Apocalypse 10

1 Et je vis un autre ange puissant descendant du ciel, revêtu d’une nuée, et l’arc-en-ciel sur sa tête, et son visage comme le soleil, et ses pieds comme des colonnes de feu;

І бачив я іншого поту́жного Ангола, що сходив із неба. Був одя́гнений в хмару, і над його головою весе́лка була, а обличчя його — немов сонце, а ноги його — як стовпи́ огняні́,

2 et il avait dans sa main un petit livre ouvert. Et il mit son pied droit sur la mer et le gauche sur la terre;

і мав у руці своїй книжку розго́рнену. І він поставив свою праву ногу на море, а ліву — на землю,

3 et il cria à haute voix, comme un lion rugit; et quand il cria, les sept tonnerres firent entendre leurs propres voix.

і закричав гучним голосом, як лев той ричить. І як він закричав, то заговори́ли сім гро́мів голосами своїми.

4 Et quand les sept tonnerres eurent parlé, j’allais écrire; et j’entendis une voix venant du ciel, disant: Scelle les choses que les sept tonnerres ont prononcées et ne les écris pas.

А як заговорили сім гро́мів голосами своїми, я хотів був писати. Та я почув голос із неба, що до мене казав: „Запечатай оте, що сім гро́мів казали, і того не пиши!“

5 Et l’ange que j’avais vu se tenir sur la mer et sur la terre, leva sa main droite vers le ciel,

А Ангол, що я бачив його, як стояв він на морі й землі, зняв до неба прави́цю свою

6 et jura par celui qui vit aux siècles des siècles, lequel a créé le ciel et les choses qui y sont, et la terre et les choses qui y sont, et la mer et les choses qui y sont, qu’il n’y aurait plus de délai, (aiōn g165)

та й поклявся Живучим по вічні віки, Який створив небо та те, що на ньому, і землю та те, що на ній, і море й що в нім, — що вже ча́су не бу́де, (aiōn g165)

7 mais qu’aux jours de la voix du septième ange, quand il sera sur le point de sonner de la trompette, le mystère de Dieu aussi sera terminé, comme il en a annoncé la bonne nouvelle à ses esclaves les prophètes.

а дня голосу сьомого Ангола, коли він засу́рмить, доверши́ться Божа таємни́ця, як Він благовісти́в був Своїм рабам пророкам.

8 Et la voix que j’avais entendue du ciel me parla de nouveau et dit: Va, prends le petit livre qui est ouvert dans la main de l’ange qui se tient sur la mer et sur la terre.

І голос, що я чув його з неба, став знов говорити зо мною й казати: „Піди, та візьми розго́рнену книжку з руки Ангола, що стоїть на морі й землі“.

9 Et je m’en allai vers l’ange, lui disant de me donner le petit livre. Et il me dit: Prends-le et dévore-le; et il remplira ton ventre d’amertume, mais dans ta bouche il sera doux comme du miel.

І пішов я до Ангола та й промовив йому, щоб дав мені книжку. А він мені каже: „Візьми, і з'їж її! І гі́ркість учинить вона для твого живота, та в устах твоїх буде солодка, як мед“.

10 Et je pris le petit livre de la main de l’ange, et je le dévorai; et il fut dans ma bouche doux comme du miel; et quand je l’eus dévoré, mon ventre fut rempli d’amertume.

І я взяв з руки Ангола книжку та й з'їв її. І була́ вона в устах моїх, немов мед той, солодка. Та коли її з'їв, вона гі́ркість зробила в моїм животі...

11 Et il me fut dit: Il faut que tu prophétises de nouveau sur des peuples et des nations et des langues et beaucoup de rois.

І сказали мені: „Ти мусиш зно́ву пророкувати про наро́ди, і поган, і язи́ки, і про багато царів“.