Psaumes 104
1 Psaume de David. O mon âme, bénis le Seigneur; Seigneur, ô mon Dieu, tu es très grand, tu es revêtu de gloire et de beauté.
Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти ве́льми великий, зодягну́вся Ти в ве́лич та в славу!
2 Tu es enveloppé de lumière comme d'un manteau; tu as tendu le ciel comme un tabernacle.
Зодягає Він світло, як ша́ти, небеса́ простягає, немов би заві́су.
3 Il a fait des eaux le toit de ses plus hautes demeures; il a posé les nuées pour être son char; il marche sur les ailes des vents.
Він ставить на во́дах пала́ти Свої, хма́ри кладе за Свої колесни́ці, ходить на кри́лах вітро́вих!
4 Des esprits il fait ses anges, et ses serviteurs sont un feu ardent.
Він чинить вітри́ за Своїх посланці́в, палю́чий огонь — за Своїх слуг.
5 Il fonde la terre sur son axe; elle ne déviera pas dans les siècles des siècles.
Землю Ти вгрунтува́в на осно́вах її, щоб на вічні віки вона не захита́лась,
6 L'abîme, comme un vêtement, est son manteau, et les eaux s'arrêteront au- dessus des montagnes.
безо́днею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над гора́ми, —
7 Elles s'enfuiront, Seigneur, à tes reproches; elles auront peur, à la voix de ton tonnerre.
від погро́зи Твоєї вона втекла́, від гу́ркоту грому Твого побігла вона, —
8 Les montagnes sont montées et les plaines sont descendues au lieu que tu leur avais marqué.
виходить на го́ри та схо́дить в доли́ни, на місце, що Ти встанови́в був для неї.
9 Tu as posé des limites que les eaux ne passeront pas; elles ne reviendront plus couvrir la terre.
Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла́, щоб вона не верну́лася землю покрити.
10 Le Seigneur a fait jaillir des sources dans les vallées; les eaux couleront entre les montagnes.
Він джере́ла пускає в пото́ки, що пливуть між гора́ми,
11 Elles abreuveront toutes les bêtes fauves des champs; les onagres les chercheront pour apaiser leur soif.
напува́ють вони всю пільну́ звірину́, ними дикі осли́ гасять спра́гу свою.
12 Au-dessus d'elles, les oiseaux du ciel feront leur nid; ils feront entendre leur chant du milieu des rochers.
Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посе́ред галу́зок.
13 Des lieux supérieurs, Dieu arrose les monts; la terre se rassasiera, Seigneur, du fruit de tes œuvres.
Він напоює горн з пала́ців Своїх, із плоду чи́нів Твоїх земля си́титься.
14 Tu fais pousser l'herbe pour le bétail, et le fourrage pour le service des hommes, afin qu'ils en fassent sortir le blé de la terre.
Траву для худоби виро́щує, та зелени́ну для праці люди́ні, щоб хліб добува́ти з землі,
15 Et le vin réjouit le cœur de l'homme; l'huile égaie son visage; le pain fortifie son cœur.
і вино, що серце люди́ні воно звеселя́є, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце люди́ні зміцня́є.
16 Les arbres des champs seront nourris de ces pluies, ainsi que les cèdres du Liban, qu'il a plantés.
Насичуються Господні дере́ва, ті ке́дри лива́нські, що Ти насади́в,
17 C'est là que les passereaux feront leur nid, et la famille du héron, qui les surpasse de la tête.
що там ку́бляться пта́хи, бузько́, — кипари́си мешка́ння його.
18 Les hauteurs des monts seront la demeure des cerfs, et les rochers l'asile du hérisson.
Го́ри високі — для диких кози́ць, скелі — схо́вище ске́льним звіри́нам.
19 Dieu a créé la lune pour marquer le temps; le soleil sait où il doit se coucher.
і місяця Він учинив для озна́чення ча́су, сонце знає свій за́хід.
20 Tu as fait les ténèbres, et la nuit est venue; c'est l'heure où toutes les bêtes fauves traversent la forêt.
Темноту́ Ти наво́диш — і ніч настає, в ній пору́шується вся звіри́на лісна́, —
21 Les lionceaux rugissent après leur proie, et cherchent les aliments que Dieu leur a donnés.
рича́ть левчуки́ за здоби́чею та шукають від Бога своєї пожи́ви.
22 Mais le soleil se lève; et ils se réunissent, et ils vont dormir dans leur antre.
Сонце ж засвітить — вони повтікають, та й кладуться по но́рах своїх.
23 Et l'homme s'en va à son travail, et il travaille jusqu'au soir.
Люди́на виходить на працю свою, й на роботу свою аж до ве́чора.
24 Que tes œuvres sont grandes, Seigneur; tu as fait toutes choses avec sagesse; la terre est pleine de tes créatures.
Які то числе́нні діла Твої, Господи, — Ти мудро вчинив їх усіх, Твого тво́рива повна земля!
25 La mer est profonde et spacieuse; des reptiles sans nombre y nagent, les petits avec les grands.
Ось море велике й розло́го-широ́ке, — там повзю́че, й числа їм немає, звіри́на мала́ та велика!
26 Des navires la sillonnent; et le dragon formé par vous, vient s'y jouer.
Ходять там кораблі, там той левіята́н, якого створив Ти, щоб ба́витися йому в мо́рі.
27 Tous espèrent en toi, pour que tu leur donne la nourriture au temps opportun.
Вони всі чекають Тебе, — щоб Ти ча́су свого поживу їм дав.
28 Tu la leur donne, et ils la recueillent; tu ouvre la main, et ils sont tous remplis des dons de ta bonté.
Даєш їм — збирають вони, руку Свою розкрива́єш — добром насича́ються.
29 Détournes-tu le visage, ils sont troublés; si tu leur ôtes le souffle, ils défailliront et retourneront à leur poussière.
Ховаєш обличчя Своє — то вони переля́кані, забираєш їм духа — вмирають вони, та й верта́ються до свого по́роху.
30 Et si tu envoies ton Esprit, ils seront créés, et tu renouvelleras la face de la terre.
Посилаєш Ти духа Свого — вони тво́ряться, і Ти відновля́єш обличчя землі.
31 Que la gloire du Seigneur soit éternelle; le Seigneur se complaira dans ses œuvres.
Нехай буде слава Господня навіки, хай діла́ми Своїми радіє Господь!
32 Il regarde la terre, et la fait trembler; il touche les monts, et ils fument.
Він погляне на землю — й вона затремти́ть, доторкне́ться до гір — і диму́юти вони!
33 Je chanterai le Seigneur toute ma vie; je chanterai mes psaumes à Dieu, tant que j'existerai.
Я буду співати Господе́ві в своє́му житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу́!
34 Puisse ma voix lui être douce, et moi je me réjouirai dans le Seigneur.
Буде приємна Йому моя мова, — я Господом буду радіти!
35 Puissent les pécheurs et les méchants défaillir sur la terre, et qu'ils ne soient plus! mon âme, bénis le Seigneur!
Неха́й згинуть грі́шні з землі, а безбожні — немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілу́я!
