Psaumes 94
1 Dieu des vindictes, Eternel, Dieu des vindictes, apparais!
О Боже помсти, Господи, Боже помсти, з’яви Себе!
2 Lève-toi, juge de la terre, inflige un juste châtiment aux orgueilleux.
Піднімися, Судде землі, віддай гордим по заслугам!
3 Jusques à quand les impies, ô Eternel, jusques à quand les impies triompheront-ils?
Аж доки нечестиві, Господи, доки нечестиві торжествувати будуть?
4 Ils se répandent en discours, parlent avec jactance; ils font les fanfarons, tous ces ouvriers d’iniquité.
Вивергають, промовляють вони пиху, нахваляються всі, хто чинить гріх.
5 Ton peuple, Eternel, ils l’écrasent, et ils oppriment ton héritage.
Народ Твій, Господи, вони вражають ударами й пригнічують Твій спадок.
6 Ils font périr la veuve et l’étranger, ils assassinent les orphelins,
Вдову й приходька вбивають, сироту гублять
7 et ils disent: "l’Eternel ne le voit pas, le Dieu de Jacob n’y fait nulle attention!"
кажучи: «Не бачить Господь, і не вникає [в це] Бог Якова».
8 Ah! réfléchissez donc, ô gens stupides! Et vous, insensés, quand serez-vous sains d’esprit?
Схаменіться, невігласи серед народу! Коли ви станете розумнішими, безумці?
9 Celui qui a planté l’oreille n’entendrait pas? celui qui a formé l’œil ne verrait point?
Той, Хто насадив вухо, хіба не почує? Чи Той, Хто око створив, не побачить?
10 Celui qui châtie les peuples ne demanderait aucun compte, lui qui enseigne la science aux hommes?
Той, Хто народи карає, хіба не докорить? Той, Хто сам людині дає знання?
11 L’Eternel connaît les pensées des mortels, il sait qu’elles sont vanité.
Господь знає думки людини, що вони – марнота.
12 Heureux l’homme que tu redresses, Eternel, et que tu instruis dans ta loi!
Блаженний муж, якого Ти наставляєш, Господи, і Законом Твоїм навчаєш його,
13 Tu le mets en sûreté contre des jours de malheur, tandis qu’un abîme se creuse sous les pas du méchant.
щоб заспокоїти його у дні лиха, поки буде викопана яма нечестивому!
14 Car le Seigneur ne délaisse pas son peuple, et son héritage, il ne l’abandonne pas.
Адже не покине Господь народу Свого й спадку Свого не полишить.
15 Mais son jugement se ramène à l’équité: à lui se rattachent tous les cœurs droits.
Суд знову стане справедливим, і підуть услід за ним усі, праведні серцем.
16 Qui m’assistera pour faire front aux malfaiteurs? Qui m’aidera à tenir tête aux artisans d’iniquité?
Хто стане за мене проти злодіїв? Хто стоятиме за мене проти тих, що чинять гріх?
17 Si l’Eternel n’était mon appui, peu s’en faut que mon âme ne séjournât dans le pays du silence.
Якби Господь не був допомогою моєю, то оселилася б душа моя в [країні] мовчання.
18 Lorsque je dis: "Mon pied va chanceler", ta grâce, Eternel, vient me soutenir.
Коли сказав я: «Хитається нога моя», милість Твоя, Господи, підтримала мене.
19 Lorsque les soucis se multiplient dans mon sein, ce sont tes consolations qui remettent mon âme en joie.
Коли тривожні думки множаться в нутрі моєму, Твоя втіха збадьорює мою душу.
20 Se peut-il que tu tolères près de toi un trône criminel, qui forge l’iniquité et l’érige en loi?
Хіба може мати щось спільне з Тобою престол загибелі, що діє всупереч постанові [Закону]?
21 Qu’on s’ameute donc contre la vie du juste, qu’on prononce la condamnation du sang innocent:
Натовпом тиснуть вони на душу праведника, і кров невинну засуджують [на страту].
22 l’Eternel est une forteresse pour moi, mon Dieu, un rocher tutélaire.
Але Господь став моєю твердинею, і Бог мій – скеля мого притулку.
23 Quant à ceux-là, il fait retomber sur eux leur iniquité, il les anéantit pour leur méchanceté; l’Eternel, notre Dieu, les anéantit!
Він поверне проти них їхні власні гріхи і їхніми ж злодійствами знищить їх; знищить їх Господь, Бог наш.
