Psaumes 36
1 Au chef des chantres. Par le serviteur de l’Eternel, par David. Au fond de mon cœur je sens ce que le Péché insinue au méchant: "Qu’il n’ait nulle crainte de Dieu devant les yeux!"
Для дириґента хору. Раба Господнього Давида. Грішне слово безбожного в серці моїм: „Нема страху́ Божого перед очима його“,
2 Oui, il lui adresse des regards séducteurs, de façon à provoquer son iniquité, qu’il faudrait haïr.
бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб бу́цім то гріх свій знайти, щоб знена́видіти.
3 Les paroles de sa bouche ne sont que fausseté et perfidie, il renonce à être sage, à bien agir.
Слова́ його уст — то марно́та й обма́на, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро́.
4 Sur sa couche il machine la fraude; il s’engage sur un chemin qui n’est pas bon, il n’a pas l’horreur du mal.
Беззако́нство заду́мує він на посте́лі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого.
5 Eternel, ta grâce atteint jusqu’aux cieux, ta fidélité jusqu’aux nues.
Господи, — аж до небе́с милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність,
6 Ta justice est comme les montagnes puissantes, tes arrêts sont comme l’immense abîme: aux hommes et aux bêtes, tu es secourable, Eternel!
Твоя справедливість — немов гори Божі, Твої суди — безо́дня велика, люди́ну й худо́бу спасаєш Ти, Господи!
7 Combien précieuse est ta grâce, ô Dieu! Les fils de l’homme s’abritent à l’ombre de tes ailes.
Яка дорога́ Твоя милість, о Боже, і ховаються лю́дські сини в тіні́ Твоїх крил:
8 Ils sont rassasiés de l’abondance de ta maison; tu les abreuves du fleuve de tes délices.
вони з ситости дому Твого напо́юються, і Ти їх напува́єш з потока Своїх солодо́щів,
9 Car près de toi est la source de vie; à ta lumière nous voyons le jour.
бо в Тебе джере́ло життя, в Твоїм світлі побачимо світло!
10 Etends ta bonté sur ceux qui te connaissent, et ta bienveillance sur les cœurs droits.
Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою — на людей щиросердих!
11 Que le pied de l’orgueil ne m’atteigne point; que la main des méchants ne me mette point en fuite!
Нога пи́шних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене!
12 Au contraire, qu’ils tombent, les malfaiteurs; qu’ils soient renversés sans pouvoir se relever!
Попа́дали там беззако́нники, пова́лено їх — і встати не змо́жуть.
