Psaumes 78
1 Maskîl d’Assaph. Ecoute, ô mon peuple, mon enseignement, prête l’oreille aux paroles de ma bouche.
Повчання Асафові. Послухай-но, народе мій, настанову мою, схиліть вуха свої до слів моїх вуст!
2 J’Ouvre les lèvres pour des sentences poétiques, j’énonce des aphorismes venant des temps anciens.
Відкрию в притчі вуста мої, промовлю загадки прадавніх часів,
3 Ce que nous connaissons pour l’avoir entendu, ce que nos pères nous ont raconté,
які ми чули й пізнали і які розповідали нам предки наші.
4 nous ne le laissons pas ignorer à leurs descendants; à la génération la plus reculée nous voulons raconter les œuvres glorieuses de l’Eternel, sa puissance et les merveilles qu’il a accomplies.
Не будемо приховувати їх від синів наших, розкажемо наступному поколінню про хвалу Господа й могутність Його, про чудеса, які Він здійснив.
5 Il a établi un code dans Jacob, institué une loi en Israël; et il ordonna à nos pères de les enseigner à leurs enfants,
Він засвідчив одкровення [Своє] Якову й встановив в Ізраїлі Закон [Свій], який заповідав предкам нашим, щоб вони навчили нащадків своїх,
6 pour que la génération future soit mise au courant, pour que les enfants qui viendraient à naître se lèvent et à leur tour en instruisent leurs fils.
щоб знало наступне покоління, щоб діти, що народитися мають, сповістили свого часу й своїм нащадкам.
7 Qu’ils mettent donc leur confiance en Dieu, se gardent d’oublier les hauts faits du Tout-Puissant, et observent ses prescriptions!
Тоді вони сподівання своє покладуть на Бога, і не забуватимуть діянь Божих, і будуть дотримуватися Його заповідей.
8 Et qu’ils ne soient pas, comme leurs ancêtres, une génération insoumise et rebelle, une génération au cœur inconstant et à l’esprit non sincèrement fidèle à Dieu.
Вони не будуть подібні до своїх предків, покоління впертого й бунтівного, роду, чиє серце непевне і чий дух невірний Богові.
9 Les fils d’Ephraïm, armés de l’arc, habiles tireurs, ont tourné le dos au jour du combat!
Сини Єфремові, [хоча] й озброєні стрільці з лука, назад повернулися у день битви.
10 Ils ont répudié l’alliance de Dieu et refusé de suivre sa loi.
Не дотримувалися вони Завіту Божого й відмовилися ходити в Законі Божому.
11 Ils ont oublié ses grandes œuvres et ses merveilles, dont il les avait rendus témoins.
Вони забули про Його звершення й чудеса, що Він їм показав.
12 Sous les yeux de leurs pères il accomplit des prodiges, sur la terre d’Egypte, dans les champs de Çoân.
Перед предками їхніми здійснив Він чудо в землі Єгипту, в околицях Цоану.
13 Il fendit la mer pour leur ouvrir un passage, fit se dresser les ondes comme une digue.
Він розділив навпіл море й провів їх через нього, і поставив води грудами.
14 Le jour, il les dirigeait au moyen de la nuée, et toute la nuit, par l’éclat du feu.
Вів їх хмарою вдень, і цілу ніч – світлом вогню.
15 Il entrouvrit des roches dans le désert, et offrit à leur soif des flots abondants.
Він розсікав скелі в пустелі й напував їх, немов із великої безодні.
16 Il fit jaillir des torrents du granit et couler les eaux comme des fleuves.
Із скелі вивів потоки, і потекли рікою води.
17 Mais ils continuèrent à pécher contre lui, à s’insurger contre le Très-Haut dans ces régions arides.
Але вони продовжували грішити проти Нього, бунтувати проти Всевишнього на висохлій землі.
18 Au fond de leur cœur, ils mirent Dieu à l’épreuve, en demandant une nourriture selon leur goût.
Випробовували Бога в серцях своїх, вимагаючи їжу за своїми примхами.
19 Ils tinrent des propos contre Dieu, disant:
Вони говорили [зухвало] проти Бога, кажучи: «Чи не міг би Бог накрити стіл у пустелі?
20 "Dieu pourra-t-il dresser une table dans le désert? Sans doute il a frappé un rocher, et les eaux ont jailli, des torrents se sont précipités: pourra-t-il aussi donner du pain? Sera-t-il capable d’apprêter de la viande à son peuple?"
Ось Він вдарив скелю, і потекли води, хлинули потоки. Хіба ж не може Він дати хліба чи приготувати м’яса народові Своєму?»
21 C’Est pourquoi l’Eternel, les ayant entendus, s’irrita; un feu s’alluma contre Jacob, et sa colère s’éleva contre Israël,
Тому, коли почув це Господь, то розгнівався: вогонь загорівся проти Якова, і гнів [Його] спалахнув на Ізраїля,
22 parce qu’ils n’avaient pas eu foi en Dieu, ni témoigné de leur confiance en son secours.
