2 Samuel 22
1 Et David chanta ce cantique au Seigneur, le jour où le Seigneur l'eut délivré de Saül et de tous ses ennemis.
І промовив Давид до Господа слова́ оцієї пісні того дня, як Господь урятува́в був його з руки́ всіх його ворогів та з доло́ні Саулової,
2 Et il dit, en ce cantique: Seigneur, mon rocher, ma forteresse, mon sauveur!
та й сказав: „Госпо́дь моя ске́ля й тверди́ня моя, і для мене Спаси́тель Він мій!
3 Mon Dieu sera mon gardien, je me confierai à lui; mon protecteur, mon salut, mon refuge, vous me sauverez de l'homme inique.
Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг Він спасі́ння мого́, Він ба́шта моя та моє пристано́вище! Спаси́телю мій, — Ти врятуєш мене від наси́лля!
4 J'invoquerai le Seigneur, à qui appartient la louange, et il me délivrera de mes ennemis.
Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
5 Car les brisements de la mort m'ont investi, les torrents de l'iniquité m'ont frappé d'épouvante.
Бо хви́лі смерте́льні мене оточи́ли, потоки велійяа́ла лякають мене.
6 Les angoisses de la mort m'ont entouré, l'agonie de la mort a pris l'avance sur moi. (Sheol h7585)
Тене́та шео́лу мене оточи́ли, а па́стки смерте́льні мене попере́дили! (Sheol h7585)
7 Dans mes afflictions j'invoquerai le Seigneur, je crierai à mon Dieu; de son temple, il entendra ma voix, mes cris arriveront à ses oreilles.
В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого́ я вола́ю, — І Він почує мій голос із храму Свого́, і в ушах Його — зойк мій.
8 La terre a été troublée, et elle a tremblé; les fondements du ciel ont été bouleversés, et ils se sont déchirés, parce que la colère du Seigneur a éclaté contre la terre et le ciel.
Захита́лась земля й затремті́ла, затрясли́ся й хитались небесні підва́лини, — бо Він запалився від гніву!
9 Dans sa fureur une fumée s'exhale, le feu de sa bouche est dévorant; des charbons en ont été embrasés.
Із ні́здер Його бу́хнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, запаливсь жар від Нього!
10 Il a abaissé les cieux et il est descendu, et les ténèbres s'étendaient sous ses pieds.
Він небо простя́г — і спустився, а хмара густа́ під нога́ми Його.
11 Et il s'est assis sur les chérubins, et il a pris son essor, et il s'est montré sur les ailes des vents,
Усівся Він на херуви́ма — й летів, і явився на ві́тряних кри́лах.
12 Et il s'est voilé de ténèbres. Et autour de lui, comme un tabernacle, il a étendu l'obscurité des eaux, condensées dans les nuées de l'air.
А навколо Себе поклав те́мряву, мов куріні́, збір води, густі хмари висо́кі.
13 Et les lueurs qui le précédaient ont mis des charbons en feu.
Від бли́ску, що був перед Ним, запали́лось вугі́лля горю́че.
14 Le Seigneur a tonné du haut du ciel, le très Haut a fait retentir sa voix.
Госпо́дь загримів у небеса́х, і Свій голос Всевишній подав.
15 Il a lancé des traits et il a dispersé mes ennemis; il a fait tomber la foudre et il les a mis hors d'eux-mêmes.
Він послав Свої стріли та їх розпоро́шив, послав бли́скавку й їх побенте́жив.
16 Aux reproches du Seigneur, sous le souffle de sa colère, on a vu les gouffres de la mer, et les bases de la terre ont apparu.
І показа́лися рі́чища во́дні, і відкрились основи вселе́нної, — від сва́ру Твойо́го, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Його.
17 Et il a envoyé d'en haut son ange, et il m'a pris, et il m'a tiré du tumulte des eaux.
Він послав із високо́сти, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.
18 Il m'a délivré de la force de mes ennemis, de ceux qui me haïssaient et qui l'emportaient sur moi.
Він мене врятував від мойого поту́жного ворога, від моїх ненави́сників, — бо сильніші від ме́не вони.
19 Les jours de mon affliction s'étaient précipités sur moi; mais le Seigneur a été mon appui;
Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м.
20 Il m'a conduit dans de libres espaces, et il m'a affranchi, parce qu'il se complaisait en moi.
І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятува́в, — бо вподо́бав мене!
21 Le Seigneur m'a rétribué selon ma justice; il m'a rétribué selon la pureté de mes mains.
Нехай Господь зробить мені по моїй справедли́вості, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх!
22 Parce que j'ai suivi les voies du Seigneur, et que je n'ai point outragé mon Dieu.
Бо беріг я доро́ги Господні, і від Бога свойо́го я не відступи́в,
23 Parce que ses jugements et ses justices ont toujours été devant moi, et que je ne m'en suis jamais écarté.
бо всі Його при́суди передо мною, постано́ви ж Його́, — не вступлю́ся від них!
24 Je serai sans tache à ses yeux, et je me tiendrai en garde contre mes dérèglements.
І був я Йому непоро́чним, і стерігся своєї провини.
