Psaumes 94
1 Dieu des vengeances, Éternel, Dieu des vengeances! fais luire ta splendeur.
Бог помсти — Господь, Бог помсти з'явився, —
2 Élève-toi, juge de la terre! rends la récompense aux orgueilleux.
піднеси́ся, о Су́дде землі, бундю́чним запла́ту віддай!
3 Jusques à quand les méchants, ô Éternel! jusques à quand les méchants se réjouiront-ils?
Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втіша́тися будуть?
4 [Jusques à quand] tous les ouvriers d’iniquité proféreront-ils [et] diront-ils des paroles arrogantes? [jusques à quand] se vanteront-ils?
Доки бу́дуть верзти́, говорити бундю́чно, доки будуть пиша́тись злочинці?
5 Ils foulent ton peuple, ô Éternel! et affligent ton héritage;
Вони тиснуть наро́д Твій, о Господи, а спадок Твій вони му́чать.
6 Ils tuent la veuve et l’étranger, et mettent à mort les orphelins,
Вдову́ та чужи́нця вбивають вони, і мордують сирі́т
7 Et ils disent: Jah ne le verra pas, et le Dieu de Jacob n’y fera pas attention.
та й говорять: „Не бачить Господь, і не завва́жить Бог Яковів“.
8 Comprenez, vous les stupides d’entre le peuple! Et vous, insensés, quand serez-vous intelligents?
Зрозумійте це ви, нерозумні в наро́ді, а ви, убогі на розум, коли набере́теся глу́зду?
9 Celui qui a planté l’oreille n’entendra-t-il point? Celui qui a formé l’œil ne verra-t-il point?
Хіба Той, що ухо щепи́в, — чи Він не почує? Хіба Той, що око створи́в, — чи Він не побачить?
10 Celui qui instruit les nations ne châtiera-t-il pas, lui qui enseigne la connaissance aux hommes?
Хіба Той, що карає наро́ди, — чи Він не скарта́є, Він, що навчає люди́ну знання́?
11 L’Éternel connaît les pensées des hommes, qu’elles ne sont que vanité.
Господь знає всі лю́дські думки́, що марно́та вони!
12 Bienheureux l’homme que tu châties, ô Jah! et que tu enseignes par ta loi,
Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Зако́ну Свого навчаєш його́,
13 Pour le mettre à l’abri des mauvais jours, jusqu’à ce que la fosse soit creusée pour le méchant!
щоб його заспоко́їти від лиходе́ння, аж поки не ви́копана буде яма безбожному,
14 Car l’Éternel ne délaissera point son peuple et n’abandonnera point son héritage;
бо Господь не опустить наро́ду Свого, а спа́дку Свого не поли́шить,
15 Car le jugement retournera à la justice, et tous ceux qui sont droits de cœur le suivront.
бо до праведности суд пове́рнеться, а за ним — всі невинного серця!
16 Qui se lèvera pour moi contre les méchants? Qui se tiendra avec moi contre les ouvriers d’iniquité?
Хто встане зо мною навпроти злости́вих, хто встане зо мною навпроти злочинців?
17 Si l’Éternel n’avait été mon aide, peu s’en serait fallu que mon âme n’ait été habiter dans le silence.
Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя тро́хи була́ б не лягла́ в царство смерти!
18 Si j’ai dit: Mon pied glisse, ta bonté, ô Éternel! m’a soutenu.
Коли я кажу: „Похитнулась нога моя“, то, Господи, милість Твоя підпира́є мене!
19 Dans la multitude des pensées qui étaient au-dedans de moi, tes consolations ont fait les délices de mon âme.
Коли мої думки́ болючі в нутрі́ моїм мно́жаться, то розради Твої веселять мою душу!
20 Le trône d’iniquité, qui fait de l’oppression une loi, sera-t-il uni à toi?
Чи престол беззако́ния з Тобою з'єдна́ється, той, що гріх учиняє над право?
21 Ils se rassemblent contre l’âme du juste, et condamnent le sang innocent.
Збираються проти душі справедли́вого, і чисту кров винува́тять.
22 Mais l’Éternel me sera une haute retraite, et mon Dieu, le rocher de ma confiance.
І Господь став для мене тверди́нею, і мій Бог став за скелю приту́лку мого,
23 Il fera retomber sur eux leur iniquité, et les détruira par leur méchanceté; l’Éternel, notre Dieu, les détruira.
і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш!