бо не повірили вони Богові й не покладали надії на Його спасіння.
23 Il commanda aux nuages d’en haut, et ouvrit les portes du ciel.
Тож наказав Він хмарам вгорі, і відчинив ворота небес,
24 Il fit pleuvoir sur eux de la manne comme nourriture, et leur octroya du blé céleste.
і дощем пролив на них манну, щоб їли, і дав їм зерно небесне.
25 Tous eurent à manger de ce pain de délices: il leur avait envoyé des vivres à satiété.
Хліб могутніх їла людина, Він послав їм їжі вдосталь.
26 Puis il abattit le vent d’Est sous les cieux, et sa puissance déchaîna le vent du Midi.
Він здійняв східний вітер у небесах і навів Своєю могутністю вітер південний.
27 Il fit pleuvoir sur eux de la viande dru comme la poussière, des oiseaux ailés nombreux comme le sable de la mer;
Дощем пролив Він на них м’ясо, немов пил, і, неначе пісок морський, – птахів крилатих,
28 il les fit tomber au milieu de leur camp, tout autour de leurs tentes.
яких розкидав Він серед табору, навколо помешкань їхніх.
29 Ils mangèrent et furent pleinement rassasiés: il leur accorda l’objet de leur convoitise.
Вони їли й добре наситилися – Він задовольнив бажання їхнє.
30 Eux n’avaient pas encore assouvi leur désir, la nourriture était encore dans leur bouche,
Та ще не встигли вони вгамувати своєї примхи, ще їжа була в них на вустах,
31 que la colère de Dieu s’éleva contre eux; il en décima les plus vigoureux et coucha à terre les gens d’élite en Israël.
як гнів Божий піднявся проти них, і вигубив найбільш пишних із них, і повалив додолу юнаків Ізраїля.
32 Malgré cela ils péchèrent encore, et n’ajoutèrent point foi à ses merveilles.
Та попри все це вони далі грішили й не вірили чудесам Його.
33 Il mit donc fin à leurs jours par un souffle, à leurs années par des coups soudains.
Тому Він загубив дні їхні в марноті й роки їхні – у смутку.
34 Quand il les faisait ainsi périr, ils le recherchaient; venant à résipiscence, ils se mettaient en quête de Dieu.
Коли Він вбивав їх, тоді вони шукали Його, і наверталися, і прагнули Бога.
35 Alors ils se souvenaient que Dieu était leur rocher, le Dieu suprême leur libérateur.
І згадували, що Бог – їхня скеля і що Бог Всевишній – їхній Визволитель.
36 Ils l’amadouaient avec leur bouche, en paroles ils lui offraient des hommages menteurs,
Тоді промовляли Йому лестощі устами своїми і язиками своїми неправду перед Ним говорили;
37 mais leur cœur n’était pas de bonne foi à son égard; ils n’étaient pas sincèrement attachés à son alliance.
та серцями своїми не були вони з Ним щирі й не берегли вірності Його Завітові.
38 Mais lui, plein de miséricorde, pardonne les fautes, pour ne pas consommer des ruines; bien souvent il laisse sa colère s’apaiser, et n’a garde de déchaîner tout son courroux.
Та Він, милостивий, прощав гріх і не знищував їх. Багато разів відвертав гнів Свій і не будив усієї Своєї люті.
39 Il se souvint donc que c’étaient de faibles créatures, un souffle qui s’évanouit sans retour.
Він пам’ятав, що вони – тіло, вітер, що йде й не повертається.
40 Que de fois ils s’insurgèrent contre lui dans le désert et l’offensèrent dans ces lieux solitaires!
Скільки разів вони бунтували проти Нього в пустелі, засмучували Його в дикій землі!
41 Ils revenaient sans cesse à la charge, mettant à l’épreuve le Tout-Puissant, et défiant le Saint d’Israël.
Знову й знову випробовували Бога й засмучували Святого Ізраїлевого.
42 Ils étaient oublieux de sa puissance, oublieux du jour où il les délivra de l’ennemi;
Не пам’ятали ні [діянь] руки Його, ні того дня, коли Він визволив їх від ворога,
43 car il fit éclater ses prodiges en Egypte, et ses miracles dans les champs de Çoân.
коли ознаки Свої показав у Єгипті й чудеса Свої в околицях Цоану.
44 Il changea en sang leurs fleuves, et leurs cours d’eau ne furent plus potables.
Він перетворив їхні ріки на кров, і з потоків своїх вони пити не могли.
45 Il lança contre eux des bêtes malfaisantes pour les dévorer, des grenouilles pour les ruiner.
Він послав на них рої комах, які пожирали їх, і жаб, що губили їх.
46 Il livra leurs plantations aux locustes, et le produit de leur travail aux sauterelles.
Він віддав врожай їхній гусені й збіжжя їхнє – сарані.
47 Par la grêle il fit périr leurs vignes, et leurs sycomores par les giboulées.
Побив виноградники їхні градом і шовковиці – кригою.
