Proverbes 8
1 Tu proclameras la Sagesse, afin que la prudence t'obéisse.
Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?
2 Car elle se tient sur les cimes des monts; elle est debout au milieu des sentiers.
На верхі́в'ях холмі́в, при дорозі та на перехре́стях стоїть он вона!
3 Elle s'assied devant les portes des riches, et à l'entrée des villes; elle chante
При брамах, при вході до міста, де вхо́диться в двері, там голосно кличе вона:
4 C'est vous, ô hommes, que j'appelle; j'élève ma voix devant les fils des hommes.
„До вас, мужі, я кличу, а мій голос до лю́дських синів:
5 Comprenez, innocents, la subtilité; et vous, ignorants, déposez la science en votre cœur.
Зрозумійте но, не́уки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглу́зді!
6 Écoutez-moi; car je vais dire des choses saintes, et proférer de mes lèvres la justice.
Послухайте, я бо шляхе́тне кажу́, і відкриття́ моїх губ — то просто́та.
7 Car ma langue va méditer la vérité, et j'ai en abomination les lèvres menteuses.
Бо правду говорять уста́ мої, а лукавство — гидо́та для губ моїх.
8 Toutes les paroles de ma bouche sont selon la justice; en elles rien d'oblique et de tortueux.
Всі слова́ моїх уст справедливі, нема в них круті́йства й лука́вства.
9 Elles sont toutes offertes à ceux qui comprennent, et justes pour ceux qui trouvent la Sagesse.
Усі вони про́сті, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знахо́дить знання́.
10 Recevez l'instruction et non l'argent, et la science plutôt que l'or raffiné.
Візьміть ви карта́ння моє, а не срі́бло, і знання́, добірні́ше від щирого золота:
11 Car la sagesse a plus de prix que les pierres précieuses, et rien de ce que l'on estime de plus précieux ne la vaut.
ліпша бо мудрість за пе́рли, і не рівняються їй всі клейно́ди!
12 Moi, la Sagesse, j'ai demeuré avec le conseil et le savoir; j'ai appelé à moi l'intelligence.
Я, мудрість, живу разом з розумом, і знахо́джу пізна́ння розва́жне.
13 La crainte du Seigneur hait l'iniquité, et l'insolence, et l'orgueil et les voies des méchants; et moi aussi, je hais les voies tortueuses des méchants.
Страх Господній — лихе все нена́видіти: я нена́виджу пи́ху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста́!
14 C'est à moi le conseil et la fermeté, à moi la prudence, à moi la force.
В мене рада й огля́дність, я розум, і сила у мене.
15 Par moi, les rois règnent, et les princes écrivent des jugements équitables.
Мною царю́ють царі, а законода́вці права́ справедливі встано́влюють.
16 Par moi, les grands sont glorifiés; par moi, les monarques commandent à la terre.
Мною пра́влять владики й вельмо́жні, всі праведні су́дді.
17 Moi j'aime ceux qui m'aiment, et ceux qui me cherchent me trouvent.
Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене — мене зна́йде!
18 De moi dépendent la fortune et la gloire, et les grandes richesses et la justice.
Зо мною багатство та слава, трива́лий маєток та правда:
19 Mieux vaut recueillir mes fruits que de l'or et des pierres précieuses, et mes rejetons sont meilleurs que l'argent le plus pur.
ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срі́бло добі́рне!
20 Je me promène dans les voies de l'équité, et je reviens par les voies de la justice;
Путтю праведною я ходжу́, поміж правних стежо́к,
21 pour distribuer à ceux qui m'aiment une part de mes richesses, et remplir de biens leurs trésors. Après vous avoir publié ce qui arrive chaque jour, je vais énumérer les choses qui sont de toute éternité.
щоб дати багатство в спа́дщину для тих, хто кохає мене, — і я понапо́внюю їхні скарбни́ці!
22 Le Seigneur m'a créé au commencement de Ses voies, pour faire Ses œuvres.
Господь мене мав на поча́тку Своєї дороги, перше чи́нів Своїх, спервові́ку, —
23 Il m'a établie avant le temps, au commencement, avant de créer la terre,
відвіку була я встано́влена, від поча́тку, від праві́ку землі.
24 et avant de créer les abîmes, avant que l'eau jaillit des fontaines.
Наро́джена я, як безо́день іще не було́, коли не було ще джере́л, водою обтя́жених.
25 Il m'a engendrée avant que les montagnes et les collines fussent affermies.
Наро́джена я, поки го́ри поставлені ще не були́, давніше за па́гірки,
26 Le Seigneur a fait les champs et les déserts, et les cimes habitées sous le ciel.
коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початко́вого по́роху все́світу.
27 Quand Il a préparé le ciel, j'étais auprès de Lui, et lorsqu'Il a élevé Son trône sur les vents,
Коли приправля́в небеса́ — я була́ там, коли кру́га вставля́в на пове́рхні безо́дні,
28 et lorsqu'en haut Il a donné aux nuées leur cohérence, et aux fontaines qui sont sous le ciel leur équilibre,
коли хмари умі́цнював Він нагорі́, як джере́ла безо́дні зміцня́в,
29 et lorsqu'Il a affermi les fondements de la terre;
коли клав Він для моря уста́ва його, щоб його берегі́в вода не перехо́дила, коли ставив осно́ви землі, —
30 j'étais là, près de Lui, disposant tout avec Lui; j'étais là, et Il Se délectait en moi; chaque jour, à tout moment, je me réjouissais de la vue de Son visage;
то я ма́йстром у Нього була́, і була я весе́лощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожноча́сно,
31 lorsqu'Il S'applaudissait d'avoir achevé la terre, et Se complaisait dans les fils des hommes.
радіючи на земнім кру́зі Його, а заба́ва моя — із синами людськими!
32 Maintenant donc, mon fils, écoute-moi:
Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаже́нні, хто буде дороги мої стерегти́!
Навча́ння послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!
34 Heureux l'homme qui m'écoutera, et le mortel qui gardera mes voies, veillant le jour à mes portes et gardant le seuil de ma demeure.
Блаже́нна люди́на, яка мене слухає, щоб пильнувати при две́рях моїх день-у-день, щоб одві́рки мої берегти́!
35 Car mes portes sont des portes de vie, et en elles réside la volonté du Seigneur.
Хто бо знахо́дить мене, той знахо́дить життя, і оде́ржує милість від Господа.
36 Ceux qui pèchent contre moi outragent leur âme, et ceux qui me haïssent aiment la mort.
А хто́ проти мене гріши́ть, ограбо́вує душу свою; всі, хто мене ненави́дить, ті смерть покохали!“
