Job 34
1 Elihou reprit et dit:
І говорив Елі́гу та й сказав:
2 Ecoutez, ô sages, mes discours, et vous, hommes instruits, prêtez-moi votre attention.
„Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!
3 Car l’oreille apprécie les discours comme le palais déguste la nourriture.
Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.
4 Mettons-nous en quête de ce qui est juste, examinons entre nous ce qui est bon.
Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.
5 Car Job a dit: "Je suis innocent, et Dieu m’a refusé justice.
Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.
6 En dépit de mon bon droit, je passe pour menteur; cruel est le coup qui m’a frappé, sans que j’aie failli!"
Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.
7 Y a-t-il un homme comme Job, buvant le blasphème comme de l’eau,
Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,
8 faisant cause commune avec les artisans d’iniquité et allant de pair avec les malfaiteurs?
і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?
9 Car il a dit: "L’Homme ne gagne rien à être en bons termes avec Dieu!"
Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.
10 C’Est pourquoi, gens d’intelligence, écoutez-moi: loin de Dieu l’iniquité et du Tout-Puissant l’injustice!
Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!
11 Car il paie chacun selon ses œuvres et lui assigne le sort mérité par sa conduite.
Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!
12 Non, en vérité, Dieu ne commet pas de mal, le Tout-Puissant ne fausse pas la justice.
Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.
13 Qui lui a confié la direction de la terre? Qui a mis tout l’univers entre ses mains?
Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?
14 S’Il n’avait de pensée que pour lui-même, s’il retirait à lui son esprit et son souffle,
Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —
15 toutes les créatures périraient du coup, et l’homme retournerait à la poussière.
всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!
16 Or, si tu jouis de ton bon sens, écoute ceci, prête l’oreille au son de mes paroles:
Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:
17 Celui qui hait la justice pourrait-il régner? Oseras-tu incriminer l’Etre infiniment juste?
Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?
18 Est-il permis de dire au roi: "scélérat!" et aux princes: "criminels!"
Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?
19 Eh bien! Lui ne prend pas parti pour les grands, et ne favorise pas le riche contre le pauvre, car ils sont tous l’œuvre de sa main.
Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,
20 En un clin d’œil, ils meurent, et au milieu de la nuit, le peuple s’agite et ils disparaissent; on supprime les puissants, sans qu’une main se lève.
за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.
21 C’Est que ses yeux sont ouverts sur les voies de l’homme, il observe chacun de ses pas.
Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —
22 Point de ténèbres, point d’ombre si profonde où puissent se cacher les malfaiteurs.
немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.
23 Car Dieu n’a pas besoin de surveiller longuement un homme, pour le faire comparaître en justice.
Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.
24 Il brise les puissants sans long examen et met d’autres à leur place.
Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.
25 C’Est parce qu’il connaît leurs œuvres, qu’il les renverse de nuit et les écrase.
Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!
26 En qualité d’impies, il les frappe aux yeux de nombreux spectateurs,
Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,
27 les punissant de s’être détournés de lui, d’avoir méconnu toutes ses voies,
за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,
28 d’avoir fait monter jusqu’à lui les cris du faible, et retentir à ses oreilles la protestation des miséreux.
щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.
29 Et s’il fait l’apaisement, qui le lui reprochera? Quand il cache sa face, qui pourra le voir? II domine et sur les nations et sur les individus,
Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,
30 ne voulant pas du règne des hommes pervers, de ceux qui sont un piège pour les peuples.
щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.
31 Se peut-il qu’on dise à Dieu: "J’Ai expié sans être coupable.
Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!
32 Ce qu’il m’est impossible de voir, apprends-le moi toi-même; si j’ai commis des injustices, je ne récidiverai pas?"
Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“
33 Est-ce sous ton inspiration qu’Il doit rémunérer, parce que tu exprimes ton dédain ou que tu manifestes tes préférences, toi et non moi? Ce que tu sais, expose-le donc.
Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!
34 Les gens sensés me le diront, les hommes sages qui m’écoutent:
Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:
35 "Job ne discourt pas en connaissance de cause, ses paroles ne sont pas raisonnables.
„Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.
36 Mon souhait serait que Job fût éprouvé encore longtemps, à cause de ses réponses dignes d’hommes iniques;
О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,
37 car à son péché il ajoute une faute plus grave: il pense triompher au milieu de nous et prodigue ses propos contre Dieu."
бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.