25 Le Seigneur me rétribuera selon ma justice, et selon la pureté de mes mains devant ses yeux.
І Госпо́дь заплатив був мені по моїй справедли́вості, за чистото́ю моє́ю перед очима Його́.
26 Avec le saint vous serez saint, avec l'homme accompli vous serez accompli.
З справедли́вим Ти справедли́во пово́дишся, із чесним — по-че́сному,
27 Avec l'excellent vous serez excellent, avec le méchant vous serez méchant.
із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лука́вством його́!
28 Vous sauverez le peuple pauvre, et vous ferez baisser les yeux des superbes.
І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої — на зухва́лих, яких Ти принижуєш.
29 Car, ô Seigneur, vous êtes ma lumière, et le Seigneur brillera devant moi dans mes ténèbres.
Бо світильник Ти, Господи, мій, і осві́тить Господь мою те́мряву!
30 Avec votre aide je courrai comme un homme fort; avec l'aide de mon Dieu je franchirai des remparts.
Бо з Тобою поб'ю́ я ворожого відділа, із Богом своїм проберу́сь через мур!
31 Le Tout-Puissant, ses voies sont irréprochables; la parole du Seigneur est forte, éprouvée par le feu. Le Seigneur abrite tous ceux qui ont foi en lui.
Бог — непорочна доро́га Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдається до Ньо́го!
32 Qui donc est fort, hormis le Seigneur? Qui donc sera créateur, hormis notre Dieu?
Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?
33 Le Tout-Puissant, c'est lui qui me fortifie par sa puissance, et qui m'a préparé une voie irréprochable.
Бог — сильне моє пристано́вище, і дорогу мою Непоро́чний вивідував.
34 Il rendu mes pieds légers comme ceux des cerfs; il m'a placé sur les hauts lieux.
Він чинить ноги мої, як оле́нячі, і ставить мене на висо́тах моїх,
35 Vous avez exercé mes mains aux combats; vous avez brisé par mon bras un arc d'airain.
Мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
36 Vous m'avez donné, Seigneur, le bouclier qui me sauve; mon obéissance à vos ordres m'a grandi.
І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, і чинить великим мене Твоя поміч!
37 L'espace sous mes pas s'est étendu, et mes jambes ont conservé leur fermeté.
Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
38 Je poursuivrai mes ennemis, et je les effacerai, et je ne reviendrai point qu'ils ne soient anéantis.
Жену́ я своїх ворогів, і повигу́блюю їх, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх!
39 Je les briserai, et ils ne se relèveront point; ils tomberont sous mes pieds.
Я їх повигу́блюю й їх потрощу́, — і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.
40 Et vous, par votre puissance, vous me fortifierez, Seigneur, pendant la bataille, et vous courberez sous moi ceux qui contre moi se sont levés.
Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
41 Vous m'avez fait voir le dos de mes ennemis, vous avez mis à mort ceux qui me haïssaient.
Поверну́в Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненави́сників, — й я їх пони́щу!
42 Ils n'ont plus de secours; ils crieront au Seigneur, mais le Seigneur ne les exaucera plus.
Озирались вони — та немає спаси́теля, кли́кали до Господа — і не відповів їм!
43 Je les ai broyés comme de la poussière; je les ai aplatis comme la boue du chemin.
І я їх зітру́, як той по́рох землі, як болото на ву́лицях — їх розітру́ й розтопчу́ їх!
44 Vous me préserverez, ô Seigneur, des contradictions des peuples; et vous me maintiendrez à la tête des nations; un peuple que je ne connaissais pas m'a été asservi;
Ти ж від бунту наро́ду мойо́го мене бережеш, на го́лову лю́ду мене стереже́ш, мені бу́дуть служити наро́ди, яких я й не знав!
45 Les fils des étrangers m'avaient trompé; ils ont ouï votre parole, et ils m'ont été dociles.
Передо мною чужи́нці підле́щуються, на вістку про мене — слухня́ні мені.
46 Les fils des étrangers seront rejetés avec mépris, et ils trébucheront dans leurs places de retraite.
В'януть чужи́нці, і тремтя́ть у тверди́нях своїх.
47 Vive le Seigneur! béni soit mon gardien, et Dieu, le gardien de mon salut, sera glorifié.
Живий Господь, — і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесе́ться Бог скелі спасі́ння мого́!
48 Le Seigneur qui m'a vengé, en châtiant par mon bras les nations, est tout-puissant.
Бог, що по́мсти за ме́не дає, і що народи під мене позни́жував,
49 Il m'a tiré de leurs mains; vous m'élèverez encore, ô Seigneur, au- dessus de ceux qui se lèveront contre moi, vous me défendrez contre les hommes violents.
що рятує мене від моїх ворогі́в, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від насильника!
50 A cause de cela, Seigneur, je vous rendrai gloire parmi toutes les nations, et je chanterai votre nom,
Тому́ то хвалю́ Тебе, Господи, серед народів, Іме́нню Твоє́му співаю!
51 O vous, qui rendez grand le salut de votre roi, qui êtes miséricordieux envers David, votre christ, et envers sa postérité à jamais!
Ти башта спасі́ння Свойо́го царя, і милість вчиняєш Своєму пома́занцеві, — Давиду й насінню його аж навіки!“
