Psaumes 112

1 Alléluia! Heureux l’homme qui craint l’Eternel, qui prend grand plaisir à ses commandements!

Алілу́я!

2 Puissante sera sa postérité sur la terre: la race des justes est bénie!

Буде си́льним насі́ння його на землі, буде поблагосло́влений рід безневи́нних!

3 Abondance et richesse régneront dans sa maison, sa vertu subsistera à jamais.

Багатство й достаток у домі його, а правда його пробува́є навіки!

4 Une lumière brille pour les justes au sein des ténèbres; il est bienveillant, miséricordieux, vertueux.

Світло схо́дить у те́мряві для справедливих, — Він ласка́вий, і милости́вий, і праведний!

5 Bon pour les hommes, il est généreux, consent des prêts, et règle ses affaires avec équité.

Добрий муж милости́вий та позичає, уде́ржує справи свої справедливістю,

6 Certes jamais il ne chancelle, le juste se prépare un souvenir impérissable.

і наві́ки він не захита́ється, — у вічній па́м'яті праведний бу́де!

7 Il n’appréhende pas de mauvaise nouvelle, son cœur est ferme, plein de confiance en l’Eternel.

Не боїться він зві́стки лихої, його серце міцне́, наді́ю складає на Господа!

8 Son âme est inébranlable, ne craint rien, tandis qu’il voit de ses yeux le sort de ses adversaires.

Умі́цнене серце його не боїться, бо він бачить нещастя поміж ворога́ми своїми!

9 Il est prodigue pour donner aux pauvres, sa bienfaisance ne se dément jamais, son front s’élève avec honneur.

Він щедро убогим дає, його правда наві́ки стоїть, його ріг підіймається в славі!

10 Le méchant en est témoin et s’irrite, il grince des dents et se ronge de dépit. Le désir des méchants est frappé d’impuissance.

Це бачить безбожний та гні́вається, скрего́че зубами своїми та та́не. Бажа́ння безбожних загине!