48 Il abandonna leur bétail en proie à la grêle, et leurs troupeaux aux ravages de la foudre.
Він віддав на поталу градові їхню худобу й отари їхні – блискавкам.
49 Il lâcha sur eux le feu de sa colère, courroux, malédiction et fléaux, tout un essaim d’anges malfaisants.
Він послав на них полум’я Свого гніву, лють, обурення й біду – посольство злих ангелів.
50 Il donna libre cours à sa colère, ne les préserva pas eux-mêmes de la mort, mais les fit succomber, victimes de la peste.
Вирівняв стежку для гніву Свого; не утримав їхніх душ від смерті, але віддав життя їхнє на поталу моровиці.
51 Il frappa tout premier-né en Egypte, les prémices de leur vigueur dans les tentes de Cham.
І вразив усіх первістків у Єгипті – перші плоди сили чоловічої в шатрах Хамових.
52 Il mit en marche son peuple comme des brebis, et les conduisit comme un troupeau dans le désert.
Немов овець отару, Він вивів народ Свій, і, неначе стадо, провадив їх у пустелі.
53 Il les fit avancer en sécurité, sans qu’ils eussent rien à craindre, alors que la mer s’était refermée sur leurs ennemis.
Вів їх у безпеці, так що вони не боялися, а ворогів їхніх вкрило море.
54 Il les amena sur son saint territoire, sur cette montagne acquise par sa droite.
І привів їх до границь святині Своєї, до тієї гори, яку здобула Його правиця.
55 Il chassa des peuplades devant eux, leur en distribua le pays par lots héréditaires, et établit dans leurs tentes les tribus d’Israël.
Прогнав перед ними народи, і простягнув мотузку землемірну, щоб спадок їхній переділити, і в наметах їхніх поселив племена Ізраїлеві.
56 Mais, redevenus rebelles, ils tentèrent le Dieu suprême, et cessèrent d’observer ses statuts.
Але вони випробовували Бога Всевишнього, бунтували проти Нього й не дотримувалися Його одкровень.
57 Ils se dévoyèrent, devinrent infidèles comme leurs pères, se retournèrent comme un arc perfide.
І відступали, і зраджували, як і батьки їхні; викручувалися, як [висковзує з рук] кривий лук.
58 Ils irritèrent Dieu par leurs hauts lieux, et, par leurs images sculptées, allumèrent sa jalousie.
Гнівили Його [в капищах] на своїх пагорбах та ідолами своїми будили Його ревнощі.
59 Dieu entendit et s’emporta, eut un profond dégoût d’Israël.
Почув Бог, і запалав гнівом, і геть відцурався Ізраїля.
60 Il délaissa la résidence de Silo, le tabernacle qu’il avait établi parmi les hommes.
Покинув Оселю Свою в Шило – шатро, в якому Він мешкав серед людей.
61 Il laissa s’en aller en captivité sa puissance, et sa gloire tomber entre les mains de l’ennemi.
І віддав Він могутність Свою у полон і красу Свою – у руки ворога.
62 Il livra son peuple au glaive, et s’emporta contre son héritage.
Віддав Він народ Свій мечу на поталу й гнівом запалав на спадщину Свою.
63 Ses jeunes gens, le feu les dévora, ses jeunes filles ne connurent aucun chant d’hyménée.
Юнаків їхніх пожер вогонь, а їхнім дівчатам весільних пісень не співали.
64 Ses prêtres tombèrent par l’épée, et ses veuves ne pleurèrent point.
Священники його попадали від меча, а вдови його не плакали.
65 Alors le Seigneur se réveilla, tel un homme qui a dormi, tel un guerrier exalté par le vin.
Тоді прокинувся Володар, немов від сну, неначе воїн, що витверезився від вина.
66 Ses coups firent reculer ses adversaires: il leur infligea un opprobre éternel.
І вразив ворогів його ззаду, вкрив їх вічною ганьбою.
67 Mais il rejeta le tabernacle de Joseph, et cessa de préférer la tribu d’Ephraïm.
Тоді відцурався Він шатра Йосифового й не обрав племені Єфремового.
68 Il porta son choix sur la tribu de Juda, sur le mont Sion, qu’il avait pris en affection;
Але вибрав Він плем’я Юди, гору Сіон, яку полюбив.
69 il bâtit son sanctuaire, solide comme les hauteurs célestes, comme la terre qu’il a fondée pour l’éternité.
Він збудував, немов висоти [небес], святилище Своє, і, як землю, заклав основи його навіки.
70 Il élut David, son serviteur, et lui fit quitter les parcs des troupeaux.
І обрав Свого слугу Давида, узявши його від кошар овечих,
71 Du milieu des brebis allaitant leurs petits, il l’amena pour être le pasteur de Jacob, son peuple, et d’Israël, son héritage.
привів його від овечок дійних, щоб пасти Якова, народ Свій, Ізраїля, Свій спадок.
72 Et lui, David, fut leur pasteur selon l’intégrité de son cœur, et les dirigea d’une main habile.
І він пас їх у невинності свого серця і вів їх розумно руками своїми.
