Psaumes 73
1 Psaume d’Asaph. Certainement Dieu est bon envers Israël, envers ceux qui sont purs de cœur.
Псалом Аса́фів.
2 Et pour moi, il s’en est fallu de peu que mes pieds ne m’aient manqué, – d’un rien que mes pas n’aient glissé;
А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої,
3 Car j’ai porté envie aux arrogants, en voyant la prospérité des méchants.
бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, —
4 Car [il n’y a] pas de tourments dans leur mort, et leur corps est gras;
бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,
5 Ils n’ont point de part aux peines des humains, et ils ne sont pas frappés avec les hommes.
на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів.
6 C’est pourquoi l’orgueil les entoure comme un collier, la violence les couvre comme un vêtement;
Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля,
7 Les yeux leur sortent de graisse; ils dépassent les imaginations de leur cœur.
вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся,
8 Ils sont railleurs et parlent méchamment d’opprimer; ils parlent avec hauteur;
сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно:
9 Ils placent leur bouche dans les cieux, et leur langue se promène sur la terre.
свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є!
10 C’est pourquoi son peuple se tourne de ce côté-là, et on lui verse l’eau à plein bord,
Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду
11 Et ils disent: Comment Dieu connaîtrait-il, et y aurait-il de la connaissance chez le Très-haut?
та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість,
12 Voici, ceux-ci sont des méchants, et ils prospèrent dans le monde, ils augmentent leurs richesses.
як он ті безбожні й безпечні на світі збільши́ли бага́тство своє?“
13 Certainement c’est en vain que j’ai purifié mon cœur et que j’ai lavé mes mains dans l’innocence:
Направду, нада́рмо очи́стив я серце своє, і в неви́нності вимив ру́ки свої,
14 J’ai été battu tout le jour, et mon châtiment [revenait] chaque matin.
і ввесь день я побитий, і щора́нку пока́раний.
15 Si j’avais dit: Je parlerai ainsi, voici, j’aurais été infidèle à la génération de tes fils.
Коли б я сказав: „Буду так говори́ть, як вони“, то спроневі́рився б я поколі́нню синів Твоїх.
16 Quand j’ai médité pour connaître cela, ce fut un travail pénible à mes yeux,
І розду́мував я, щоб пізна́ти оте, — та трудне́ воно в о́чах моїх,
17 Jusqu’à ce que je sois entré dans les sanctuaires de Dieu…: j’ai compris leur fin.
аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив:
18 Certainement tu les places en des lieux glissants, tu les fais tomber en ruines.
направду, — Ти їх на слизько́му поставив, на спусто́шення кинув Ти їх!
19 Comme ils sont détruits en un moment! Ils sont péris, consumés par la frayeur.
Як вони в одній хвилі спусто́шені, згинули, пощеза́ли від стра́хів!
20 Comme un songe, quand on s’éveille, tu mépriseras, Seigneur, leur image, lorsque tu t’éveilleras.
Немов сном по обу́дженні, Господи, о́бразом їхнім пого́рдиш, мов сном по обу́дженні!
21 Quand mon cœur s’aigrissait, et que je me tourmentais dans mes reins,
Бо болить моє серце, і в нутрі́ моїм коле,
22 J’étais alors stupide et je n’avais pas de connaissance; j’étais avec toi comme une brute.
а я немов бидло й не знаю, — я перед Тобою худо́бою став!
23 Mais je suis toujours avec toi: tu m’as tenu par la main droite;
Та я за́вжди з Тобою, — Ти де́ржиш мене за правицю,
24 Tu me conduiras par ton conseil, et, après la gloire, tu me recevras.
Ти Своєю порадою во́диш мене, і пото́му до слави Ти ві́зьмеш мене!
25 Qui ai-je dans les cieux? Et je n’ai eu de plaisir sur la terre qu’en toi.
Хто є мені на небеса́х, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічо́го!
26 Ma chair et mon cœur sont consumés; Dieu est le rocher de mon cœur, et mon partage pour toujours.
Гине тіло моє й моє серце, та Бог — скеля серця мого й моя доля навіки,
27 Car voici, ceux qui sont loin de toi périront; tu détruiras tous ceux qui se prostituent en se détournant de toi.
бо погинуть ось ті, хто боку́є від Тебе, пони́щиш Ти кожного, хто відсту́пить від Тебе!
28 Mais, pour moi, m’approcher de Dieu est mon bien; j’ai mis ma confiance dans le Seigneur, l’Éternel, pour raconter tous tes faits.
А я, — бли́зькість Бога для мене добро́, — на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіща́ти про всі Твої чи́ни!
