Psaumes 137

1 Sur les rives des fleuves de Babylone, là nous nous assîmes, et nous pleurâmes au souvenir de Sion.

Біля річок Вавилона, там сиділи ми й плакали, згадуючи Сіон.

2 Aux saules qui les bordent, nous suspendîmes nos harpes;

На вербах посеред міста ми повісили наші арфи,

3 car là nos maîtres nous demandaient des hymnes, nos oppresseurs des chants de joie. "Chantez-nous disaient-ils, un des cantiques de Sion!"

бо там поневолювачі наші просили від нас слів пісні й гнобителі наші [вимагали від нас] радості: «Заспівайте нам одну з пісень Сіону!»

4 Comment chanterions-nous l’hymne de l’Eternel en terre étrangère?

Як можемо ми пісню Господню на землі чужій співати?

5 Si je t’oublie jamais, Jérusalem, que ma droite me refuse son service!

Якщо я забуду тебе, Єрусалиме, нехай забуде правиця моя [рухи свої].

6 Que ma langue s’attache à mon palais, si je ne me souviens toujours de toi, si je ne place Jérusalem au sommet de toutes mes joies!

Нехай прилипне язик мій до піднебіння, якщо я не пам’ятатиму тебе, якщо я не піднесу Єрусалима як найвищу радість мою.

7 Souviens-toi, Seigneur, pour la perte des fils d’Edom, du jour fatal de Jérusalem, où ils disaient: "Démolissez-la, démolissez-la, jusqu’en ses fondements!"

Нагадай, Господи, синам Едомовим день [захоплення] Єрусалима, коли вони говорили: «Руйнуйте, руйнуйте його до самих підвалин!»

8 Fille de Babel, vouée à la ruine, heureux qui te rendra le mal que tu nous as fait!

Донько Вавилона, приречена на спустошення, блаженний той, хто віддасть тобі за те, що ти накоїла нам!

9 Heureux qui saisira tes petits et les brisera contre le rocher!

Блаженний той, хто схопить і розіб’є об скелю твоїх немовлят!