Job 18
1 Et Baldad de Sauchée, dit:
І заговорив шух'янин Білда́д та й сказав:
2 Quand donc te reposeras-tu? contiens-toi, afin que nous parlions aussi.
„Як довго ви бу́дете па́стками класти слова́? Розміркуйте, а по́тім собі погово́римо!
3 Pourquoi devant toi sommes-nous muets comme des quadrupèdes?
Чому́ порахо́вані ми, як худоба? Чому в ваших оча́х ми безумні?
4 Tu te mets en colère. Qu'y a-t-il? Si tu meurs, la terre sous le ciel sera-t-elle inhabitée, et les montagnes s'écrouleront-elles jusqu'à la base?
О ти, що розша́рпуєш душу свою в своїм гніві, — чи для те́бе земля опусті́є, а скеля осу́неться з місця свого́?
5 La lumière des impies s'éteindra, et d'eux il ne sortira point de flamme.
Таж світи́льник безбожних пога́сне, і не буде світи́тися і́скра огню́ його:
6 La lumière est ténèbres en la demeure de l'impie; la lampe qui l'éclaire s'éteindra.
його світло стемні́є в наме́ті, і згасне на ньому світильник його,
7 Que les petits soient mis en possession de ses richesses; que ces conseils soient renversés.
стануть тісні́ кроки сили його́, і вдарить його власна рада!
8 Son pied s'est pris au piège, que le filet l'enveloppe tout entier.
Бо він ки́нений в па́стку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:
9 Qu' il le retienne, et ceux qui ont soif de l'attaquer prendront courage.
пастка схо́пить за сто́пу його́, змі́цниться сітка на ньому, —
10 Le câble était caché en terre, il devait le heurter dans le chemin.
на нього захо́ваний шнур на землі, а па́стка на нього — на сте́жці.
11 Puissent les douleurs l'investir et le perdre, qu'elles l'entourent en foule à chacun de ses pas;
Страхіття жаха́ють його звідусі́ль, і женуться за ним по сліда́х.
12 Qu'il sente les angoisses de la faim; une chute extraordinaire lui a été réservée.
Його сила голодною буде, а нещастя при боці його пригото́влене.
13 Que les doigts de ses pieds soient rongés; la mort dévorera de lui tout ce qu'elle trouvera mûr pour elle.
Його шкіра пої́джена буде хворобою, поїсть члени його перворо́джений смерти.
14 Que la guérison fuie le toit qu'il habite, que la nécessité l'emprisonne comme s'il eût commis un crime contre le roi.
Віді́рвана буде безпе́ка його від наме́ту його, а Ти до царя жахів його приведе́ш...
15 Dans sa nuit fatale il se sera vainement abrité sous sa tente; tout ce qui fait sa gloire sera bouleversé par la foudre;
Він перебуває в наметі своє́му, який не його, на мешка́ння його буде ки́нена сірка.
16 Au plus profond de la terre les racines de ses arbres sécheront; à la surface sa maison tombera.
Здо́лу посо́хнуть коріння його, а згори́ — його ві́ття зів'я́не.
17 Que tout souvenir de lui périsse sur la terre, et son nom appartiendra à la face invisible de l'univers.
Його пам'ять загине з землі, а на вулиці йме́ння не буде йому.
18 Qu'il soit chassé de la lumière pour entrer dans les ténèbres.
Зажену́ть його з світла до те́мряви, і ввесь світ проганяє його.
19 Il sera inconnu à son peuple, et sa famille ne lui survivra pas sous la voûte du ciel. D'autres vivront des biens qu'il a eus;
У нього немає в наро́ді наща́дка, ні внука, і немає оста́нку в місцях його ме́шкання.
20 à cause de lui finalement on gémira; d'abord on aura été frappé d'étonnement.
На згадку про день його остовпіва́ли останні, за воло́сся ж хапа́лись давні́ші...
21 Tel est le sort des pervers; ainsi s'écroule la maison de ceux qui ne connaissent pas le Seigneur.
Ось такі то мешка́ння неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!“
