Lamentations 3
1 Aleph. Je suis l'homme qui voit sa misère, parce que la verge de la colère du Seigneur est sur moi.
Я той муж, який бачив біду́ від жезла́ Його гніву, —
2 Il m'a saisi et il m'a conduit dans les ténèbres, et non à la lumière.
Він прова́див мене й допрова́див до те́мряви, а не до світла.
3 Il n'a fait que tourner la main sur moi, durant tout le jour.
Лиш на мене все зно́ву обе́ртає руку Свою́ цілий день.
4 Il a envieilli ma peau et ma chair; il a brisé mes os.
Він ви́снажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторо́щив,
5 Beth. Il a bâti contre moi; il a entouré ma tête; il a travaillé à ma perte;
обгородив Він мене, і мене оточи́в гіркото́ю та му́кою,
6 Il m'a mis dans les ténèbres, comme les morts des siècles passés.
у темно́ті мене посадив, мов померлих давно́.
7 Il a bâti contre moi, et je ne sortirai plus; il a appesanti mes fers.
Обгороди́в Він мене — і не ви́йду, тяжки́ми вчинив Він кайда́ни мої.
8 Ghimel. Et quand je crierais, quand je l'invoquerais, c'est en vain; il a clos ma prière.
І коли я кричу́ й голошу́, затикає Він вуха Свої на молитву мою,
9 Daleth. Il a muré mes voies; il a barricadé mes sentiers; il les a confondus.
Камінням обте́саним обгородив Він доро́ги мої, повикри́влював стежки́ мої.
10 Il est pour moi une ourse qui me guette, un lion dans son repaire.
Він для мене ведме́дем чату́ючим став, немов лев той у схо́вищі!
11 Il m'a poursuivi, comme je me détournais; il m'a arrêté, il m'a effacé;
Поплутав доро́ги мої та розша́рпав мене́, учинив Він мене опусто́шеним!
12 Hé. Il a tendu son arc; il m'a fait tenir comme un but de flèches.
Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли́, —
13 Il a plongé dans mes reins les traits de son carquois.
пустив стрі́ли до ни́рок моїх з Свого сагайдака́
14 Je suis devenu la risée de tout mon peuple, le sujet de leurs chants, pendant tout le jour.
Для всього наро́ду свого я став посміхо́виськом, глумли́вою піснею їхньою цілий день.
15 Vav. Il m'a nourri d'amertume; il m'a enivré de fiel.
Наси́тив мене гіркото́ю, мене напоїв полино́м.
16 Il m'a brisé les dents avec des cailloux; il m'a donné à manger de la cendre.
І стер мені зу́би жорство́ю, до по́пелу кинув мене,
17 Il a banni la paix de mon âme; j'ai oublié toutes mes joies:
і душа моя спо́кій згубила, забув я добро́.
18 Mes biens ont péri; mais mon espérance est dans le Seigneur.
І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподіва́ння на Господа.
19 Zaïn. Je me suis souvenu de ma misère; et, persécuté comme je suis, mon amertume et mon fiel
Згадай про біду́ мою й му́ку мою, про поли́н та отру́ту, —
20 Ne seront pas oubliés; et les méditations de mon âme se tourneront contre moi.
душа моя згадує безпереста́нку про це, і гнеться в мені.
21 Je les enfermerai dans mon cœur, et à cause de cela je souffrirai avec patience.
Оце я нага́дую серцеві своєму, тому то я маю надію:
22 Teth. Le Seigneur est bon pour ceux qui l'attendent. C'est un bien pour l'âme de le chercher;
Це милість Господня, що ми не поги́нули, бо не нокінчи́лось Його милосердя, —
23 Teth. Le Seigneur est bon pour ceux qui l'attendent. C'est un bien pour l'âme de le chercher;
нове́ воно кожного ра́нку, велика бо вірність Твоя!
24 Teth. Le Seigneur est bon pour ceux qui l'attendent. C'est un bien pour l'âme de le chercher;
Господь — це мій у́діл, — говорить душа моя, — тому́ я надію на Нього склада́ю!
25 Teth. Le Seigneur est bon pour ceux qui l'attendent. C'est un bien pour l'âme de le chercher;
Господь добрий для тих, хто наді́ю на Нього кладе́, для душі, що шукає Його́!
26 Elle patientera, elle attendra paisiblement le salut du Seigneur.
Добре, коли люди́на в мовча́нні надію кладе́ на спасі́ння Господнє.
27 Il est bon à l'homme d'être soumis au joug dès sa jeunesse.
Добре для мужа, як носить ярмо́ в своїй мо́лодості, —
28 Il se tiendra solitaire; et il se taira, parce qu'il l'aura porté sur lui.
нехай він самі́тно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його́;
29 Iod. Il tendra la joue à qui le frappe; il se rassasiera d'opprobre,
хай закриє він по́рохом у́ста свої, може є ще надія;
30 Iod. Il tendra la joue à qui le frappe; il se rassasiera d'opprobre,
хай що́ку тому підставля́є, хто його б'є, своєю ганьбою наси́чується.
31 Parce que le Seigneur ne répudie pas pour toujours.
Бо Господь не наві́ки ж покине!
32 Coph. Si c'est lui qui a humilié, il aura compassion dans la plénitude de sa miséricorde.
Бо хоч Він і засму́тить кого, проте зми́лується за Своєю великою ми́лістю, —
33 Car ces paroles de colère ne sont pas selon son cœur, et ceux qu'il a abaissés sont des fils de l'homme.
бо не мучить Він з серця Свого́, і не засмучує лю́дських синів.
