, selon ta miséricorde; vivifie-moi selon ton jugement.
Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене́ з Свого при́суду!
150 Mes persécuteurs se sont approchés de l'iniquité, et ils se sont éloignés de ta loi.
Набли́жаться ті, що за чином гане́бним ганя́ють, від Зако́ну Твого далекі,
151 Tu es proche, Seigneur, et toutes tes voies sont vérité.
та близьки́й Ти, о Господи, а всі Твої за́повіді — справедливість!
152 J'ai reconnu dès le commencement, par tes témoignages, que tu les avais fondés pour tous les siècles.
Відда́вна я знаю свідо́цтва Твої, бо навіки Ти їх закла́в!
153 Vois mon humiliation, et délivre-moi; car je n'ai point oublié ta loi.
Подивись на недолю мою та мене поряту́й, бо я не забуваю Зако́ну Твого́!
154 Juge ma cause, et rachète-moi; vivifie-moi selon ta parole.
Вступи́ся за справу мою й мене ви́зволи, за словом Своїм оживи Ти мене!
155 Le salut est loin des pécheurs, parce qu'ils n'ont point, recherché tes préceptes.
Від безбожних спасі́ння дале́ке, бо вони не шукають Твоїх постано́в.
156 Tes miséricordes sont abondantes, Seigneur; vivifie-moi selon ton jugement.
Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи́ Ти мене з Свого при́суду!
157 Ceux qui me persécutent et m'oppriment sont nombreux; cependant je ne me suis point écarté de tes témoignages.
Багато моїх переслі́дників та ворогів моїх, — але від свідо́цтв Твоїх не відхиля́юсь!
158 J'ai vu les insensés, et je me suis consumé, parce qu'ils n'avaient point gardé tes paroles.
Бачив я зрадників й бри́дився ними, бо не де́ржать вони Твого сло́ва.
159 Vois, Seigneur, combien j'aime ta loi! vivifie-moi selon ta miséricorde.
Подивися: люблю́ я накази Твої, — за милосердям Своїм оживи́ мене, Господи!
160 La vérité est le principe de tes paroles, et tous les jugements de ta justice sont éternels.
Правда — підва́лина слова Твого, а при́суди правди Твоєї — навіки.
161 Les princes m'ont persécuté sans cause; mais mon cœur n'a redouté que tes paroles.
Безневи́нно вельмо́жі мене переслі́дують, та серце моє Твого слова боїться.
162 Je me réjouirai de tes paroles, comme celui qui trouve un riche butin.
Радію я словом Твоїм, ніби здо́бич велику знайшов.
163 Je hais l'iniquité, je l'ai en abomination; j'aime ta loi.
Я неправду нена́виджу й бри́джуся нею, — покохав я Зако́на Твого́!
164 Sept fois le jour je t'ai loué, à cause des jugements de ta justice.
Сім раз денно я сла́влю Тебе через при́суди правди Твоєї.
165 Ceux qui aiment ta loi jouissent d'une paix profonde, et il n'est point pour eux de scandale.
Мир великий для тих, хто кохає Зако́на Твого, — і не мають вони спотика́ння.
166 J'ai attendu ton salut, Seigneur, et j'ai aimé tes commandements.
На спасі́ння Твоє я наді́юся, Господи, і Твої заповіді вико́ную.
167 Mon âme a gardé tes témoignages; elle les a vivement aimés.
Душа моя де́ржить свідо́цтва Твої, і я сильно люблю́ їх.
168 J'ai gardé tes commandements et tes témoignages, parce que toutes mes voies sont en ta présence. Seigneur.
Я держу́ся нака́зів Твоїх та свідо́цтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі доро́ги!
169 Que ma prière. Seigneur, arrive jusqu'à toi; donne-moi l'intelligence selon ta parole.
Блага́ння моє хай набли́зиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!
170 Que ma demande. Seigneur, arrive jusqu'à toi; délivre-moi selon ta parole.
Нехай при́йде молитва моя перед лице Твоє, — за словом Своїм мене ви́зволь!
171 Que mes lèvres chantent un hymne, quand tu m'auras enseigné tes préceptes.
Нехай у́ста мої вимовля́ють хвалу́, бо уста́вів Своїх Ти навчаєш мене.
172 Que ma langue publie tes promesses, parce que tous tes commandements sont la justice.
Хай язик мій звіща́тиме слово Твоє, бо всі Твої за́повіді — справедли́вість.
173 Que ta main se prête à me sauver, parce que j'ai choisi ta loi.
Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав нака́зи Твої.
174 J'ai désiré ton salut. Seigneur, et ta loi est l'objet de ma méditation.
Я пра́гну спасі́ння Твого, о Господи, а Зако́н Твій — то ро́зкіш моя!
175 Mon âme vivra et te louera, et tes jugements seront mon soutien.
Хай душа моя буде жива́, і хай сла́вить Тебе, а Твій при́суд нехай допоможе мені!
176 J'ai été errant comme une brebis égarée; cherche ton serviteur, parce que je n'ai point oublié ta loi.
Я блукаю, немов та овечка загу́блена, — пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх за́повідей!
