Psaumes 81
1 Au chef de musique. Sur Guitthith. D’Asaph. Chantez joyeusement à Dieu, notre force; poussez des cris de joie vers le Dieu de Jacob.
Для дириґента хору. На ґітійськім знарядді. Аса́фів. Співайте Богові, нашій тверди́ні, покли́куйте Богові Якова,
2 Entonnez le cantique, et faites résonner le tambourin, la harpe agréable, avec le luth.
заспівайте пісню, і заграйте на бу́бні, на ци́трі приємній із гу́слами,
3 Sonnez de la trompette à la nouvelle lune, au temps fixé, au jour de notre fête;
засурмі́ть у сурму́ в новомі́сяччя, на по́вні в день нашого свята,
4 Car c’est un statut pour Israël, une ordonnance du Dieu de Jacob:
бо це право Ізраїлеві, Зако́н Бога Якова!
5 Il l’établit comme un témoignage en Joseph, lorsqu’il sortit à travers le pays d’Égypte, où j’entendis une langue que je ne connaissais pas.
На сві́дчення в Йо́сипі Він учинив його, як пішов був на землю єгипетську. Почув був там мову, якої не знав:
6 J’ai retiré son épaule de dessous le fardeau, ses mains ont été déchargées des corbeilles.
„Раме́на його Я звільнив з тягару́, від коша́ його ру́ки звільнились.
7 Dans la détresse tu as crié, et je t’ai délivré; je t’ai répondu du lieu secret du tonnerre; je t’ai éprouvé auprès des eaux de Meriba. (Sélah)
Ти був кликав у недолі, — й я ви́дер тебе, Я відповідаю тобі в укритті громові́м, Я ви́пробував був тебе над водою Мери́ви. (Се́ла)
8 Écoute, mon peuple, et je témoignerai au milieu de toi; Israël, oh! si tu voulais m’écouter!
Слухай же ти, Мій наро́де, і хай Я засві́дчу тобі, о Ізраїлю, — коли б ти послухав Мене:
9 Il n’y aura point au milieu de toi de dieu étranger, et tu ne te prosterneras pas devant un dieu de l’étranger.
нехай бога чужого у тебе не буде, і не кланяйся богу сторонньому!
10 Moi, je suis l’Éternel, ton Dieu, qui t’ai fait monter du pays d’Égypte; ouvre ta bouche toute grande, et je la remplirai.
Я — Господь, Бог твій, що з кра́ю єгипетського тебе вивів, відчини свої уста — і Я їх напо́вню!
11 Mais mon peuple n’a pas écouté ma voix, et Israël n’a pas voulu de moi.
Але́ Мій народ не послухався був Мого голосу, не згодився зо Мною Ізра́їль, —
12 Alors je les ai abandonnés à l’obstination de leur cœur: ils ont marché selon leurs conseils.
і Я їх пустив ради впе́ртости їхнього серця, — нехай вони йдуть за своїми пора́дами!
13 Oh! si mon peuple m’avait écouté! si Israël avait marché dans mes voies!
Коли б Мій наро́д був послухав Мене, коли б був Ізраїль ходив по доро́гах Моїх,
14 J’aurais bientôt subjugué leurs ennemis, et tourné ma main contre leurs adversaires.
ще мало — і Я похили́в би був їхніх ворогів, і руку Свою поверну́в би був Я на проти́вників їхніх!
15 Ceux qui haïssent l’Éternel se seraient soumis à lui; et leur temps, à eux, aurait été à toujours;
Ненави́сники Господа йому б покори́лись, — і був би навіки їхній час,
16 Et il les aurait nourris de la moelle du froment, et je t’aurais rassasié du miel du rocher.
і Я жи́ром пшениці його годува́в би, і медом із скелі тебе б насища́в!“