34 Lamed. Mettre sous ses pieds tous les captifs de la terre,
Щоб топта́ти під своїми ногами всіх в'я́знів землі,
35 Refuser justice à un homme devant le Très-Haut,
щоб перед обличчям Всевишнього право люди́ни зігнути,
36 Condamner un homme quand on doit le juger, le Seigneur ne l'a pas dit.
щоб гноби́ти люди́ну у справі судо́вій його́, — оцьо́го не має на оці Госпо́дь!
37 Qui est celui qui a dit de telles choses, et a été obéi? Ce n'est pas le Seigneur qui les a commandées.
Хто то скаже — і станеться це, як Господь того не наказав?
38 Le mal ne sortira pas de la bouche du Seigneur en même temps que le bien.
Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, — зле та добре?
39 Mem. Pourquoi murmure-t-il, l'homme vivant, l'homme qui songe à son péché?
Чого ж нарікає люди́на жива? Нехай ска́ржиться кожен на гріх свій.
40 Noun. Votre voie a été examinée et recherchée, retournez au Seigneur.
Пошукаймо доріг своїх та досліді́мо, і верні́мось до Господа!
41 Élevons nos cœurs sur nos mains, vers le Très-Haut, dans le ciel.
підіймі́мо своє серце та руки до Бога на небі!
42 Nous avons péché, nous avons été impies, et vous ne nous avez point pardonné.
Спроневі́рились ми й неслухня́ними стали, тому́ не пробачив Ти нам,
43 Samech. Vous avez gardé votre ressentiment, et vous nous avez poursuivis; vous avez tué, et vous n'avez rien épargné.
закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,
44 Vous vous êtes voilé d'une nuée pendant ma prière, pour ne plus me voir
закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла.
45 Et pour me répudier; Aïn. Vous nous avez isolées au milieu des peuples.
Сміття́м та оги́дою нас Ти вчинив між наро́дами,
46 Tous nos ennemis ont ouvert la bouche contre nous.
наші всі вороги́ пороззявля́ли на нас свого рота,
47 La crainte et la fureur, l'orgueil et la ruine sont venus en nous.
страх та яма на нас поприхо́дили, руїна й погибіль.
48 Mon œil répandra des torrents de larmes sur la destruction de la fille de mon peuple.
Моє око сплива́є пото́ками во́дними через нещастя дочки́ мого люду.
49 Phé. Mon œil s'est consumé; et je ne me tairai point, parce qu'il n'y aura point de repos pour moi
Виливається око моє безупи́нно, нема бо пере́рви,
50 Avant que le Seigneur, du haut des cieux, se penche et regarde.
аж поки не згля́неться та не побачить Госпо́дь із небе́с, —
51 Mon œil ravagera mon âme, à la vue de toutes les filles de la cité.
моє око вчиняє журбу́ для моєї душі через до́чок усіх мого міста.
52 Tsadé. Des oiseleurs m'ont fait la chasse comme à un passereau; ce sont tous ceux qui me haïssent sans raison.
Ло́влячи, ло́влять мене, немов птаха, мої вороги безпричи́нно,
53 Ils m'ont jeté dans une citerne pour m'ôter la vie, et ils en ont posé le couvercle sur moi.
життя моє в яму замкну́ли вони, і камі́ннями кинули в мене.
54 L'eau s'est répandue sur ma tête, et j'ai dit: Je suis perdu.
Пливуть мені во́ди на го́лову, я говорю́: „ Вже погу́блений я!“
55 Coph. J'ai invoqué votre nom, ô Seigneur, du fond de la citerne;
Кликав я, Господи, Йме́ння Твоє́ із найглибшої ями,
56 Vous avez entendu ma voix, et vous n'avez point fermé les oreilles à ma prière.
Ти чуєш мій голос, — не захо́вуй же ву́ха Свого від зо́йку мого́, від блага́ння мого!
57 Vous êtes venu à mon secours le jour où je vous avais invoqué, et vous m'avez dit: Ne crains pas.
Ти близьки́й того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: „Не бійся!“
58 Resch. Seigneur, vous avez plaidé la cause de mon âme; vous avez racheté ma vie.
За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.
59 Seigneur, vous avez vu mes troubles; vous m'avez rendu justice.
Ти бачиш, о Господи, кривду мою, — розсуди ж Ти мій суд!
60 Vous avez vu toute leur vengeance, tous leurs desseins sur moi.
Усю їхню по́мсту ти бачиш, всі за́думи їхні на мене,
61 Schin. Vous avez entendu leurs outrages, et tous leurs desseins contre moi,
Ти чуєш, о Господи, їхні нару́ги, всі за́думи їхні на ме́не,
62 Et les lèvres de mes oppresseurs, et leurs complots tramés contre moi tout le jour.
мову повста́нців на мене та їхнє буркоті́ння на мене ввесь день.
63 Soit qu'ils s'asseyent, soit qu'ils se lèvent, considérez leurs yeux.
Побач їхнє сиді́ння та їхнє встава́ння, — як за́вжди глумли́ва їхня пісня!
64 Seigneur, vous les rétribuerez selon les œuvres de leurs mains.
Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!
65 Thav. Vous leur ferez expier votre protection et les peines de mon cœur.
Подай їм темно́ту на серце, прокля́ття Твоє нехай буде на них!
66 Vous les poursuivrez en votre colère, et vous les ferez disparaître de dessous le ciel, ô Seigneur.
Своїм гнівом жени їх, і ви́губи їх з-під Господніх небе́с!
