Proverbes 30
1 Ô mon fils, révère mes paroles; recueille-les et repens-toi. Voici ce que dit un homme à ceux qui se confient en Dieu; mais je m'arrête,
Слова́ Агу́ра, Яке́євого сина, массе́янина: „Слово мужчи́ни: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, — і змучився я!
2 car je suis moi-même le plus insensé des hommes, et la sagesse des mortels n'est point en moi
Бо ду́маю, що немудріший за кожного я, і не маю я лю́дського розуму,
3 mais Dieu m'a enseigné la sagesse, et je connais la doctrine des saints.
і не навчився я мудрости, і не знаю пізна́ння святих....
4 Qui donc est monté au ciel et en est descendu? Qui a rassemblé les vents dans un pli de Son manteau? Qui a contenu les eaux comme dans un vêtement? Qui a pouvoir sur les extrémités de la terre? Quel est Son Nom? Quel est le nom de Ses enfants?
Хто на небо ввійшов — і зійшов? Хто у жме́ні Свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кі́нці землі? Яке Йме́ння Його, і яке Йме́ння Сина Його, коли знаєш?
5 Toutes les paroles de Dieu sont des flammes, et Il protège ceux qui Le craignent.
Кожне Боже слово очи́щене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
6 N'ajoute rien à Ses paroles, de peur qu'Il ne te reprenne et ne t'accuse de mensonge.
До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомо́вцем не став ти.
7 Seigneur, je Te demande deux choses: Ne me retire pas Ta grâce avant que je meure;
Двох речей я від Тебе просив, — не відмов мені, поки помру́:
8 éloigne de moi les paroles vaines et le mensonge; ne me donne ni la richesse ni la pauvreté; mais accorde-moi ce qui m'est nécessaire et suffisant;
віддали́ Ти від мене марно́ту та слово брехли́ве, убо́зтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для ме́не призна́ченим,
9 de peur que, rassasié, je ne devienne trompeur, et ne dise: Qui me voit? ou que, poussé par le besoin, je ne dérobe, et que je ne parjure le Nom du Seigneur.
щоб я не переси́тився та й не відрікся, і не сказав: „Хто Госпо́дь?“і щоб я не збіднів і не крав, і не знева́жив Ім'я́ мого Бога.
10 Ne livre pas l'esclave fugitif à son maître; de peur qu'il ne te maudisse, et que tu ne périsses à ton tour.
Раба не обмовля́й перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
11 Une race pervertie maudit son père, et ne bénit pas sa mère.
Оце поколі́ння, що батька свого проклинає, і не́ньки своєї не благословляє,
12 Une race pervertie s'estime juste, et qui pourtant n'a point lavé le devant de sa porte.
покоління, що чисте в оча́х своїх, та від бруду свого не обмите,
13 Une race pervertie a les yeux hautains; l'orgueil est sur ses paupières.
покоління, — які го́рдісні очі його, а пові́ки його як підне́слися!
14 D'une race pervertie les dents sont des glaives; et ses mâchoires, des couteaux pour détruire et dévorer, sur la terre, les humbles et les pauvres parmi les hommes.
Покоління, що в нього мечі — його зуби, а гострі ножі — його ще́лепи, щоб поже́рти убогих із кра́ю й нужде́нних з землі!
15 La sangsue avait trois filles qu'elle aimait d'un tendre amour; et à elles trois, elles ne remplissaient pas son cœur; une quatrième ne suffit pas pour lui faire dire: C'est assez.
Дві дочки́ в кровоже́рця: „Дай, дай!“Оці три не наси́тяться, чотири не скажуть „до́сить":
16 L'enfer, l'amour d'une femme, une terre qui manque d'eau, l'eau et le feu ne diront jamais: C'est assez. (Sheol h7585)
шео́л та утро́ба неплідна, водою земля не наси́титься, і не скаже „до́сить“огонь! (Sheol h7585)
17 L'œil qui se moque d'un père et qui n'honore point la vieillesse d'une mère, que les corbeaux du vallon l'arrachent, et que les aiglons le dévorent.
Око, що з батька сміється й пого́рджує по́слухом матері, — нехай ви́дзьобають його кру́ки пото́чні, і нехай орленя́та його пожеру́ть!
18 Il y a trois choses qu'il m'est impossible de comprendre, et une quatrième que j'ignore
Три речі оці дивови́жні для мене, і чотири, яких я не знаю:
19 la trace d'un aigle dans les airs, celle d'un serpent dans les rochers, les sentiers d'un ruisseau qui vogue sur l'eau, et les voies d'un homme dans sa jeunesse.
дорога орли́на в повітрі, дорога змії́на на скелі, корабельна дорога в сере́дині моря, і дорога мужчи́ни при дівчині!.
20 Telle est la voie de la femme adultère, qui, après ce qu'elle a fait, se lave, et dit n'avoir rien fait d'inconvenant.
Така ось дорога блудли́вої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла́: „Не вчинила я злого!“
21 Trois choses troublent la terre; il en est une quatrième qu'elle ne peut supporter
Трясе́ться земля під трьома, і під чотирма́, яких зне́сти не може вона:
22 un esclave devenu roi; un insensé regorgeant de biens;
під рабом, коли він зацарю́є, і під нерозумним, як хліба наїсться,
23 une servante qui a supplanté sa maîtresse, et une méchante femme réunie à un bon mari.
під розпу́стницею, коли взята за жінку, і неві́льницею, коли вижене пані свою́!.
24 Il y a sur la terre quatre êtres bien petits, et ils sont plus sages que les sages
Оці ось чотири малі на землі, та вони ве́льми мудрі:
25 la fourmi, qui n'a point de force, et prépare en été sa nourriture;
мура́шки, — не сильний наро́д, та пожи́ву свою загото́влюють літом;
26 le hérisson, peuple débile, qui fait sa demeure sur les rochers;
борсуки́, — люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;
27 la sauterelle, qui n'a point de roi et marche comme une armée en bon ordre, au commandement d'une seule;
немає царя в сарани́, — але вся вона в стро́ї бойо́вім вихо́дить;
28 et le lézard moucheté, qui se tient droit, et, quoique facile à prendre, habite les forteresses des rois.
паву́к тільки ла́пками пнеться, та він і в пала́тах царськи́х!
29 Il y a trois êtres dont la démarche est belle, et un quatrième dont le maintien est majestueux
Добре ступають ці троє, і добре хо́дять чотири:
30 le lionceau, le plus fort des animaux, qui ne recule devant rien, et ne redoute aucune bête;
лев, найсильніший поміж звірино́ю, який не вступа́ється ні перед ким,
31 le coq, qui se promène, plein d'ardeur, parmi les poules; et le bouc qui conduit le troupeau, et le roi qui gouverne une nation.
осі́дланий кінь, і козел, та той цар, що з ним ві́йсько!
32 Si tu t'es laissé aller à la joie, et que tu étendes les mains pour te disculper, tu seras confondu.
Якщо ти допусти́вся глупо́ти пихою, й якщо заміря́єш лихе, — то руку на уста!
33 Trais le lait avec trop de force, il deviendra du beurre; blesse-toi les narines, il en sortira du sang; cherche querelle, il s'ensuivra des rixes et des procès.
Бо збива́ння молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку“.
